Після набрання чинності Законом України "Про валюту і валютні операції" та постановами НБУ, ухваленими відповідно до цього закону, як для пересічних громадян, так і для бізнесу почало діяти понад двадцять послаблень.
Читай також: Ломбардам дозволять обмінювати валюту
Зокрема, це вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном, збільшення терміну проведення розрахунків за експортно-імпортними операціями, скасування індивідуальних ліцензій на валютні операції.
І хоча деякі "старі" інструменти впливу Нацбанку на ринок залишаються, кроки назустріч валютній лібералізації не можна не вітати. Зупинимося на кількох послабленнях для бізнесу, які пропонує нова система валютного регулювання.
Індивідуальні ліцензії НБУ для валютних переказів за кордон відійшли в минуле. Однак сума таких операцій обмежена. Замість індивідуальних ліцензій введено автоматизовану інформаційну систему "Е-ліміти".
Читай також: Бізнес скаржиться на тиск митників
Суть системи полягає в тому, що для фізичних осіб-резидентів і для резидентів-юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців встановлюються обмеження для інвестування/переказу коштів за кордон. Для першої категорії суб'єктів ліміт становить 50 тис. євро на рік. Для підприємців та юридичних осіб ліміт сягає позначки 2 млн. євро на рік.
У системі "Е-ліміти" банки подаватимуть НБУ запит на здійснення валютної операції. У разі якщо річний ліміт не вичерпано, Нацбанк дозволяє проведення трансакції. І тільки після отримання від регулятора позитивної відповіді, банк не пізніше наступного робочого дня, може здійснити валютну операцію для клієнта.
Читай також: НБУ: За 2018 рік портфель вкладів у національній валюті зріс на 10%
Зміна, яку, безумовно, позитивно оцінить бізнес, - збільшення вдвічі терміну перерахування в Україну валютної виручки за зовнішньоекономічними контрактами, зі 180 до 365 днів. Такий термін дає більше свободи українським підприємцям на зовнішніх ринках, покращує їхні конкурентні позиції. Ба більше, скасовується санкція у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за недотримання строків розрахунків.
Очевидно, що Нацбанк тут іде на певний ризик: більший строк дасть змогу довше притримувати повернення виручки, а отже, при коливанні курсу валют цим зможуть скористатися деякі представники бізнесу.
Водночас ліміт обов'язкового продажу валютної виручки експортерами залишається без змін, він становить 50%. Також НБУ залишив незмінним ліміт повернення дивідендів іноземним інвесторам - 7 млн євро на місяць.
Читай також: Як обрати онлайн-банкінг і на що слід звернути увагу
Нова система валютного регулювання спрощує процес залучення кредитів і позик з-за кордону, що прискорить приплив капіталу в Україну. Наприклад, відтепер українська компанія може не реєструвати зовнішні запозичення в НБУ.
Раніше на цю процедуру доводилося витрачати чимало часу. Нині ж лише за фактом отримання кредиту за кордоном потрібно повідомити про це регулятору, якому ця інформація потрібна для статистики.
У перспективі Національний банк має намір запровадити режим вільного руху капіталу, але перші кроки в цьому напрямку він робить обережно. І така педантичність зрозуміла: НБУ прагне не допустити раптового і неконтрольованого відпливу короткострокового капіталу, що може, своєю чергою, призвести до тиску на обмінний курс і до дестабілізації валютного ринку.
Читай також: Українці купили мільйони доларів онлайн за 1 день
Крім цього, обов'язковими умовами поступового запровадження режиму вільного руху капіталу є ухвалення законопроєкту про "спліт" (передбачає розподіл повноважень Нацкомфінпослуг між НБУ та Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку) і законопроєкту про "План дій BEPS" (імплементація кроків плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування).
Тож запуск нових етапів валютної лібералізації слід очікувати після введення в дію відповідних змін до законодавства. Хоча наступна черга послаблень, як обіцяє НБУ, вже не за горами. Зокрема, зниження вимог до обов'язкового продажу валютної виручки до 30%.
