Стверджую - наша індустрія відбулася завдяки тому, що держава (назвемо, Стара Система або, просто - СС), за великим рахунком, не втручалася в наші справи. Ну не бачили можновладці там легкої і швидкої здобичі.
Останні кілька років ситуація почала змінюватися. Технології стали доступнішими, з дружнім інтерфейсом, ну і головне - у першій сотні найбагатших людей планети багато наших колег по цеху. І зараз тільки ледачий скрізь і всюди не говорить про ІТ та айтішників.
Читай також: СБУ і ГПУ провели обшуки в компанії KM Core Євгена Уткіна
Мотивація роботи в Старій Системі примітивна - особиста нажива і профнепридатність, ну вже точно не безкорислива служба дні і ночі в ім'я процвітання Держави. І ось, начувшись про те, що айтішники жирують, вони хвацько накинулися на "новеньких". Тільки у 2015 році до представників нашої індустрії вдиралися кожні два дні з перевірками і виїмками. Застосовуючи при цьому тупі, але дієві інструменти та підходи - сокири, праски та сапи. А головне, свою систему координат: якщо не крадеш, то ти - лузер. Презумпція винуватості підприємця всі 25 років Незалежності - головний принцип роботи силових структур і судової системи в нашій країні.
Але у нас же була революція Гідності, і це ж про Людей. А вони, Люди, на такі середньовічні, напівтваринні методи СС реагують по-різному. Хтось ногами - тільки за останні два роки країну покинуло понад дев'ять тисяч висококласних програмістів. А хтось іде і будує нову систему. Процес цей болючий і складний. У потоці спаму, в еру популізму часто важко розгледіти ефективність і реальну мотивацію "єврооптимістів". Але для мене головне й очевидне - небайдужість і бажання до змін.
У державі з'явилися паростки Нової Системи. І представники нашої індустрії стали основою найпрогресивнішої та інноваційної її частини. І, безумовно, Революція Гідності відкрила можливості для розвитку економіки, де основний капітал - людський.
Читай також: Дослідники визначили найбільш інноваційні країни світу
І в цьому контексті, не взагалі, а саме в цьому контексті, я знімаю капелюха перед Дмитром Шимківим, Олексієм Скрипником, Олександром Данченком, Максом Нефьодовим, Лілією Мініч, Яникою Мірило і, звичайно, перед Елліною Шнурко-Табаковою з її найширшим спектром словникового запасу. Ось, вони взяли і пішли в нетрі цієї старої, але бетонозгуртованої системи, пішли впроваджувати наші підходи і технології.
Резюмую - для СС уже замало старих схем - ПДВ, контроль контрабасу, газ, газовидобування, метал, базари, бурштин та інше. Полізли в технології. Але туди, по-перше, пізно, а по-друге, не з таким інтелектом на обличчі. Нічого у вас не вийде. Сапи вам у руки і - піднімати домашнє господарство.
Вкотре звертаю увагу Президента та Прем'єр-Міністра України, що бездіяльність у ставленні до свавілля силових структур є неприпустимою, особливо після нашої Революції Гідності.
Щодо суті брутальних дій Генеральної Прокуратури стосовно низки компаній, прописаних за адресою Північно-Сирецька, 1-3.
Підстава - рішення Печерського суду про вилучення документів компанії ЮАРМС. Зареєстрована вона 2015 року, у ній один працівник, господарської діяльності фірма не вела.
Група захоплення - десятки співробітників ГПУ, спецпідрозділ СБУ Альфа, група невпізнаних матюків.
Читай також: 4G у розстрочку: Кому вигідні реформи у сфері бездротового зв'язку
Методи - варварські. Адвоката викинули із захопленої території, образи і всякий інший бруд.
Результат - купа макулатури, а також грошові кошти співробітників компаній, вилучені у вигляді речових доказів рівня дурості працівників ГПУ. Туди ж, до результатів - ображене почуття власної гідності, негативний суспільний резонанс в активної частини суспільства, посилення і без того несприятливого інвестиційного клімату.
Пріоритетність такого роду "справ" у роботі ГПУ - якщо бути об'єктивним, ну точно, не "на часі".
Що шукали - чи то САП, чи то сапу. Розібратися складно. Документів не надали. Тому ми склали свою думку на основі інформації від групи захоплення і наших роздумів. Весь сир-бор розгорнувся навколо останньої масштабної активності ГПУ навколо Української газовидобувної компанії - УГД.
Фабула: 12 грудня 2012 року УГД і КМ-Техно уклали договір із впровадження системи ERP компанії SAP. ERP-системи - це автоматизовані системи управління такими внутрішніми процесами підприємства, як бухгалтерський облік, торгівля, виробництво, фінанси, управління персоналом, управління складами тощо.
SAP і Oracle - безумовні світові лідери в розробці таких систем. Постачальником було обрано SAP.
Читай також: В Україні запускають захищену Хмару для держустанов
Постачанням самої системи та супутнього програмного забезпечення (ПЗ) займався безпосередньо SAP через своє представництво САП Україна, безпосередньо працюючи з УГД. КМ Техно виконувала роботи з впровадження.
