За перші десять місяців 2025 року обсяг фактично отриманої Україною офіційної допомоги від США виявився мінімальним - лише 0,5 млрд євро. Для порівняння, за аналогічний період 2024 року цей показник становив 38,7 млрд євро. При цьому в проєкті військового бюджету Пентагону на 2026-2027 роки на підтримку України закладено по 0,4 млрд дол. щорічно. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію "Дзеркала тижня".
Зазначається, що на тлі скорочення американської допомоги європейські держави, навпаки, значно посилили військову підтримку Києва. У січні-жовтні 2025 року країни Європи передали Україні озброєнь і військової техніки на 30,2 млрд євро, тоді як роком раніше цей показник становив 17,6 млрд євро. Таким чином, приріст європейської допомоги сягнув 12,6 млрд євро, але водночас Україна недоотримала 15,4 млрд євро підтримки з боку США, свідчать дані Кільського інституту світової економіки.
Повідомляється, що 2025 року помітно збільшили власні пакети допомоги Україні Норвегія, Німеччина, Швеція, Велика Британія та Франція. Так, внесок Німеччини у 2022-2024 роках становив еквівалент 0,008% її ВВП, а за десять місяців 2025-го зріс до 0,024% ВВП. Норвегія збільшила підтримку з 0,012% ВВП у 2022-2024 роках до 0,058% ВВП у 2025 році. Суттєво наростили допомогу також Данія та Фінляндія.
Крім того, основний обсяг військової підтримки України у 2025 році забезпечують країни так званої "коаліції охочих", до якої входять північні та східні держави - члени ЄС і НАТО, а також Норвегія і Велика Британія.
Як пише видання, поки що ця коаліція не змогла повністю компенсувати скорочення американської допомоги. Водночас її сукупний економічний і технологічний потенціал дає змогу в перспективі значно зміцнити оборонні можливості України. Річний ВВП країн коаліції оцінюють в 11-12 трлн євро, що в 5-6 разів перевищує економіку Росії, а отже, ресурси для стійкої військової підтримки в них є.
Паралельно ЄС посилює роль фінансового донора України і впроваджує нові інструменти для підтримки оборонно-промислової інтеграції та фінансування поточних військових поставок. У травні 2025 року Євросоюз запустив кредитний механізм SAFE обсягом 150 млрд євро, спрямований на зміцнення оборонного потенціалу Європи до 2030 року. Єврокомісія залучатиме кошти на ринках капіталу і надаватиме їх у вигляді позик державам-членам на основі національних інвестиційних планів у сфері оборонної промисловості. Кошти SAFE попередньо розподілені між 19 країнами ЄС. Найбільші частки призначені Польщі (43,7 млрд євро), Румунії (16,7 млрд євро) та Угорщині (16,2 млрд євро). Цей інструмент розглядають як важливе джерело фінансування допомоги Україні: 15 із 19 учасників включили підтримку Києва у свої національні плани.
Ще одним можливим механізмом стане нова позика ЄС, яка має забезпечити Україну ресурсами для продовження оборони у 2026-2027 роках і поглиблення інтеграції її військово-промислового комплексу з європейським. Попередня концепція репараційної позики передбачала відновлення та модернізацію української оборонно-технологічної бази, а новий кредит Єврокомісії, ймовірно, спиратиметься на елементи так званої "данської" моделі фінансування.
Водночас зазначається, що якщо порівнювати внесок США та Європи в обороноздатність України за обсягом поставлених запасів, то з початку повномасштабної війни європейські країни надали військової допомоги на 87,7 млрд євро, тоді як США - на 64,6 млрд євро. За обсягом взятих зобов'язань розрив ще більший: 137,6 млрд євро з боку Європи проти 65,6 млрд євро з боку США.
Загалом за всіма напрямами підтримки - військовим, фінансовим і гуманітарним - Європа також випереджає США. Станом на 1 листопада 2025 року європейські країни фактично спрямували Україні 188,6 млрд євро допомоги, США - 114,6 млрд євро. Сукупний обсяг підтримки від усіх донорів сягнув 332,4 млрд євро.
При цьому за накопиченим обсягом саме США залишаються найбільшим окремим донором військової допомоги з 2022 року: поставки американських товарів і послуг військового призначення оцінюються в 64,6 млрд євро. Для порівняння, Німеччина та Велика Британія надали Україні допомоги на 19,7 і 13,8 млрд євро відповідно.
Також повідомляється, що до ТОП-20 найбільших донорів військової допомоги Україні, крім США, Німеччини та Великої Британії, входять також Данія, Нідерланди, Швеція, Франція, Канада, Норвегія, Польща, Фінляндія, Бельгія, Італія, Чехія, Литва, Румунія, Естонія, Австралія, Іспанія та Словаччина.
При цьому якщо оцінювати внесок країн з урахуванням їхнього економічного потенціалу, лідерами стали Данія, Естонія і Литва. За три з половиною роки війни Данія спрямувала на військову допомогу Україні 2,75% свого річного ВВП, Естонія - 2,63%, Литва - 1,91%. Понад 1% ВВП виділили також Латвія, Швеція, Фінляндія і Норвегія. До групи великих донорів за цим показником входять Нідерланди, Польща, Словаччина, Бельгія, Німеччина, Велика Британія, Хорватія і Болгарія - від 0,32% до 0,93% ВВП. Для США накопичений обсяг допомоги склав лише 0,28% ВВП.
Наприкінці рейтингу опинилися Угорщина, Австрія, Швейцарія, Мальта та Кіпр, які не надавали Україні військової допомоги. Мінімальні обсяги підтримки зафіксовано в Ірландії (0,02% ВВП), Іспанії (0,06%), Греції (0,08%), Італії (0,09%), Словенії (0,13%), Румунії (0,15%), Ісландії та Португалії (по 0,17% ВВП).
Крім того, окремим індикатором внеску в безпеку Європи є частка переданих Україні запасів важкого озброєння. За оцінкою Кільського інституту, абсолютним лідером стала Данія, яка передала Україні обсяги, що вдвічі перевищують її довоєнні запаси 2021 року. У Нідерландів цей показник сягнув 197%. Близько третини власних арсеналів передали Греція, Чехія та Хорватія. США, зі свого боку, направили Україні близько 6% своїх довоєнних запасів важкого озброєння.
Водночас, як повідомляли Dengi.ua, потенціал українського оборонно-промислового комплексу оцінюють у 50 млрд дол.
Dengi.ua також писали про те, що Норвегія виділяє 500 млн дол. на закупівлю зброї для України.
