Голова правління ПАТ "Аграрний фонд" - про кампанію із закупівлі врожаю-2018, про "заспокійливе" для роздрібних цін на продовольство, про запуск зупинених хімзаводів, а також про корпоративні облігації на 5 мільярдів гривень, за якими готова вишикуватися черга банкірів.
- Почалася форвардна компанія закупівлі зерна врожаю 2018 року. Аграрний фонд один із ключових гравців на зерновому ринку, причому - це державна компанія. Як можна охарактеризувати нинішню кампанію, як вона впливає на ринок, що дає фермерам, середнім агропідприємствам?
Читай також: Як держава підтримає аграріїв у 2018 році
- 20 жовтня ми оголосили про початок нашої форвардної програми - контрактації закупівель зерна врожаю 2018 року. Протягом останніх трьох років ми вдало з цією програмою працюємо - багато фермерських господарств із задоволенням нею користуються. З кожним роком серед наших клієнтів з'являється все більше і більше дрібних і середніх фермерів. Раніше їм здавалося, що Аграрний фонд - це якийсь "чорний ящик", і вони боялися сюди приходити, але сьогодні фермери із задоволенням це роблять.
Ми підрахували, що обсяги фінансування Аграрним фондом сільгоспвиробників через форвардні програми становлять близько 25-30% від обсягу банківського кредитування. Це дуже серйозний ресурс для нарощування виробництва зерна в Україні. А в останні роки виробництво зерна в Україні зросло з 50 до понад 60 млн тонн щорічно.
Традиційно, внутрішній ринок споживання продовольчого зерна - це близько 5 мільйонів тонн. Ми, відповідно, утримуємо близько 20% від ринку внутрішнього споживання зерна. Тому, в наших планах - законтрактувати до мільйона тонн продовольчого зерна пшениці 2 класу, 3 класу. А також усі наші супутні культури - гречка, овес, кукурудза - те, з чого ми робимо потім крупи.
- Наскільки відомо, у Агрофонду є власна торгова марка, яка присутня на полицях магазинів?
- Так. У нас є власна торгова марка, ми успішно стоїмо на полицях у великих мережах супермаркетів. Власне, це і дає змогу утримувати, згладжувати ціни на борошно і крупи. Тобто, не регулювати, а ринковими методами утримувати ціни і робити їх більш стабільними, щоб не було різких стрибків.
- За рахунок яких ресурсів Аграрний фонд проводить закупівлі?
- У нас великий дефіцит ресурсів. Тому що свого часу в Аграрного фонду було фактично вкрадено приблизно 2,6 мільярда гривень. За минулі 3 роки нам вдалося сформувати резерви і отримувати прибуток. У компанії збільшився власний оборотний капітал - на сьогодні він становить близько 3,6 млрд. гривень. І також ми користуємося банківськими кредитами - і далі продовжуємо їх залучати. У двох банках зараз перебувають на розгляді наші кредитні заявки на 380 млн гривень. Діє кредитна лінія на 1 млрд гривень, яку ми брали в Укргазбанку. Сумарно близько 4,5 мільярда гривень - це ті обігові кошти, якими ми володіємо. Природно, ці ресурси не тільки в грошах, є на складах зернова продукція, є хімічна продукція - мінеральні добрива. І є вільні грошові ресурси, які ми і плануємо спрямувати на форвардну програму.
- Це власні кошти компанії та банківські кредити. А чи є якесь фінансування саме в держави?
За той період, коли я керую компанією, ми не брали у держави з бюджету жодної гривні. Ми в бюджет тільки платимо. За ці три роки ми сплатили до бюджету держави майже 1,5 мільярда гривень - у вигляді різних податків: ПДВ, податок на прибуток, податки, пов'язані з фондом заробітної плати співробітників.
Ну і плюс дивіденди, звісно. І ми - один із лідерів у державному секторі зі сплати податків і одне з найприбутковіших державних агропідприємств.
"Нам вдалося домовитися і відокремити стару історію"
- Ви згадали, що в обігових коштах, крім фінансів і сільгосппродукції, є ще хімічна продукція. Що це таке?
- Це - мінеральні добрива. Карбамід, аміачна селітра, інші - вся азотна група. У цю програму ми вперше спрямували фінанси навесні 2017 року. Пов'язано це було з проблемами, які виникли у хімічних заводів, і як наслідок, у сільгоспвиробників. Попросту кажучи - заводи стояли через борги, а агропідприємства не отримали добрива за раніше внесеними авансовими платежами.
