Реформи, які необхідно проводити в агросекторі, є дуже важливими і потрібними для забезпечення розвитку економіки загалом - і в цьому думки експертів сходяться одностайно. Інше питання - як це має відбуватися.
Читай також: Руслан Редька: Плюси і мінуси системи електронних закупівель ProZorro
У перших числах жовтня опубліковано результати форсайту "Земельна відповідь", до якого було залучено першокласних експертів із різних галузей, які представили своє бачення і позиції щодо земельного питання. Під час проєкту було окреслено основні тренди та сценарні розтяжки розвитку земельної реформи в Україні.
Більшість експертів дійшли висновків про позитивні зміни в економіці країни саме після скасування мораторію на продаж землі, з урахуванням дотримання умов щодо перезавантаження судової системи та здійснення контролю за дотриманням демократичних засад діяльності місцевої влади, що стане запорукою залучення інвесторів та захисту їхнього права власності.
Як засвідчили результати дослідження, ключовими факторами, що суттєво впливають на долю агросектору України, є необхідність децентралізації влади та збільшення повноважень місцевого самоврядування, а також реформування судової системи в державі. Водночас було виявлено негативні фактори, ризики, тренди та прогнозовані наслідки, які можуть негативно позначитися на розвитку аграрного сектору.
Читай також: Олег Назаренко: Скасування автомита - для всіх, а не тільки для обраних
З нашої точки зору, проаналізувавши ситуацію, що склалася в країні, без удосконалення законодавчої бази, яка регулює земельні правовідносини, навряд чи зможуть бути реалізовані закладені принципи земельної реформи. Саме на законодавчому рівні важливо забезпечити гарантії прав власників землекористувачів та розкрити нові аспекти ефективного управління земельними ресурсами.
Передумовою для будь-яких змін в агросекторі має бути врегулювання питань, пов'язаних із визначення суб'єктів права власності на землю сільськогосподарського призначення, затвердженням механізму державного регулювання ринкового обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, створення правових механізмів ефективної реалізації прав власності на землю. Також нагальним питанням є проведення інвентаризації земель за формами власності та створення належної інфраструктури ринку земель сільськогосподарського призначення.
При цьому слід виходити з того, що в перспективі Україну визначено на світовому ринку як державу-житницю, що, своєю чергою, потребуватиме зусиль у технологічному оновленні агропромислового комплексу та виробництва сільськогосподарської продукції з більшою доданою вартістю, а також забезпечення її вільного доступу на зарубіжні ринки.
Читай також: Бріджит Гулард: Контролюйте, вивчайте, застосовуйте повноваження
Без комплексного підходу до змін у законодавстві щодо регулювання земельного питання ні судова система, ні органи виконавчої влади не зможуть ефективно захищати інтереси суспільства, бізнесу та власників паїв. Ринок землі має в комплексі сприяти створенню такої правової бази, яка надасть можливість залучення інвестицій в агросектор України, формування повної інформаційної бази земель за формами власності та суб'єктами господарювання, упорядкування обліку земельних ділянок та платників земельного податку, методичних підходів до нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Також важливим є запуск дієвого земельно-іпотечного кредитування, що сприятиме підтримці дрібного та середнього виробника та впровадженню нових підходів щодо недопущення монополізації агросектору, дотримання європейських стандартів у виробництві сільськогосподарської продукції.
Перспективні проєкти земельної реформи можуть бути реалізовані, якщо учасники, причетні до вирішення земельного питання, прагнутимуть консолідованої моделі розвитку земельних відносин, що відповідала б загальнонаціональним інтересам і потребам країни.
