Найбільші європейські держави підтримують ініціативу щодо використання заморожених російських активів, які оцінюються у понад 200 мільярдів євро, одночасно розробляючи плани щодо укладення угоди про припинення вогню в Україні.
Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що Франція та Німеччина, які раніше виступали проти повної конфіскації цих активів у межах Євросоюзу, ведуть переговори з Великою Британією та іншими країнами щодо можливих способів їхнього задіяння.
Також французька влада розглянула пропозицію, згідно з якою європейські столиці могли б конфіскувати активи Росії в разі порушення Москвою майбутньої угоди про припинення вогню в Україні. Про це повідомили три джерела, знайомі з ходом переговорів. Цей крок розглядається як спосіб зміцнення гарантій безпеки Києва після завершення конфлікту.
Повідомляється, що прихильники перемир'я вважають, що такий механізм сприятиме дотриманню умов угоди з боку Росії і забезпечить додаткові гарантії Україні.
При цьому переговори відбуваються на тлі активної дипломатичної діяльності, очолюваної Францією і Великою Британією, з розробки мирного плану для України. Ці зусилля посилилися після рішення колишнього президента США Дональда Трампа почати двосторонні переговори з Москвою, спрямовані на врегулювання конфлікту.
Видання нагадує, що після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року країни G7 заморозили активи Центрального банку РФ на суму близько 300 мільярдів євро. Основна їхня частина - приблизно 190 мільярдів євро - зберігається в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, а решту коштів розміщено у Франції, Великій Британії, Японії, Швейцарії та США.
Наразі доходи, отримані від цих активів (включно з грошовими коштами і державними облігаціями), використовуються для погашення кредитів, наданих Україні країнами G7 на суму 50 мільярдів доларів. Однак самі активи залишаються недоторканими.
Україна, Польща і країни Балтії давно виступають за повну конфіскацію цих коштів, але ключові столиці, такі як Берлін, Париж і Брюссель, раніше заперечували через побоювання, що такий крок створить небажаний прецедент у міжнародному праві. Європейський центральний банк також висловлював стурбованість тим, що це може підірвати статус євро як надійного резерву для іноземних держав, оскільки більшість активів номіновані в цій валюті.
Також повідомляється, що під час нещодавніх переговорів із Трампом президент Франції Еммануель Макрон заявив, що негайна конфіскація активів суперечить міжнародному праву, але наголосив, що ці кошти можуть бути включені до переговорного процесу після закінчення війни.
Водночас Фрідріх Мерц, який готується обійняти посаду канцлера Німеччини, висловив готовність розглянути можливість підтримки ініціативи з арешту російських активів, повідомило джерело, обізнане з ситуацією. Він має намір обговорити це питання з тимчасовим виконувачем обов'язків канцлера Олафом Шольцем перед самітом лідерів ЄС, який відбудеться в четвер. У самого Шольца ситуацію не коментують.
Також прем'єр-міністр Великої Британії сер Кейр Стармер у понеділок заявив, що Лондон аналізує можливі варіанти використання активів. "Очевидно, що доходи і прибуток уже застосовуються", - зазначив він, виступаючи перед депутатами після підписання угоди з президентом України Володимиром Зеленським про надання Великою Британією кредиту в розмірі 2,26 мільярда фунтів стерлінгів, забезпеченого прибутком від санкціонованих російських державних активів.
"Що стосується самих [базових] активів, то це дуже складне питання. Це непросто", - додав Стармер. "Однак нам необхідно вивчити додаткові можливості, і ми працюємо над цим разом з іншими країнами".
За словами двох джерел, знайомих із французькою пропозицією, вона отримала позитивні відгуки від низки європейських союзників, але поки що не досягнуто остаточної згоди. Представник президента Макрона утримався від коментарів.
Прихильники арешту активів активізували зусилля на тлі погрози адміністрації Трампа припинити військову допомогу Україні. "Дедалі більше країн розглядають заморожені активи як інструмент тиску", - повідомило одне з джерел.
Раніше ми писали про те, що Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, а також голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн побоюються, що конфіскація російських активів може підірвати довіру міжнародних інвесторів і послабити вплив ЄС у майбутніх переговорах.
