На початку жовтня Верховна Рада ухвалила поправки до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які набудуть чинності з 1 січня 2018 року. Що несуть у собі ці поправки?
Читай також: Податки 2018: у чому ховаються дві зради і півтори перемоги
По-перше, згідно зі зміненим законом запроваджується електронний формат подання звітності та розширюється сфера обов'язкового використання міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Тепер МСФЗ зобов'язані застосовувати підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, підприємства, що провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.
Підприємства, що становлять суспільний інтерес - нова категорія. До них належать емітенти цінних паперів, які допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, великі компанії. Своєю чергою під великими маються на увазі ті, у яких балансова вартість активів перевищує 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції понад 40 млн євро, а середня чисельність працівників понад 250 осіб.
Решта підприємств, включно з бюджетними установами, використовують національні стандарти бухобліку, які мають бути приведені у відповідність до МСФЗ і законодавства ЄС.
Першим звітним періодом, за який бізнес подаватиме фінзвітність за МСФЗ в електронній формі, стане 2019 рік.
По-друге, слідуючи існуючій в ЄС практиці, вводиться розподіл підприємств на мікро-, малі, середні та великі. Критерії поділу - вартість чистих активів, величина чистого доходу і кількість працівників. Практичне значення такої градації підприємств полягає, зокрема, в тому, що великі зобов'язані застосовувати МСФЗ. Малі та мікропідприємства звільняються від подання звіту про управління. Причому, цей звіт також є новацією закону про бухоблік. Він містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства, а також розкриває основні ризики в його діяльності. Звіт про управління подається разом із фінансовою звітністю. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.
Читай також: Бухгалтера Нацполіції підозрюють у розтраті шести мільйонів гривень
По-третє, запроваджується обов'язок усіх підприємств розкривати фінзвітність у порядку доступу до публічної інформації (тобто за запитом будь-якої особи), а також "забезпечувати доступність фінансової звітності для ознайомлення фізичних та юридичних осіб за місцезнаходженням підприємства".
Відтепер прямо зазначено, що фінзвітність підприємств не є комерційною таємницею, конфіденційною інформацією, інформацією з обмеженим доступом, і на неї не поширюється заборона щодо поширення статистичних даних.
Крім цього, великі та середні підприємства, підприємства, що становлять суспільний інтерес, а також фінустанови будуть в обов'язковому порядку оприлюднювати на своєму сайті в повному обсязі річну фінзвітність разом з аудиторським висновком.
По-четверте, посилюються вимоги до кадрової організації ведення бухобліку. Зокрема, для підприємств, що становлять суспільний інтерес, тепер обов'язково мати бухгалтерську службу з головним бухгалтером, до складу якої входить не менше трьох осіб. Головний бухгалтер повинен мати вищу економічну освіту, стаж роботи у сфері фінансів, бухобліку та оподаткування не менше трьох років. При цьому в нього не можуть бути непогашені судимості за злочини проти власності та злочини у сфері господарської діяльності.
По-п'яте, змінений закон про бухоблік відобразив напрацьований судовою практикою в податкових спорах підхід до первинних документів. Зокрема, закріплено положення, згідно з яким несуттєві недоліки в документах, які містять відомості про господарську операцію, не є підставою для визнання операції недійсною. Але за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка в ній брала участь, а також за умови, що документ містить відомості про дату його складання, назву підприємства, від імені якого його складено, про зміст та обсяг господарської операції.
Текст є особистою точкою зору автора.
