Кількість працівників, які мають бронь від мобілізації в Україні, за рік помітно збільшилася і досягла 1,3 млн осіб. При цьому деталізованої офіційної статистики за регіонами та галузями у відкритому доступі немає. Аналіз оголошень на найбільших сайтах працевлаштування показує, що зі 197 тисяч активних вакансій близько 17,7 тисячі передбачають можливість бронювання. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на аналітику "Економічної правди".
Зазначається, що оцінити ситуацію в окремих сферах можна лише опосередковано. Наприклад, за результатами опитування порталу DOU, в ІТ-галузі кількість спеціалістів із бронею становить близько 18-20 тисяч. Ще одним орієнтиром слугують вакансії: право на бронювання мають лише компанії зі статусом критично важливих, підприємства оборонно-промислового комплексу або ті, хто працює на потреби Збройних сил.
Повідомляється, що на work.ua частка таких пропозицій сягає 12%, тоді як на robota.ua - близько 6%. Різниця, ймовірно, пояснюється особливостями розміщення вакансій і складом роботодавців, однак розподіл за галузями та містами на обох платформах загалом збігається.
При цьому в масштабах країни, де налічується приблизно 10 млн працівників, з яких 1,3 млн мають бронь, частка захищених працівників є порівнянною з часткою вакансій, що передбачають таку можливість. Це дає змогу припустити, що ринок праці досить точно відображає структуру бронювання в економіці.
Як пише видання, серед галузей лідером за відносною часткою вакансій із бронюванням є будівництво та архітектура - майже 29%. Тут затребувані виконроби, монолітники, зварювальники та різноробочі із зарплатами в діапазоні 30-50 тис. грн. Друге місце посідає енергетика: інженери-проєктувальники, фахівці з монтажу сонячних електростанцій і керівники проєктів у сфері відновлюваної енергетики. У цій галузі оплата праці може досягати 120 тис. грн для досвідчених фахівців.
При цьому якщо розглядати абсолютні показники, то найбільша кількість вакансій з бронею зосереджена в промисловості - близько 4,1 тис. оголошень. Це пояснюється масштабом самого сектору, де загалом налічується близько 19 тис. вакансій. У промисловості, де частка таких пропозицій сягає 22%, ключову роль відіграє оборонне виробництво.
Також значна кількість вакансій із можливістю бронювання фіксується в агросекторі (26%), серед керівних позицій (24%), а також у телекомунікаціях, транспорті та логістиці (16-19%). В ІТ-сфері цей показник становить 14,5%, що трохи перевищує середній рівень по країні.
Найменша частка вакансій із бронюванням спостерігається у сферах, не пов'язаних із критичною інфраструктурою:
- індустрія краси та фітнесу (0,7%),
- готельно-ресторанний бізнес (1,4%),
- культура та медіа (2,7%).
Для цих галузей характерний ширший кадровий резерв і відсутність статусу критично важливих у більшості роботодавців.
Регіональний розподіл також неоднорідний. Серед обласних центрів і Києва лідирує Харків, де частка вакансій з можливістю бронювання сягає 17% проти середніх 12% по країні. Далі йдуть Київ і Житомир (по 15%), а також Запоріжжя (14%).
Харків вирізняється тим, що високий рівень бронювання забезпечується одразу кількома галузями: у будівництві частка таких вакансій сягає 41%, у промисловості - 32%, у телекомунікаціях - 28%, у транспорті та логістиці - 24%, у медицині - 18%, в ІТ - 17%. Таким чином, практично всі ключові сфери міста демонструють показники, вищі за середні по країні.
Київ, своєю чергою, лідирує за абсолютною кількістю подібних вакансій - близько 4,2 тис. проти 555 у Харкові. Однак у відносному вираженні столиця поступається: частка становить 15%, що пояснюється великим обсягом комерційного сектора, який знижує загальний показник.
Водночас, як повідомляли Dengi.ua, українські компанії стикаються з тривалими і складними процедурами працевлаштування іноземців, що заважає покрити гострий дефіцит кадрів.
Крім того, як писали Dengi.ua, через дефіцит кадрів Кабмін спростив допуск водіїв до сільгосптехніки.
