У 2025 році на 10,7 млн українців, які працюють, припадало майже стільки ж пенсіонерів - близько 10,2 млн. Крім того, у країні налічується 1,7 млн ветеранів, що у 2,4 раза більше, ніж 2021 року, 3,6 млн осіб з інвалідністю та 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб. Таким чином, за останні роки суттєво зросла потреба в державній фінансовій підтримці різних категорій населення. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на дані дослідження Київської школи економіки (KSE).
Зазначається, що при цьому кількість зайнятих громадян, які поповнюють державний бюджет через податки, скоротилася на 1,3 млн порівняно з 2021 роком. Поки соціальні фонди отримують надходження єдиного соціального внеску із зарплат військових, ситуація виглядає відносно стабільною. Завдяки цьому 2025 року на соціальний захист вдалося акумулювати 28,2 млрд доларів. Однак після закінчення війни виплати в оборонному секторі, ймовірно, зменшаться, що призведе і до скорочення надходжень для соціальних виплат.
Повідомляється, що витрати на пенсійне забезпечення у 2025 році практично не змінилися. Хоча загальна кількість пенсіонерів знизилася, індексація і зростання середнього розміру виплат компенсували цю різницю. Водночас рівень пенсій, а також встановлена законом мінімальна зарплата і прожитковий мінімум залишаються нижчими за фактичні витрати на життя. На тлі інфляції, що сягнула 11,2% 2025 року, реальний прожитковий мінімум зріс до 228 дол. При цьому законодавчо він становить лише 70 дол., а мінімальна зарплата - 192 дол. Більше половини пенсіонерів отримують майже вдвічі менше фактичного прожиткового мінімуму: середня пенсія дорівнює 104 доларам, а мінімальна пенсія - 57 дол. У результаті 27,6% пенсіонерів, або близько 2,8 млн осіб, продовжують працювати.
Згідно з даними, при цьому рівень пенсійних виплат значно різниться між категоріями. Якщо середні виплати для більшості громадян, включно з пенсіями за віком, інвалідністю або вислугою років у військовослужбовців, перебувають приблизно в діапазоні 130-280 дол., то середня пенсія суддів сягає 2 459 дол., що в десятки разів перевищує соціальні пенсії - найнижчі виплати на рівні 64 дол.
Як зазначають аналітики, на ринку праці України зберігається парадоксальна ситуація: одночасно спостерігається скорочення кількості працівників і досить високий рівень безробіття. Хоча він знизився з 20,6% 2022 року до приблизно 10-11% 2025 року, проблема невідповідності між вимогами роботодавців і навичками або місцем проживання претендентів залишається актуальною. Поліпшити ситуацію могла б масштабна програма перепідготовки та працевлаштування ветеранів та інших вразливих груп населення. У 2025 році тільки 21,8% ветеранів, які звернулися до Державної служби зайнятості, змогли знайти роботу.
Також зазначається, що значних змін на ринку праці через повернення українців з-за кордону найближчим часом не очікується. Станом на 2025 рік за межами країни перебуває близько 5,9 млн українських біженців, причому 90% із них проживають у країнах ЄС. При цьому 75% становлять жінки та діти. Така демографічна структура вже впливає на ринок праці та може створювати довгострокові негативні тенденції на десятиліття вперед. Одночасно внутрішня міграція порушує питання про перегляд розподілу коштів між місцевими бюджетами, оскільки переміщення великої кількості людей, які потребують допомоги держави, постійно змінює потреби регіонів у соціальній підтримці.
Крім того, серйозних оновлень потребує і система освіти, яка має підготувати нове покоління фахівців. Після шоку 2022 року її відновлення залишається неповним: 2025 року фінансування було на 17,4% нижчим, ніж 2021-го. Кількість студентів скоротилася на 12,2% порівняно з довоєнним періодом, а кількість школярів, які планують вступати до університетів, також зменшується. Водночас серед молоді знижується інтерес до наукових дисциплін, що може призвести до серйозного дефіциту STEM-фахівців - саме тих кадрів, які будуть необхідні для відновлення країни.
У KSE вважають, що без стабільних інвестицій і цілеспрямованого відновлення системи освіти після війни ринок праці може зіткнутися з серйозною кадровою кризою. Тому державі важливо приділити особливу увагу якості освіти та її результатам, забезпечивши адресну підтримку і фінансування, орієнтоване на реальні досягнення, а не тільки на формальне "підвищення ефективності".
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, за чотири роки середні зарплати в Україні зросли на 94%.
Також Dengi.ua писали, що в Україні затверджено порядок організації вступу до магістратури та аспірантури у 2026 році.
