Незважаючи на те, що у 2026 році абітурієнти подали рекордну за останні п’ять років кількість заяв — понад 1 млн, що на 100 тис. перевищує показник 2025 року (з урахуванням усіх освітніх програм, включаючи магістратуру та докторантуру), кількість фактично зарахованих студентів продовжує скорочуватися. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інфографіку «Слово і діло».
Бакалаврат: як змінювалася кількість вступників
У 2025 році українські заклади вищої освіти прийняли понад 201 тис. майбутніх бакалаврів — приблизно на 8,5 тис. більше, ніж роком раніше. Це дозволяє говорити про часткову стабілізацію після різкого зростання набору в перші роки повномасштабної війни.
Так, у 2022 році на бакалаврські програми було зараховано майже 226 тис. студентів, а у 2023 році цей показник сягнув близько 269 тис. До початку повномасштабного вторгнення, у 2016–2021 роках, кількість вступників залишалася відносно стабільною й коливалася від майже 212 тис. у 2021 році до понад 230 тис. у 2019-му.
Остаточні висновки щодо подальшого розвитку ситуації можна буде зробити після вступної кампанії 2026 року. Однак динаміка останніх двох років вказує на скорочення кількості вступників порівняно з довоєнним періодом.
Магістратура: найнижчий показник за десятиліття
У 2025 році магістрантами стали понад 112 тис. осіб — це найнижчий результат за останні десять років. Порівнянний рівень фіксувався лише у 2021 році, коли до магістратури вступили близько 115,5 тис. студентів.
Після початку повномасштабної війни кількість вступників різко зросла: у 2022 році вона збільшилася більш ніж на 63% і сягнула 189 тис. осіб. Потім почалося поступове зниження — до 175 тис. у 2023 році та 137 тис. у 2024-му. Найвищі показники спостерігалися у 2017–2018 роках, коли магістратуру обирали понад 190 тис. осіб, після чого інтерес до цього освітнього рівня почав зменшуватися.
Аспірантура: зростання змінилося спадом
Найпомітніший приріст після початку війни продемонструвала аспірантура. У 2022 році кількість вступників майже подвоїлася порівняно з 2021 роком і становила близько 15,5 тис. осіб, а в 2023-му було встановлено рекорд — майже 23,5 тис. аспірантів. Водночас за два роки вдвічі збільшилася частка чоловіків серед вступників.
Однак уже у 2024–2025 роках кількість нових аспірантів істотно скоротилася після введення заходів проти використання навчання на третьому освітньому рівні як способу ухилення від військової служби. У 2024 році до аспірантури вступило трохи більше 10 тис. осіб, а в 2025-му — лише близько 5,5 тис.
Це найнижчий показник з 2017 року, коли до українських вишів було зараховано майже 7 тис. аспірантів. У наступні роки до початку повномасштабної війни їхня кількість утримувалася на рівні 7–8 тис.
Зміни в системі освітніх ступенів
З 2024 року в Україні припинено набір на освітню програму «Молодший бакалавр». Вона передбачала навчання тривалістю 1–2 роки після здобуття повної загальної середньої освіти або 3–4 роки після закінчення 9 класів.
До цього, у 2018–2019 роках, відбувся останній набір на програми підготовки фахівців та молодших фахівців. Після реформи їх, як і молодших бакалаврів, замінили програми підготовки професійних молодших бакалаврів.
Сьогодні саме диплом професійного молодшого бакалавра отримує більшість студентів коледжів. У 2025 році на такі програми вступили понад 134 тис. осіб, тоді як максимальний показник було зафіксовано у 2024 році — понад 175 тис.
Крім того, у 2019 році українські університети вперше розпочали підготовку докторів мистецтв. Тоді було зараховано 15 осіб, а згодом кількість студентів цієї освітньої програми збільшилася більш ніж до 50 і відтоді залишається приблизно на такому рівні.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли, що в Україні у 2026 році абітурієнти найчастіше обирають менеджмент, психологію та філологію.
Крім того, Dengi.ua писали про те, які пільги на навчання можуть отримати УБД та їхні діти.