У нас були тимчасово вільні ресурси якраз у травні, коли весняна форвардна програма закінчилася. І ці ресурси плюс банківський кредит від Укргазбанку - ми змогли спрямувати їх на закупівлю добрив. Ми зробили це в період, коли ціни на газ після опалювального сезону були мінімальні, а отже, - і добрива були дешевшими.
І справа не тільки в ціні, хоча вона дуже важлива. Проблема полягала в тому, що вітчизняні хімічні заводи стояли - цих добрив не з'явилося б на ринку в принципі.
- Імпортними добривами могли б покрити дефіцит?
- Ні. Якщо подивитися на ринок - у нас мало добрив з Європи. Пов'язано це, більшою мірою, зі складнощами з експедируванням вантажів, з відсутністю вагонів. І є російські добрива - їх пропонують охоче. Тобто, Росія продовжує торгову експансію на територію України, намагаючись продавати сюди мінеральні добрива. Але потрібно розуміти, що Росія по відношенню до України є країною-агресором. І експорт із РФ може призводити до того, що українська хімічна промисловість падає, а валюта витікає в іншу країну.
Тому, не вникаючи в історію виникнення заборгованостей, через які зупинилися вітчизняні заводи, ми вважали своїм обов'язком, як державники, підтримати наших партнерів і клієнтів - сільгоспвиробників.
А з іншого боку, ми не дали впасти хімічній галузі, тому що ми розуміємо, що заводи, суміжники, які навколо них, - це приблизно 60 тисяч робочих місць. Для Черкас і Рівного, де хімічні заводи знаходяться - це дуже важливі підприємства. Тобто, ми попередили економічний колапс, який міг настати в цих регіонах.
Читай також: Де знайти тракториста, або про що говорять аграрії
Зрозуміло, ми попередньо спілкувалися і консультувалися з приводу цих проблем і на рівні Кабінету Міністрів, а також із головами облдержадміністрацій. І вважали своїм, можна сказати, навіть патріотичним обов'язком взяти участь у цій програмі. Це дуже важливо, не кажучи вже про економічний ефект і про тих фермерів і партнерів, які ці мінеральні добрива купували б восени або навесні.
- Чи означає ця програма, що у фермерів з'явився доступ до дешевших добрив?
- Ми виконуємо державну функцію - згладжуємо цінові коливання. У нас немає завдання стати надспекулянтами, ганятися за високою маржинальністю. Ми поводимося так на ринку зерна, і на ринку борошна, і будемо поводитися точно так само на ринку мінеральних добрив. Ми будемо дивитися на свою собівартість плюс якась мінімальна зрозуміла маржа - наприклад, 5%. Можливо, на хімічній номенклатурі це буде трошки вище. Але точно скажу, що спекулювати ми не будемо.
Ба більше, у нас досить великий портфель, а спекулювати реально хіба що на якихось маленьких обсягах. За великих обсягів мінеральних добрив це малореально - потрібно ж, щоб до певного моменту великі запаси були розпродані.
І ще - ми намагаємося продавати саме кінцевому покупцеві, тобто сільгоспвиробнику. І звісно, насамперед, - тим, хто у нас обслуговується за форвардною програмою. Ми розуміємо, що прийде хтось і у вигляді посередника, тому що у посередника завжди є своя база клієнтів. І, природно, ми ведемо переговорний процес так, щоб дійти до кінцевого одержувача. Щоб отримати від посередників базу клієнтів уже для нашої форвардної програми з агропродукції.
- Якщо дивитися на обсяг ринку азотних мінеральних добрив - яка зараз частка Агрофонду на ньому?
- Антимонопольний комітет може спати спокійно (сміється). Ми можемо сказати, що наша частка в межах 15%-18%, не більше з річного споживання в 1,65 млн тонн. Тобто, 258 тис. тонн за програмою 2017 року. Це програма закупівель, яка у нас розпочалася з травня і закінчилася, фактично, в жовтні. Рівно на стільки нам вистачило оборотного капіталу. Ми оплатили купівлю мінеральних добрив на 1,6 млрд грн, з них 600 мільйонів - це наші тимчасово вільні власні кошти, а решта - це кредитна лінія Укргазбанку.
- Ваш прихід у сектор добрив якось вплинув на ціни? Стабілізував їх?
