З 1 вересня медичні заклади та лікарі — фізичні особи-підприємці — починають працювати за оновленими ліцензійними вимогами. Нові правила передбачають, зокрема, зобов’язання забезпечити позачергове обслуговування ветеранів та перехід до використання професійних стандартів. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію «Економічної правди».
Як буде здійснюватися ліцензування клінік
Замість чинних єдиних кваліфікаційних вимог МОЗ мають застосовуватися професійні стандарти. До моменту їх затвердження Кабінетом міністрів працівники сфери охорони здоров’я та фармацевтики, як і раніше, зобов’язані відповідати кваліфікаційним характеристикам МОЗ.
Одночасно змінюється термінологія. Використовувані раніше визначення на кшталт «молодші спеціалісти з медичною освітою», «фахівці з реабілітації» та «професіонали з вищою немедичною освітою» об’єднано у формулювання «професіонали та фахівці у сфері охорони здоров’я». Відповідно до цього оновлено додатки, форми заяв та перелік спеціальностей.
Окрема вимога стосується кадрового забезпечення. Ліцензіат повинен мати хоча б одного співробітника за кожною заявленою спеціальністю, причому це може бути й працівник за сумісництвом. При цьому заборонено вводити посади, яких немає в переліку професій МОЗ. Трудові відносини із заявленими фахівцями необхідно оформити не пізніше ніж через місяць після ухвалення рішення про видачу або розширення ліцензії. Якщо виконати цю вимогу неможливо, ліцензіат повинен поінформувати орган ліцензування.
Ще однією обов’язковою умовою стає забезпечення догляду та позачергового обслуговування ветеранів війни, а також членів сімей загиблих захисників і захисниць. Виконання цієї гарантії, закріпленої законодавством, тепер враховуватимуть під час ліцензійних перевірок.
Академічні стипендії збільшать удвічі
З 1 вересня змінюється порядок призначення академічних стипендій. Студенти денної форми навчання, які навчаються у приватних вишах за рахунок державного замовлення, зможуть отримувати виплати в такому ж розмірі, як і студенти державних вищих навчальних закладів.
Крім того, розміри академічних виплат збільшуються вдвічі. Звичайна стипендія для студентів вишів зросте з 2 000 до 4 000 грн, а для спеціальностей із підвищеним розміром виплати — з 2 550 до 5 100 грн.
Для учнів закладів професійної передвищої освіти стипендія збільшиться з 1 510 до 3 020 грн, а за спеціальностями з підвищеними виплатами — з 1 930 до 3 860 грн. У професійній освіті розмір виплати зросте з 1 250 до 2 500 грн.
Удвічі збільшаться також іменні стипендії Кабміну. Їхній розмір становитиме 8 000 грн для студентів вищих навчальних закладів, 6 040 грн для учнів професійно-технічних закладів та 5 000 грн для осіб, які здобувають професійну освіту. На академічні та іменні стипендії в державному бюджеті на 2026 рік закладено на 1,2 млрд грн більше, ніж роком раніше.
Зміни торкнуться й стипендій для переможців інтелектуальних конкурсів. Переможці всеукраїнських олімпіад та конкурсу-захисту МАН отримуватимуть президентську стипендію в розмірі 5 200 грн. Виплата Кабміну переможцям олімпіади з української мови та літератури становитиме 4 720 грн, а стипендія імені Тараса Шевченка для учнів — 5 440 грн.
Передбачено окремі виплати для обдарованих молодих художників: учням державних художніх ліцеїв виплачуватимуть 2 500 грн на місяць, студентам професійної передвищої освіти — 7 600 грн, а бакалаврам і магістрам — 10 000 грн.
Також врегульовано виплати аспірантам денної форми навчання, які навчаються у приватних вишах за державним замовленням. Крім того, призначена стипендія зберігається на період участі студента в програмах академічної мобільності.
Таким чином, форма власності навчального закладу більше не впливає на право студента-бюджетника отримувати академічну стипендію. При цьому самі виплати призначаються на підставі рейтингу успішності та в межах наявного стипендіального фонду. Тому збільшення розміру стипендії не означає автоматичного зростання кількості її отримувачів. Соціальні стипендії регулюються окремими правилами і не поширюються на приватні навчальні заклади.
Єдині документи про освіту для дітей з особливими освітніми потребами
З 1 вересня також починають діяти зміни Міністерства освіти і науки, спрямовані на створення більш безбар’єрного освітнього середовища.
З переліку державних зразків документів про загальну середню освіту виключаються окремі документи для осіб з особливими освітніми потребами, пов’язаними з порушеннями інтелектуального розвитку. Зокрема, йдеться про окремі свідоцтва про базову середню освіту, додатки до них та довідки про закінчення повного курсу навчання для осіб з помірними інтелектуальними порушеннями. Надалі такі випускники отримуватимуть документи державного зразка на загальних підставах.
Інформація про спеціальні зміни в освітній програмі тепер зазначатиметься безпосередньо в додатку до документа. Якщо зміст певного предмета або інтегрованого курсу було адаптовано під індивідуальні навчальні цілі учня, навпроти його назви стоятиме символ «*». Це стосується документів про базову середню освіту після 9 класу та повну загальну середню освіту після 11 класу.
Нові правила не мають зворотної сили. Випускники, які завершили базову середню освіту у 2025/2026 навчальному році, отримали документи за колишніми зразками.
Одним із ключових результатів змін стане відмова від окремого документа, який міг заздалегідь вказувати на наявність у випускника порушень інтелектуального розвитку ще до ознайомлення потенційного роботодавця з додатком до документа про освіту.
У громадах з’являться нові центри безпеки
З 8 вересня починає діяти основна частина закону, що передбачає оновлення вимог у сфері цивільного захисту, містобудування та безпеки населення.
Територіальні громади зможуть створювати спеціальні центри безпеки. У таких об’єктах планується об’єднати одразу кілька служб: пожежне депо з диспетчерським пунктом, базу бригади екстреної медичної допомоги та поліцейський відділок. Конкретний порядок створення таких центрів має визначити Кабінет міністрів.
Крім того, у школах, при пожежних підрозділах та безпосередньо в громадах на добровільній основі дозволять створювати класи безпеки. Вони можуть бути як стаціонарними, так і мобільними. Фінансування таких об’єктів допускається за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також грошей бізнесу.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли, що у новому навчальному році на українських студентів чекає дистанційне навчання, заняття по суботах та лекції в укриттях.
Крім того, Dengi.ua писали про те, як оплачується час перебування працівників у сховищі.
