Навіть якщо війна в Україні завершиться, російська економіка, ймовірно, ще довго залишиться в стані мілітаризації. Багаторічні рекордні витрати на армію перетворили оборонний сектор на ключовий драйвер промисловості, задіявши сотні тисяч працівників. Саме це зростання допомогло утримати економіку від рецесії, зробивши згортання військового виробництва ризикованим кроком. Про це пише Вloomberg, повідомляють Dengi.ua.
Зазначається, що Кремль міг би перетворити нинішні витрати на джерело доходу, продаючи озброєння партнерам, включно з Китаєм. Однак посилення військової активності біля кордонів НАТО погіршує відносини з Європою і несе ризики для російської економіки, вже ослабленої санкціями, банківськими проблемами і уповільненням зростання. Сам Володимир Путін під час візиту на один із найстаріших оборонних заводів підкреслив, що "потреба в сучасних збройних силах на цьому не закінчиться".
Повідомляється, що темпи зростання виробництва озброєнь сповільнюються. Якщо у 2022 році Росія планувала випустити близько 400 бронемашин, то зараз їхня кількість збільшилася майже вдесятеро. Оборонні підприємства активно впроваджують нові технології, зокрема власні лінії з випуску безпілотників: після старту з поставок з Ірану торік було вироблено 1,5 мільйона дронів проти 140 тисяч у 2023-му.
Водночас, як пише видання, витрати на війну залишаються величезними. З 2022 по 2024 рік на оборону витрачено щонайменше 22 трильйони рублів (близько 263 млрд дол.), і в найближчій перспективі зниження витрат не планується. Це призводить до хронічного дефіциту бюджету, посиленого санкційним тиском.
При цьому економісти проводять паралелі з досвідом СРСР: мілітаризація 1940-х заклала основу для перетворення країни на найбільшого експортера зброї.
"Російсько-українська війна стала гігантським полігоном для випробувань нової зброї і технологій. Після завершення конфлікту або переходу його в заморожену стадію обидві країни, ймовірно, експортуватимуть найуспішніші технології та обладнання", - зазначає Тетяна Орлова з Oxford Economics.
До вторгнення Росія посідала друге місце у світі з експорту озброєнь після США, але за роки війни обсяги продажів скоротилися, оскільки техніка йшла на фронт. Тепер ситуація починає змінюватися: російські виробники знову беруть участь у міжнародних виставках в Азії, на Близькому Сході, в Африці та Латинській Америці.
Держекспортер "Рособоронекспорт", який контролює близько 85% зарубіжних продажів, повідомив про рекордний портфель замовлень на 60 млрд дол. Це гарантує завантаженість заводів багаторічними контрактами. За прогнозами Центру аналізу світової торгівлі зброєю, у перші роки після закінчення війни Росія зможе щорічно продавати військову техніку на 17-19 млрд дол., головним чином країнам глобального півдня, які прагнуть знизити залежність від США.
Водночас цей потенціал обмежений: обсяг замовлень "Рособоронекспорту" становить менше половини поточного військового бюджету, а клієнти ризикують зіткнутися із західним тиском. Крім того, як зазначає Орлова, експорт не забезпечить постійне повне завантаження підприємств - ймовірні скорочення і зниження зарплат, незважаючи на збереження робочих місць і внесок в економічне зростання.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, росіяни масово отримують повідомлення від податкової про необхідність сплати податку на доходи з банківських вкладів за 2024 рік, які йдуть на військові витрати.
Dengi.ua також писали, що до серпня 2025 року попит на працівників на оборонних підприємствах РФ досяг мінімуму з 2022 року.
