У 2025 році український ритейл демонструє помітний перекіс у бік магазинів формату "біля дому": їхня кількість зростає в рази, тоді як сегмент гіпермаркетів фактично зупинився в розвитку. Про це пише "Економічна правда", передають Dengi.ua.
Зазначається, що, як не парадоксально, компактніші торгові точки продовжують розширюватися навіть в умовах, коли великі формати часто пропонують нижчі ціни. Покупці дедалі частіше обирають зручність і економію часу, тому гіпермаркет перестає бути основним варіантом для повсякденних покупок і все частіше розглядається як запасний.
Водночас, незважаючи на ці зміни, основну частину ринку, як і раніше, контролюють 15 найбільших ритейлерів. За підсумками першого півріччя 2025 року їхній сукупний обіг склав 369,4 млрд грн, що еквівалентно 39% усього ринку.
Повідомляється, що при цьому найдинамічніші процеси зараз спостерігаються саме в сегменті малих форматів. Як свідчать дані Асоціації рітейлерів України, мінімаркети площею до 150 кв. м одночасно нарощують обороти, кількість покупок і кількість торгових точок.
"Якщо порівнювати 2024-й до 2023 року кількість нових магазинів у таких форматах зросла на 19%. А в період серпень 2024 року - серпень 2025 року мінімаркети стали "чемпіонами" за кількістю запусків", - розповіли виданню в Асоціації рітейлерів України.
Так, за кількістю нових відкриттів у 2025 році лідирує мережа "Сімі", яка за рік запустила 109 магазинів і довела загальну кількість точок приблизно до 400. Суббренд мережі Novus - "Мі маркет" - за цей період відкрив 34 нових магазини, збільшивши мережу до 51 точки, і заявив про плани щорічно додавати ще по 60-70 об'єктів.
За обсягами виручки в першому півріччі 2025 року серед мінімаркетів попереду "Сімі" з показником 3,4 млрд грн, за ним ідуть "Коло" (1,6 млрд грн) і "Делві" (1,25 млрд грн). Ще більш наочною виглядає динаміка доходів: у січні-червні "М'ясомаркет" збільшив виручку на 62,4%, "Бадьорий" - на 57%, а "Сімі" - на 51%. У середньому найбільші мережі цього сегмента за звітний період показали зростання в діапазоні 30-60%.
Серед причин такої ситуації називаються:
- Фактор безпеки
Попит на магазини "біля дому" посилюється і через фактори безпеки. Поїздка до гіпермаркету, розташованого у віддаленому районі, дедалі частіше переривається повітряною тривогою, перетворюючи звичайну покупку на тривалий і незручний процес. У листопаді 2025 року частка часу роботи торговельних центрів, що припала на тривоги, досягла максимуму за період повномасштабної війни - 15,1%.
- Відключення світла
Додатковим викликом для великих форматів стала енергетична ситуація. Восени 2025 року відключення електроенергії відновилися, і частка компаній, для яких перебої стали серйозною перешкодою, зросла з 4% до 19%. За два роки тривоги і блекаути фактично запустили природний відбір на користь торговельних форматів, які простіше і дешевше забезпечувати автономним живленням. Невеликі площі легше обслуговувати генераторами, підтримувати роботу холодильного обладнання та укомплектовувати персоналом.
Під час відключень такі магазини нерідко виконують і соціальну функцію, стаючи локальними точками тяжіння, де можна не тільки придбати продукти, а й підзарядити телефон або перечекати відсутність світла.
- Структура покупок
Крім того, у першому півріччі 2025 року середній чек під час оплати банківською картою в магазинах становив 342 грн, що на 21 грн більше, ніж роком раніше. Такий обсяг повсякденних покупок якраз відповідає концепції мінімаркету, орієнтованого на швидкі та часті транзакції.
Таким чином, як пише видання, у перспективі найближчих 3-5 років частка малих форматів у щоденних покупках і кількості транзакцій продовжуватиме зростати. Ці магазини найкраще відповідають запиту "швидко і поруч" і при цьому легко масштабуються. Великі супермаркети і гіпермаркети, своєю чергою, збережуть роль базової інфраструктури для великих закупівель, широкого асортименту та оптимізації логістики: малий формат формує повсякденну звичку, а великий - підтримує систему в цілому.
Водночас Dengi.ua повідомляли про те, що з початку року в Україні припинили діяльність 11 223 компанії.
Також Dengi.ua писали, що за час війни бізнес отримав кредитів на 358,2 млрд грн за програмою "5-7-9%".
