Консультативна рада з економіки Бюро конституційного захисту Латвії (SAB) оприлюднила звіт під назвою "Збиток, заподіяний Росії західними санкціями". У документі розглядається, як сама Росія оцінює вплив санкційного тиску на свою економіку. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на на Латвійські громадські ЗМІ.
Глава SAB Егілс Звідріс розповів журналістам, що дані для аналізу було отримано завдяки розвідувальній інформації, зібраній під час оперативної роботи. За цими оцінками, після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія зазнала додаткових витрат приблизно на $130 млрд (близько $32,5 млрд щорічно). Ці кошти були спрямовані на обхід санкцій і закупівлю товарів, які до війни можна було купувати у західних країн за нижчими цінами. Водночас у розрахунок не включено втрати, пов'язані з неможливістю забезпечити необхідний імпорт.
У SAB також зазначили, що через санкції низка галузей російської промисловості втратила значну частину західних ринків збуту, і за останні чотири роки країні не вдалося знайти їм повноцінну заміну. Так, якщо порівнювати показники 2021 і 2025 років, експорт залізної руди з Росії скоротився на 40%, чорних металів - на 20%, хімічної продукції - на 35%, а деревини та целюлози - на 50%.
Згідно зі звітом, внутрішні прогнози російських аналітичних центрів вказують на те, що ці галузі не зможуть відновити втрачені позиції навіть протягом найближчих п'яти років, хоча офіційні заяви російських чиновників демонструють протилежну оцінку ситуації. Розвіддані свідчать, що Росія не тільки фіксує вже завдані збитки, а й намагається оцінити можливі майбутні ризики.
Зокрема, за розрахунками російських інститутів, до 2030 року зовнішня торгівля РФ може скоротитися приблизно на $175,5 млрд - це близько $35 млрд на рік, або приблизно 5% від поточного обсягу зовнішньоторговельного обороту. Основна частина цих ризиків - приблизно $136 млрд - пов'язана саме із західними обмеженнями, включно з прямими санкціями проти російських компаній, вторинними санкціями щодо партнерів, торговельними ембарго і митами США.
У документі підкреслюється, що подібні оцінки враховують лише прямі витрати на адаптацію до санкцій або втрати окремих галузей, не відображаючи повної картини для економіки в цілому. Зокрема, вони не включають зниження податкових надходжень до бюджету і зростання цін на сировинні товари всередині країни.
Окремо Росія оцінює можливі втрати енергетичного сектору: посилення санкційного тиску в цій сфері може обійтися в $216,5 млрд за п'ять років, або приблизно $43,3 млрд щорічно. Такий сценарій передбачає введення повного ембарго з боку ЄС, а також скорочення імпорту російської нафти і газу Китаєм, Індією і Туреччиною. При цьому ці показники перевищують прогнозовані втрати всієї зовнішньої торгівлі, що, на думку авторів звіту, свідчить про стриманість загальних оцінок.
При цьому в SAB також вважають, що до Володимира Путіна може доходити спотворена інформація про стан економіки, де акцент робиться на позитивних тенденціях, а ризики і проблеми замовчуються. Це, ймовірно, зміцнює його переконання в тому, що санкційні втрати не є критичними порівняно із завданням встановлення контролю над Україною. У результаті, навіть на тлі серйозних економічних труднощів, російське керівництво навряд чи відмовиться від поточного зовнішньополітичного курсу.
Раніше Dengi.ua повідомляли, що для приховування реального місцезнаходження Володимира Путіна у різних резиденціях було створено щонайменше три практично ідентичні робочі кабінети, а його резиденцію на Валдаї охороняє 14 позицій ППО.
Водночас Dengi.ua писали про те, через зростання цін на стоматологічні послуги росіяни масово скуповують набори для самолікування зубів.