- Безумовно так, хоча осінні продажі тільки почалися. Є ж досвід: такий фактор стабілізації цін ми вже спостерігали, коли Аграрний фонд присутній на зерновому ринку. Раніше дуже часто були коливання закупівельних цін, наприклад. Коли трейдери скуповують у сільгоспвиробників зерно, то, відповідно, вони намагаються закупівельні ціни занизити. А присутність Аграрного фонду - відчутна, закупівлі на мільйон тонн - це досить суттєвий обсяг.
Наприклад, до появи Аграрного фонду в 2007-2011 роках сезонне зниження цін на зерно було на рівні 20-40%. А 2017 року сезонне зниження цін було на рівні 4,3%.
Саме завдяки попередньому фінансуванню ми попереджуємо різке зниження закупівельних цін на зерно в період збирання, оскільки обсяги зерна, викупленого Аграрним фондом задовго до його збирання, становлять близько 6-8% від загального річного обсяги ринку продовольчої пшениці.
Ситуація з нашим приходом на ринок борошна - точно така сама. Тільки там стабілізувалися ціни в роздробі, ціни пропозиції. Наявність борошна нашого виробництва протвережує конкурентів. Розраховуємо, що цей механізм спрацює і на ринку мінеральних добрив.
- Чи достатньо було закупівель Агрофонду, коштів, отриманих від нього, щоб заводи почали працювати?
- Тільки наших грошей, звичайно ж, не вистачало. Річний цикл черкаського і рівненського "Азотів" - приблизно під 9 мільярдів гривень. Станом з травня до кінця жовтня в обороті пройшло приблизно 4,2-4,5 млрд гривень
Ми вклали 1,6 млрд гривень. Власник заводів вклав приблизно стільки ж оборотних коштів. Плюс зробили закупівлі дистриб'ютори добрив - приблизно на 1 млрд гривень. Усі ці ресурси дали змогу запустити хімзаводи.
- Але там була досить жорстка ситуація станом на зиму 2017 року - заводи не виконали своїх зобов'язань перед покупцями добрив, зокрема перед фермерами, агрокомпаніями. Як вам вдалося переконати їх, щоб вони виконували свої зобов'язання за тими платежами, які робив Агрофонд?
Нам вдалося домовитися і відокремити стару історію і реструктуризацію боргів перед фермерами і дистриб'юторами. Група компаній Ostchem самостійно вирішує цю проблему, ми до неї стосунку не маємо. Ми все-таки переконали їх, що ми - державна компанія, відстоюємо інтереси держави, інтереси людей, які працюють у хімічній промисловості, щоб робочі місця збереглися, а також в інтересах фермерів. Усе-таки, посівна, добрива потрібні для того, щоб була врожайність нормальна, гарна якість цього врожаю. Тому в переговорному процесі вдалося переконати менеджмент Ostchem, щоб розділити реструктуризацію старих боргів - з одного боку, а поставки під зобов'язання перед Агрофондом - з іншого боку, окремо і в повному обсязі. Нам це вдалося, у хімзаводів немає перед нами боргів, навпаки, нам поставлено на сьогодні навіть трохи більше продукції, ніж ми оплатили - на 25 млн грн.
- Тобто, зараз уже немає ризиків ніяких за цим контрактом?
- Ризиків жодних немає. Ті ризики, які могли бути - це в момент запуску заводів, заводи потрібно було "розкочегарити". І почекати приблизно два тижні до отримання першої продукції. У той момент ми постаралися різними способами - поручительствами, переуступками тощо - убезпечити себе. Це було зробити не так складно, оскільки у мене є великий досвід роботи банкіром, природно, всі ці інструменти мені відомі і зрозумілі - де, на якій стадії можна було ці ризики звести нанівець.
"Ми запропонували інструмент залучення грошей із банківського сектора в реальний сектор економіки"
- Чи є сенс розширювати масштаби цього проекту? Якщо дивитися з точки зору інтересів Аграрного фонду, функцією якого є забезпечення продовольчої безпеки і стабілізація цін на ринку?
