Зупинка роботи великих металургійних підприємств в Україні призвела до дефіциту арматури та різкого зростання цін на неї. За опублікованими даними, вартість тонни металу зросла більш ніж на 30% і наблизилася до 47,5 тис. грн. В умовах нестачі вітчизняної продукції забудовники змушені шукати альтернативних постачальників у Туреччині, Польщі та інших країнах. Однак імпорт не дозволяє швидко вирішити проблему через тривалі терміни доставки, обмежені обсяги поставок та додаткові логістичні витрати. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію «Економічної правди».
Український металургійний ринок зіткнувся з ризиком переходу від традиційного експорту металопрокату до залежності від закордонної продукції. Окрім зупинки виробничих потужностей, на ситуацію впливають складнощі з перевезеннями та обмежені можливості іноземних виробників оперативно задовольнити попит.
Насамперед наслідки кризи відчувають будівельні компанії. Арматура необхідна для облаштування фундаментів, зведення монолітних конструкцій та зміцнення несучих елементів будівель. Якщо перебої з поставками збережуться, забудовникам доведеться коригувати терміни виконання робіт, шукати нових партнерів та збільшувати бюджети на придбання матеріалів.
Скорочення випуску металопродукції може торкнутися не лише будівельної галузі. Металопрокат використовується у виробництві труб, профілів, арматурних сіток та залізобетонних конструкцій. Тому дефіцит може ускладнити роботу суміжних виробництв, машинобудівних підприємств, дорожніх підрядників та компаній, що беруть участь у реалізації державних інфраструктурних проєктів.
До повномасштабного вторгнення Росії щорічне споживання арматури в Україні оцінювалося в 1–1,1 млн тонн. У 2022 році цей показник знизився приблизно на 60%, проте згодом попит почав поступово відновлюватися. За оцінками учасників ринку, у 2025 році обсяг споживання сягнув 850–900 тис. тонн.
Скорочення внутрішньої пропозиції вже позначилося на вартості металу. Згідно з опублікованими повідомленнями, арматура подорожчала більш ніж на 30%, а ціна за тонну сягнула приблизно 47,5 тис. грн. Для будівельних компаній, що реалізують великі житлові комплекси та інфраструктурні об’єкти, закупівля цього матеріалу стає дедалі суттєвішою статтею витрат.
Швидко компенсувати нестачу української арматури за рахунок імпорту поки що не вдається. Зарубіжні закупівлі вимагають укладення контрактів, узгодження технічних характеристик продукції, організації транспортування та проходження прикордонних процедур. У результаті навіть за наявності постачальника доставка може зайняти значний час.
За оцінкою директора GMK Center Станіслава Зінченка, перевезення імпортних партій може тривати не менше двох місяців. Додаткові труднощі створюють завантаженість сухопутних прикордонних переходів, обмежені транспортні можливості та зростання витрат на паливо.
Крім того, закордонні виробники не завжди мають у своєму розпорядженні вільні обсяги продукції, які можна оперативно направити в Україну. Їхні потужності задіяні в рамках діючих контрактів, а виробничі графіки та поставки на інші ринки обмежують можливості швидкого збільшення експорту.
За даними GMK Center, у вересні українські компанії уклали контракти за кордоном на близько 30 тис. тонн рулонного та листового металу, 4 тис. тонн арматури та 500 тонн катанки. Ці обсяги, як зазначається, значно поступаються потребам ринку в регулярних поставках металопродукції.
На собівартість перевезень також впливають зміни тарифів і нестача транспортних ресурсів. У серпні «Укрзалізниця» підвищила вантажні тарифи на 30%. Дефіцит локомотивної тяги та подорожчання палива додатково збільшують логістичні витрати. Для металургійної галузі, яка активно використовує залізничний транспорт для доставки сировини та готової продукції, це створює додаткові перешкоди.
Проблеми із забезпеченням будівельних компаній металом розвиваються на тлі загального подорожчання робіт і матеріалів. За оцінкою забудовника Ігоря Ніконова, за останній рік собівартість будівництва зросла на 30–35%.
При цьому окремі категорії матеріалів подорожчали ще сильніше. Зокрема, пісок подорожчав на 78%, щебінь — на 72%, бетон — на 62%, арматура — на 60%, труби та матеріали на нафтовій основі — на 45%. Вартість цементу зросла майже на 30%, фасадних матеріалів та хімічної продукції — на 25%. За наведеною оцінкою, витрати безпосередньо на будівельні роботи збільшилися на 50%.
Можливості забудовників компенсувати зростаючі витрати за рахунок підвищення цін на житло залишаються обмеженими. Купівельна спроможність населення стримує попит, тому істотне підвищення вартості квартир може призвести до скорочення продажів. У результаті будівельним компаніям доводиться шукати баланс між витратами, що зросли, термінами реалізації проєктів та фінансовими можливостями покупців.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, виробництво сталі в Україні впало на 80% через удари РФ.
Крім того, як писали Dengi.ua, ресторани України опинилися під загрозою закриття цієї зими.
