В Україні налічується понад 4,5 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Незважаючи на десятки мільярдів гривень, виділених державою та міжнародними донорами, сотні тисяч сімей, як і раніше, залишаються без вирішення житлового питання. Тільки у 2022 році виплати на проживання обійшлися бюджету в 53,5 млрд грн. Про це пишуть Dengi.ua з посиланням на "Економічну правду".
Зазначається, що Кабмін впровадив кілька інструментів підтримки: житлові сертифікати (від початку повномасштабної війни - 17,8 млрд грн), компенсації за безоплатне розміщення (3,8 млрд грн), міжнародні проєкти, включно з HOPE на $224 млн, а також інвестиції в соціальне орендне житло (позика ЄІБ - 200 млн євро).
Повідомляється, що при цьому облік реальних житлових потреб залишається проблемою. У лютому 2025 року в "Інформаційно-обчислювальному центрі" заявляли, що даних про них немає, а фіксуються тільки причини переїзду. У серпні там же уточнили, що інформація існує, але в реєстрі відсутнє "детальне визначення житлових потреб".
Так, станом на серпень 2025 року в ЄІБД ВПО налічувалося приблизно 220 тис. активних заяв із позначкою "житлові потреби" (із 2022 року подано 528,9 тис.), але за 3,5 року система зафіксувала закриття лише 63 заявок. Водночас Мінрозвитку наводить інші цифри. За його даними, на кінець 2024 року в черзі на тимчасове житло перебувало 23,1 тис. осіб, а за три роки житлом забезпечили 4,2 тис. переселенців. Така різниця з даними ЄІБД свідчить про відсутність єдиної класифікації потреб (тимчасове, постійне житло, оренда або компенсація), що не дає змоги планувати бюджет ефективно.
Держстат також підтверджує проблеми: у 2023-2024 роках відомство отримувало від Мінсоцполітики неповні дані про кількість ВПО за регіонами. Рахункова палата виявила переплати: у серпні 2022 року 151,1 тис. ВПО перебували за кордоном, із них 94 тис. продовжували отримувати допомогу. У результаті, держава переплатила 892,5 млн грн. Контролери також вказали, що соцзахист і центри зайнятості ухвалювали численні необґрунтовані рішення про виплати, а Мінсоцполітики не запровадило регулярного звітування щодо обліку ВПО та розподілу допомоги.
При цьому ефективність різних програм сильно відрізняється. Житлові сертифікати ("еВідновлення") стали найбільш результативним механізмом: на червень 2025 року ВПО отримали 4 419 сертифікатів на суму 6,1 млрд грн. Цей інструмент демонструє високу конвертацію заявок у реальне придбання житла.
Тим часом тимчасовим житлом за 2022-2024 роки забезпечили лише 4 236 осіб за черги в 23 099 заявників - близько 18%. Програма грошової компенсації ветеранам-ВПО за три роки охопила 4 079 осіб (5,9 млрд грн), з яких житло придбали 3 414. Але 2025 року фінансування припинено, що залишило сегмент без підтримки.
Як пише видання, пільгові кредити через програму "єОселя" користувалися неабияким попитом: за два роки подано понад 140 тис. заявок, із них схвалено приблизно 57 тис. Однак профінансовано лише 340 договорів (менше ніж 1%), що пояснюється як браком бюджету, так і складністю іпотечної моделі для людей без стабільного доходу.
Крім того, дослідження "Центру оцінки ризиків" показало: у 2022-2024 роках житло або фінансову допомогу для його придбання отримали щонайменше 8 896 ВПО, а з урахуванням компенсацій - 13 315 осіб. Це близько 6% від активних житлових заявок і менше ніж 0,3% від загальної кількості переселенців.
Як зазначає ЕП, проблема криється не стільки в обмеженості коштів, скільки у відсутності керованості: держава не має точного обліку і системного розуміння потреб, через що ресурси не потрапляють до тих, хто справді потребує.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, за минулий тиждень українцям для придбання житла було видано 199 кредитів на суму 364 млн грн за програмою доступних кредитів "єОселя".
Також Dengi.ua писали, що в рамках програми "єОселя" набув чинності механізм компенсації для переселенців і жителів прифронтових територій.