У звичайній практиці таких проєктів існує така пропорція: ліцензії ПЗ - роботи, 1 до 3. Купили ліцензій на мільйон, вам треба забюджетувати три мільйони на роботи. Тобто, як правило, роботи коштують утричі дорожче, ніж ліцензії.
Етапності роботи в таких проєктах:
- вибудовуються бізнес-процеси (автоматизація неправильних процесів тільки посилить проблеми підприємства);
- налаштовується система;
- проходить навчання співробітників;
- запускається система;
Проєкт такого масштабу - це 2-3 роки, вартість не менше 15 млн доларів, економічний ефект - сотні мільйонів (теж доларів). ERP-системи життєво необхідні для компаній, які залучають інвестиції і піклуються про підвищення капіталізації.
Читай також: Михайло Рябоконь: За два кроки до космосу
Станом на березень 2014 року КМ Техно виконала за цим проектом робіт на суму близько 30 млн гривень, що підтверджено актами прийому-передачі. Роботи були оплачені частково, борг на проведені і вже "заактивовані" роботи на березень 2014 року становив 13 млн гривень, які НЕ були оплачені.
За нашою інформацією, у 2013 році УГВ заплатило SАРу 18,6 млн гривень. У 2014 році SAP подав до суду, бо з ними не розрахувалися, як було заплановано відповідним контрактом між УГВ та САП Україна.
Наприкінці 2015 року, за рішенням господарського суду, УГВ заплатило SAPу ще 35 млн гривень (решту 24 млн гривень і 11 млн штрафних санкцій).
За прикладом колег ми теж звернулися до суду, виграли його, але, на відміну від наших партнерів, поки що безуспішно продовжуємо домагатися справедливості. УГВ нам НЕ заплатило досі.
А що ж із проектом із впровадження SAP?
Роботи в 2014 зупинені, гроші за ліцензії ПЗ сплачені SАРу (а це близько 54 млн ще тих гривень, "за курсом 8"). Без впровадження і запуску системи, це ПЗ нічого не варте.
Читай також: Apple відкриє науково-дослідний центр у Китаї
За всього галасу навколо УГВ, мабуть, було поставлено запитання на кшталт - "за що заплачено народні гроші, де це, як його, ПЗ? Де САП? Де, трам-тарарам, цей самий SAP?".
У пошуках відповідей, розуміючи, що САП - це система, а не якась сапка, керівництво ГПУ вирішило діяти системно і масштабно. Але от пересічні працівники в інформаційних системах не так підковані, як керівництво.
Проте, накривши відразу весь квартал, заблокувавши всі входи-виходи цього мережевого кластера, вони виявили штаб-квартиру САПерів, замасковану під госпслужбу, на 3-му поверсі бізнес-центру, що на Північно-Сирецькій, 1-3.
І ось вранці, 22 серпня, зламавши двері госпвідділу і побачивши на столі CD-ROM, слідчий ГПУ викрикнув, розлючено запитавши в комірника, який прийшов у таку рань: "це SAP, е..т..м?" Далі зовсім нецензурно, тому що комірник сказав, що це не САП. Ну, ось. Тепер чекаємо кваліфікованої експертизи від висококваліфікованого в інформаційних системах керівництва ГПУ.
Разом.
1. ГПУ, маючи рішення суду про перевірку однієї компанії, ЮАРМС наїхало на десятки зовсім інших. До речі, в ЮАРМС вони так і не зайшли.
Читай також: Британський банк розпізнає клієнтів за допомогою нової технології
2. Мали претензії до постачальника програмного забезпечення - за вказаною адресою не виявили. Виявилося, він перебуває в німецькому місті Вальдорфі, під надійним прикриттям.
3. Єдина компанія, прописана за адресою наїзду, яка має відношення до предмета дослідження ГПУ, - КМ Техно. Так, вона вже давно, 2 роки тому добровільно передала всі документи за контрактом з УГВ до суду і не отримала грошей за виконані роботи.
4. Працівники ГПУ вилучили особисті кошти співробітників господарських служб і мою кредитну картку, відібрану у водія. Тепер, дотримуючись свого основного принципу нашої презумпції винуватості, вимагають доказів походження наших кровних.
Це не стьоб, це ФАКТ.
Факт, який говорить про те, як багато нам потрібно ще зробити, щоб наші силові структури займалися своєю справою.
Висновок.
Такий же абсурдний, як і вся ця комедія.
Читай також: Бізнес активно впроваджує технологію Інтернет речей
Дивно, але ці події сповнили мене оптимізмом і вірою, що у нас все вийде. Ніколи я не відчував такої підтримки від активної частини нашого суспільства, колег по цеху, наших народних депутатів, які єврооптимісти, і, звичайно, друзів. А технології, якими ми займаємося, допомагають справлятися з будь-якими викликами.
І у ГПУ, і особисто, у Юрія Віталійовича, який взявся за непосильне завдання зламати хребет старої системи, є дуже просте рішення цього абсурдного і безглуздого непорозуміння - треба просто вибачитися за завдані моральні збитки, повернути заощадження нашим співробітникам, без зайвих і неправомірних вимог.
Так, а мені прошу повернути кредитну картку і, якнайшвидше, хочу встигнути заплатити за комунальні послуги до підвищення тарифів.
Текст є особистою точкою зору автора
