Україна, як і весь цивілізований світ, поступово позбувається такого інструменту приховування нелегальних доходів як банківська таємниця.
Але як завжди, в Україні це відбувається у вигляді експерименту і з грубим порушенням прав людини, що загрожує важкими довгостроковими наслідками для економіки країни та її громадян.
Досить непомітно для більшості 5 серпня набули чинності зміни до Закону України "Про банки і банківську діяльність". Відповідно до них, банківські установи зобов'язані надавати дані про клієнтів не тільки за рішенням суду, а й за запитом правоохоронців або інших держструктур. Причому, ця норма діє як щодо юросіб, так і всіх фізосіб, які мають у банках рахунки або проводять там трансакції.
У цьому й полягає принципова відмінність між Україною та цивілізованими країнами, які дотримуються прав людини і гарантій недоторканності приватного життя своїх громадян.
Раніше подібну інформацію про фізособу можна було отримати тільки за ухвалою суду. Саме на суд покладався контроль за дотриманням прав людини. Звісно, всім зрозуміло, що й тут не обходилося без зловживань. Однак доволі велика кількість таких клопотань, за словами тих самих суддів, відхилялася, і обсяг подібних відмов у зв'язку з їхньою необґрунтованістю становив 70-80%.
Сьогодні такий запобіжник, необхідний для дотримання прав людини, в Україні усунуто. Ні для кого не секрет, яким є рівень корупції в правоохоронних органах. А якщо сюди додати ще й "молоді" структури (НАБУ, САП, НАЗК, БЕБ. - Ред.)?
Звісно, можна припустити, що ці зміни готувалися винятково для того, щоб посилити контроль за сплатою громадянами податків. Але це - міф, яким намагаються прикрити завдання шкоди економіці країни шляхом підштовхування громадян до виключення безготівкових розрахунків і відмови від зберігання коштів на банківських рахунках.
Тепер банківська таємниця розкривається: органам прокуратури, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, органам Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольному комітету, Національному агентству з питань запобігання корупції, Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Розкриття відбувається на підставі запитів за банківськими рахунками клієнтів та за операціями, проведеними на користь або за дорученням клієнта, зокрема це стосується операцій без відкриття рахунків. Банки надаватимуть відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу щодо конкретних юридичних або фізичних осіб, зокрема фізичних осіб-підприємців про: наявність рахунків, номери рахунків, залишки коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, про призначення платежів. Також банки повідомлятимуть ідентифікаційні дані контрагента (для фізосіб - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податків; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), номери рахунків контрагентів і код банків контрагентів.
Як бачимо, інформація надається в повному обсязі та без будь-яких обмежень.
Фактично такий підхід позбавляє громадян будь-якої таємниці, а на тлі протизаконної діяльності окремих представників правоохоронних органів, на мій погляд, це ще несе в собі для кожного власника банківського рахунка в Україні й небезпеку.
Подібний крок, загалом, є фактичним примусом громадян до нульового декларування, що, як на мене, окрім проблем у майбутньому, до жодної легалізації доходів не призведе, а також є логічним продовженням концепції непрямих методів оподаткування, головна мета якої - пошук коштів, з яких раніше не було сплачено податки.
Подібні недалекоглядні дії можуть спричинити чергову банківську кризу в Україні та масовий перехід населення і бізнесу в "сіру" зону і повну "тінь" із приховуванням доходів від оподаткування.
Раніше повідомлялося про те, що нерозмитнене авто на єврономерах зможуть конфіскувати.
