Із середини 2023 року зафіксовано значне зростання кількості заяв на отримання міжнародного захисту від громадян України, зокрема чоловіків. Однак страх перед мобілізацією або виконанням громадянських обов'язків сам по собі не вважається достатньою підставою для надання такого захисту. У зв'язку з цим усі українські громадяни, які подають подібні заяви, мають пройти співбесіду в Управлінні у справах іноземців та надати детальне обґрунтування причин звернення.
Про це повідомляє прес-служба Управління у справах іноземців.
Зазначається, що після початку збройної агресії Росії проти України громадянам, які залишили країну, було надано тимчасовий захист на підставі Закону від 12 березня 2022 року. Цей закон забезпечив законність перебування на території Польщі, а також відкрив доступ до ринку праці та інших видів підтримки. Поки триває війна, українці, як правило, не зобов'язані повертатися на батьківщину, за винятком випадків, коли їхнє перебування загрожує безпеці держави або громадському порядку.
Водночас, незважаючи на наявність спеціальних правових механізмів, кількість заяв про надання міжнародного захисту (статусу біженця або додаткового захисту) з боку громадян України продовжує зростати. Це призвело до збільшення строків розгляду справ, які наразі становлять близько 15 місяців.
"Аналіз поданих заяв показує, що значна частина заявників розглядає цю процедуру як спрощений спосіб легалізувати перебування в Польщі. Також виявлено активність деяких довірених осіб, які переконують українців використовувати цей шлях для легалізації. Такі дії розглядаються як зловживання системою міжнародного захисту, що в разі відмови може призвести до втрати законних підстав для перебування в країні та навіть до винесення рішення про необхідність повернення на батьківщину", - йдеться в заяві.
При цьому більшість заявників посилаються на ті самі причини, у зв'язку з якими вже ухвалено рішення про надання тимчасового захисту та допомоги. Тому подібні заяви, як правило, не пов'язані з реальною необхідністю отримання додаткового захисту.
Також наголошується, що подання заяви на міжнародний захист тягне за собою певні обмеження: заявник втрачає право на пільги, пов'язані з тимчасовим захистом, зобов'язаний здати проїзні документи і не може залишати територію Польщі до завершення процедури. У разі відмови становище іноземця може істотно погіршитися з погляду подальшого перебування в країні.
Крім того, серед заявників переважають чоловіки, занепокоєні перспективою участі в бойових діях і мобілізацією на території України. Однак такі побоювання не є достатньою підставою для отримання статусу біженця або додаткового захисту.
Тому кожна заява розглядається індивідуально з урахуванням актуальної ситуації на території України. Враховуються заходи, яких вживає українська влада для підтримки цивільного населення, а також можливості вільного пересування і доступу до державних послуг. Аналіз ситуації показує, що в низці регіонів України зберігається стабільність: працюють комунальні служби, функціонує транспорт, розвинена сфера послуг і торгівлі, а громадяни можуть вільно пересуватися і вибирати місце проживання.
"У зв'язку з вищевикладеним, кожна процедура надання міжнародного захисту, зокрема щодо громадянина України, здійснюється таким чином, щоб була можливість перевірити, чи є у заявника конкретні, індивідуальні та об'єктивно обґрунтовані побоювання повернутися до країни походження через загрозу переслідування там, або чи існує для нього реальна та безпосередня небезпека заподіяння серйозної шкоди в країні походження. Усі іноземці, які клопочуть про надання міжнародного захисту, пройдуть співбесіду в Управлінні у справах іноземців, під час якої їм буде необхідно надати докладне пояснення причин подання заяви", - резюмували у відомстві.
Раніше ми писали про те, що Польща починає масові депортації іноземців.
