Масштабний перерозподіл власності в Росії, який аналітики називають найбільшим з часів 1990-х років, торкнувся десятків мільярдерів зі списку Forbes і майже двох десятків найбільших компаній за виручкою. Про це йдеться в дослідженні аналітичного центру Cedar. За підрахунками експертів, у 2022-2024 роках вартість вилучених активів сягнула приблизно 5 трлн рублів (близько 55 млрд дол. - ред.). Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на The Moscow Times.
Зазначається, що основними вигодонабувачами процесу названо державні корпорації та структури, пов'язані з оточенням Володимира Путіна.
Повідомляють, що з 2014 до 2025 року з націоналізацією або вимушеним продажем бізнесу на неринкових умовах зіткнулися 30 із 311 учасників списку Forbes - близько 9%. Водночас 17 із них входять до топ-100 найзаможніших підприємців останнього десятиліття. Якщо враховувати рейтинги за 2021-2023 роки, частка постраждалих збільшується до 12%: йдеться про 25 із 204 мільярдерів.
Водночас із 30 бізнесменів, які втратили активи, 20 мали справу із силовими структурами. Загальна вартість вилученого в них майна оцінюється в 2,6 трлн рублів (28,6 млрд дол.). У 13 випадках підприємці позбулися ключових активів у Росії. Ще дев'ять епізодів пов'язані з вимушеним продажем бізнесу після початку війни - сукупна вартість цих компаній перевищувала 1,6 трлн рублів (17,6 млрд дол.).
Найбільших втрат, за даними дослідження, зазнав власник харчового холдингу KDV Group Денис Штенгелов: у нього вилучили активи приблизно на 500 млрд рублів (5,5 млрд дол.). Суд визнав його і його батька "екстремістським об'єднанням", а компанію звинуватили в діяльності "на шкоду стратегічним інтересам Росії". Далі йдуть колишні співвласники аеропорту Домодєдово Дмитро Каменщик і Валерій Коган. У січні їхні активи було продано структурі аеропорту "Шереметьєво", яку пов'язують з Аркадієм Ротенбергом.
Водночас відстояти власність вдалося лише в п'яти випадках. Найпоказовіший приклад, на думку авторів доповіді, пов'язаний із мільярдером Андрієм Мельниченком і його енергетичною компанією "СибЕКО". Компанія уклала мирову угоду з Генпрокуратурою, виплативши неназвану суму на соціальні цілі.
Експерти зазначають, що процес перерозподілу активів розпочався ще 2021 року, однак після початку війни його інтенсивність різко зросла. Якщо 2022 року було зафіксовано 17 конфіскацій, то 2023-го їхня кількість збільшилася до 40, 2024-го - до 37, а 2025 року - майже до 70. Сукупна вартість активів, щодо яких Генпрокуратура подала позови про вилучення, наблизилася до 5 трлн рублів (55 млрд дол.). Незважаючи на значні втрати великих бізнесменів, основна частина справ стосується колишніх і чинних чиновників, депутатів, силовиків, суддів, а також регіональних підприємців.
При цьому найчастіше формальною підставою для позовів ставали порушення антикорупційного законодавства - таке формулювання фігурує в 67 зі 170 справ. Далі йдуть перегляд колишніх угод (21 випадок), звинувачення в незаконній приватизації та фінансуванні ЗСУ (по 14 справ), а також вимоги про повернення стратегічних активів і патентів на військові розробки. Додатковим фактором ризику для власників автори називають наявність іноземного громадянства, посвідки на проживання або постійного проживання за кордоном. У 65 випадках власники вилучених активів перебували за межами Росії, ще 59 мали іноземний ВНЖ.
Також наголошується, що серед головних одержувачів активів аналітики називають найбільші державні корпорації - "Газпром", "Росатом", "Ростех", "Транснефть", ВТБ і Россільгоспбанк - а також бізнес-групи, пов'язані зі старими знайомими президента (Ковальчуки, Ротенберги, Патрушеви). За даними Cedar, саме ці структури отримали активи за підсумками понад 90% позовів Генпрокуратури (16 позовів).
Автори дослідження попереджають, що така масштабна конфіскація власності несе довгострокові економічні ризики. За їхньою оцінкою, вона знижує інвестиційну привабливість країни, посилює залежність бізнесу від держави й обмежує конкуренцію. Концентрація активів у руках державних структур, вважають експерти, стримуватиме зростання продуктивності та сповільнюватиме розвиток економіки.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, російський фондовий ринок зіткнувся з дефіцитом капіталу і скороченням обсягів торгів всупереч офіційним прогнозам.
Dengi.ua також писали, що критичний дефіцит складських потужностей і різке скорочення продажів ставлять російську нафтову галузь у складне становище.
