Дата народження: 23.08.1948
Де народився: с. Белькачі, Учурський район, Якутія, РРФСР. Живе в Україні з 1963 року.
Сімейний статус: одружений, виховує сина.
Захоплення: живопис.
Де вчився:
У 1973 році Юрій Єхануров закінчив Київський інститут народного господарства.
Кандидат економічних наук. З 2002 року – професор національного університету ім. Т. Шевченка.
Де працював:
У 1967-1977 рр. – працював на заводі залізобетонних виробів тресту «Київміськбуд №4», де пройшов шлях від майстра до директора заводу.
У 1977-1978 рр. - заступник керуючого трестом «Буддеталь» з виробництва.
У 1978-1985 р.р. – керуючий тресту «Київміськбудкомплект».
У 1985-1988 рр. - керував трестом «Буддеталь».
У 1988-1991 рр. – заступник начальника Головкиївміськбуду з економічних питань.
У 1991-1992 рр. - завідувач відділу Державної економічної ради Кабінету Міністрів України. Заступник голови Колегії з питань економічної політики Верховної Ради України.
У 1992-1993 рр. - заступник керівника, керівник Департаменту економічних реформ та регіональних програм Київської міської державної адміністрації.
У політиці:
У 1993-1994 рр. – заступник міністра економіки України.
У 1994-1997 рр. – голова Фонду державного майна України
У 1997 р. – міністр економіки.
У 1997-1998 рр. – голова Державного комітету із розвитку підприємництва.
У 1998-1999 рр. – народний депутат України, заступник голови комітету ВР з економічної політики, управління народним господарством та інвестиціями.
У 1999-2001 рр. - Перший віце-прем'єр-міністр.
У 2001 р. – перший заступник голови – керівник головного управління організаційної та кадрової політики та взаємодії з регіонами Адміністрації президента України.
У 2002-2005 рр. – народний депутат України від блоку "Наша Україна". Голова комітету з питань промислової політики та підприємництва.
У 2005 р. – голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
У 2005-2006 рр. - в.о. прем'єр-міністра України.
У 2006-2007 рр. – народний депутат України від блоку "Наша Україна".
У 2007-2009 рр. – міністр оборони України.
У 2009-2010 рр. – перший заступник глави Секретаріату президента України.
Державний службовець 1-го рангу.
Нагороджений:
Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (2009), V ст. (2006)
Орден «Знак Пошани» (1977)
Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2001)
Почесна грамота Верховної Ради УРСР (1982)
Статки:
Юрій Єхануров є власником таких компаній та організацій: ТОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ ЮРІЯ ЄХАНУРОВА», благодійна організація (БО) «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «УКРАЇНА-ЮНЕСКО», громадська організація «КЛЮЧОВІ ОСОБИ», БО «БФ ПЕРЕДОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ».
Зв'язки та скандали:
У січні 2006 року Олександр Турчинов звинуватив Юрія Єханурова в тому, що він напередодні укладання меморандуму між президентом і Партією регіонів про співпрацю підписав низку таємних документів. Серед них – доручення про те, щоби співробітники аеропорту «Бориспіль» відкликали свої скарги в прокуратурі щодо розширення меж аеропорту.
У березні 2008 року екс-міністр оборони Анатолій Гриценко заявив про те, що заступник глави Секретаріату президента Олександр Чалий лобіює інтереси приватної компанії «Українські гелікоптери», яка орендує гелікоптери військової авіації на невигідних для Міноборони умовах. Опосередковано Гриценко натякав і на інтерес у цій справі Юрія Єханурова.
У червні 2009 року Єханурова було відправлено у відставку з посади міністра оброни. В ухвалі парламенту зазначалося, що звільнення міністра пов'язане з численними порушеннями, у тому числі пов'язаними із закупівлею паливно-мастильних матеріалів та продовольства для військових, з незаконними операціями зі спеціальною технікою, задіяною в ліквідації об'єктів зберігання ядерної зброї, незаконним створенням військово-медичного управління Міністерства оборони. Юрій Єхануров усі звинувачення Головного контрольно-ревізійного управління заперечував.