Читай також: СБ радить Україні зняти мораторій на продаж землі з 2018 року
Ми свої функції виконуємо, виконуємо успішно, ринок про це знає. Крім цифр статистики є ще й позитивний імідж компанії - нам уже довіряють. І всі програми, які ми реалізуємо, всі функції, які нам були запропоновані - вони виконуються в повному обсязі. Але потрібно не забувати ще й те, що ми все-таки комерційна структура, хоч і в державному секторі. Ось з урахуванням наших амбіцій, хотілося б і розширювати програми. Тобто, не тільки забезпечувати поставку продовольчого зерна на внутрішній ринок, але також брати участь ще й у поставках інших культур. У нас є і досвід експортних контрактів. А раз він є, то, відповідно, чим більше оборотного капіталу - тим більше можна було б експортувати і, відповідно, більше заробляти. Звичайно, нам хочеться оборотний капітал поповнити.
- Звідки він може поповнюватися? Банківські кредити на кшталт того, що Агрофонд залучив від Укргазбанку?
- Давайте подивимося на банківську систему: там уже є ресурси, а ось якісних позичальників - дефіцит. А ми-то якраз - якісний позичальник, якщо судити з тієї історії, яка у нас за 2-3 роки склалася. Тому ми із задоволенням би запропонували банкам інструменти залучення коштів - вони у нас є сьогодні. У фінплані Агрофонду на 2017 рік передбачено випуск корпоративних облігацій. Тобто, ми запропонували інструмент залучення грошей з банківського сектора в реальний сектор економіки - через корпоративні облігації Аграрного фонду. Оскільки ми якісний позичальник, але у нас немає твердої застави, а є тільки товари в обороті. І, звичайно, репутація.
- Який обсяг емісії таких корпоративних облігацій вам був бицікавий?
- У 2017 році ми планували випустити облігацій на 5 млрд гривень - згідно із затвердженим урядом фінпланом на поточний рік.
- І яка доля проекту щодо облігацій?
- Проспект емісії (відповідні документи) вже понад два місяці перебувають на вивченні та розгляді в Міністерстві аграрної політики. І, природно, акціонер зобов'язаний прийняти рішення про проспект емісії. Це незважаючи на те, що фінпланом цей випуск облігацій передбачено. Я сподіваюся, що він буде схвалений найближчими днями, і ми зможемо почати роботу.
- А хто допомагав Агрофонду готувати проспект емісії? Зазвичай залучають інвестбанки.
- Нам не потрібна така допомога, тому що в нашому фінансовому департаменті є фахівці, які мають досвід роботи на фінансовому ринку. Тож рівень компетенції достатній. А андерайтером облігацій виступатиме один із державних банків.
- На 2018 рік теж планується випуск облігацій?
- 26 жовтня я захистив фінплан Агрофонду в Міністерстві аграрної політики на 2018 рік. І там теж є облігаційна програма - ще 5 млрд гривень.
- Є банки, які бажають купувати облігації 2017 року?
- Так, є. Ми попередньо розмовляли. Безумовно, це не твердий лист, бо ми не знаємо остаточних термінів розміщення. Але охочих достатньо. Ми плануємо 5 серій облігацій випустити в 2017 році. Здебільшого, хочуть держбанки, ну і приватні - теж. Щойно першу серію розмістимо, я думаю, охочих з'явиться багато нових.
- Відомі вже умови за облігаціями 2017 року?
- Так, звичайно. Ми брали за основу облікову ставку Нацбанку, тобто, плаваючий купонний дохід у розмірі облікова ставка Нацбанку плюс 3%. У 2018 році плануємо прибутковість облікова ставка плюс 2%. Тобто, у банків з'явиться стимул не в НБУ розміщувати вільні кошти, а корпоративних облігаціях.
- Чи будуть облігації розміщуватися за номіналом або з якимись дисконтами?
- Почнемо стартувати з номіналу.
- Ви плануєте співпрацювати з якимись інвестиційними структурами або банками в якості маркетмейкерів, щоб вони підтримували вторинний ринок, наприклад?
Читай також: Іран хоче орендувати землі сільгосппризначення в Україні
- Плануємо, звичайно. Ось, у нас є банк-партнер, з яким ми пройшли дуже багато і довго співпрацюємо - це Укргазбанк. Звичайно, ми будемо намагатися вести переговори, щоб він у нас був андеррайтером, і потім підтримував ринок як маркетмейкер.
- Тобто, в принципі ви розраховуєте, що буде вторинний ринок облігацій Агрофонду, що ці папери будуть досить ліквідними?
- Думаю, що так. Вони ж все одно будуть забезпечені тим товаром, який у нас є.
