Екологічні проблеми продовжують турбувати весь цивілізований світ. Одна з найактуальніших тем у цьому плані - сфера поводження з твердими побутовими відходами. Щорічно кожен громадянин нашої країни продукує від 300 до 500 кг твердих побутових відходів. Майже всі вони відправляються на звалище, часто - незаконне. За даними Міністерства регіонального розвитку, в нашій країні вже понад 30 000 нелегальних звалищ.
Читай також: Екологічна освіта, як основа сталого розвитку
Ні для кого не секрет, що сміття, при грамотному з ним поводженні, може стати повноцінним активом. Окрім цінної вторсировини, як-от макулатура, скло, метал чи ПЕТ, зі сміття цілком реально отримувати теплову та електричну енергію. Безумовним лідером у цій сфері можна вважати деякі країни Європейського Союзу, зокрема Німеччину, Швецію та Швейцарію.
Як вирішували проблему поводження зі сміттям у розвинених країнах? Не без труднощів. Я поділяю цей процес умовно на три етапи: сортування, переробка і спалювання.
Читай також: Як утилізацію промислових відходів перетворити на свій бізнес
Із сортуванням і переробкою в принципі все зрозуміло. Повторне використання і ощадливість ресурсів є одним із загальносвітових принципів сталого економічного розвитку. При цьому, різні країни сортують сміття по-різному. Наприклад, у Японії кількість фракцій для сортування може сягати 14 штук, у Франції та Італії все простіше, люди сортують сміття на таке, що переробляється, і все інше. Цікавим є досвід Південної Кореї. Ще в 1990 роках країна повністю потопала в смітті, перероблялося не більше 3 % від загальної кількості сміття. Зараз цей показник уже перевищує 95 %. З 2005 року корейцям заборонено викидати органічні відходи, всі вони здаються в спеціальні контейнери. З органічного сміття роблять добрива і відправляють на поля. Іншу частину сміття спалюють.
Що стосується другого етапу - спалювання. Він набагато складніший. Насамперед через необхідність величезних інвестицій та екологічну складову. Сучасні технології вже зараз дають змогу спалювати сміття практично без шкоди для екології. Найдалі в цьому процесі просунулася Швеція. Зараз 99 % сміття у Швеції не доходить до звалищ, їх у країні просто практично немає.
Яким чином відбувається спалювання і чому це безпечно? Насамперед, температура горіння досягає 1200 градусів за Цельсієм, за такої температури більшість шкідливих речовин знищуються. Те, що залишається - проходить через спеціальні фільтри та воду. Шлак використовується для заповнення відпрацьованих шахт. Якщо температура горіння опускається нижче норми, процес одразу ж зупиняє автоматика, щоб не завдати шкоди навколишньому середовищу.
Читай також: Сміттєві тарифи: Які зміни підготував Кабмін
У тій же Швеції, після спалювання сміття, від початкової маси всіх відходів, залишається приблизно 15% попелу. Його сортують і знову відправляють на переробку, зокрема просівають і видобувають гравій, який потім використовується при будівництві доріг. На виході залишається приблизно 1% попелу - його і відправляють на звалище.
До речі, на цьому тлі дуже дивно виглядають побоювання наших європейських партнерів з приводу впровадження "зеленого" тарифу на спалювання сміття. Якщо в ЄС заможні громадяни готові собі дозволити платити 70-100 євро за переробку тонни відходів, то в Україні точно ні. А з урахуванням підвищення всіх інших комунальних платежів, питання підняття вартості вивезення та переробки відходів практично не стоїть.
Але проблему потрібно вирішувати. У наших реаліях, найдоступнішим способом вирішити проблему зі сміттям є саме впровадження "зеленого" тарифу на спалювання. Нехай не на всі відходи, а тільки на частину. Цього вистачить, щоб як мінімум окупити багатомільйонні інвестиції. Без цього ніяк, інакше ніхто при здоровому глузді в цю сферу не вкладатиме гроші і ми далі тонутимемо в смітті. Ви хочете цього? Я точно ні.
