Після війни географія київських пляжів змінилася не надто значно, але їхня якість стала набагато кращою. Про це пише видавництво ВАРТО, яке опублікувало архівні фотографії столичних пляжів часів розквіту СРСР.
По-перше, Труханів острів і колишня Передмостова слобідка (Гідропарк), втративши статус житлових селищ, перетворилися на паркову зону. По-друге, з часом було побудовано мости, які полегшили доступ до їхніх пляжів. По-третє, облаштували пляжі на багатьох озерах і побудували обвідний канал на Русанівці, уздовж якого теж можна було купатися і засмагати. Після Чорнобильської катастрофи кілька років київські пляжі були напівпорожніми. А 1990-ті й до наших днів - це вже інша історія.
Це друга частина фотодобірки про історію пляжів Києва. Першу читай тут.
- 1950-е
Парк ім. Примакова, розташований витягнувшись. Примакова, розташований витягнутою смугою між Набережним шосе і правим берегом Дніпра, був ґрунтовно реконструйований. Починаючи з 1957 року, там розчистили територію, зробили доріжки, розпочали висаджувати дерева. Великі роботи з благоустрою парку провели в 1959-1963 рр., побудували поливальний водопровід, провели зовнішнє освітлення, влаштували альпійську гірку, оформили входи.
На фото внизу - кам'яний мисик біля парку. Там не тільки ловили рибу, а й купалися аж до початку 1990-х. На початку 80-х вранці в теплу пору року місцеві жителі бігали Старонаводницькою, а потім купалися в районі причалу.
- 1957 рік
Цього року завершилося будівництво Паркового пішохідного мосту, яким стало можливим швидко переправитися з правого берега на Центральний пляж.
Того ж року ось така краса прикрашала Центральний пляж. Деякі залишки збереглися досі - наприклад, гіпсова фігура дівчини-спортсменки.
- 1959 рік
Влітку Парковий міст працював (і працює) з повним навантаженням. Десятки тисяч людей у спеку хочуть відпочити в зеленій зоні біля Дніпра. Наприкінці 70-х були гості з Москви і захоплювалися: "Де ще таке можливо - приїхав на метро на Хрещатик, пройшовся каштановою алеєю центральної вулиці, спустився сходами в мальовничому парку і за 15 хвилин опинився на облаштованому пляжі біля чистої проточної води!"
- 1959 рік
Так 50 з гаком років тому виглядав Труханів острів з боку Набережного шосе.
Ще 1945 року влада вирішила створити тут парк культури і відпочинку. Площа парку після повного освоєння території становила близько 1000 гектарів, а архітектурно-планувальна композиція передбачала збереження природних ландшафтів.
Центральною частиною парку став пляж, розташований по обидва боки від пішохідного мосту, що сполучає острів із містом, і спортивне містечко. Далі, в глибині острова - паркова зона тихого відпочинку з мальовничими галявинами і окремими гайками.
- 1962 рік
На фото - Пуща-Водицький курортний парк. Його площа в 1960-ті становила близько 900 гектарів. Найбільш упорядкована центральна частина розміщувалася між головним входом (у районі 7-ого трамвая) і системою водойм із прилеглим лісопарком.
У парку було побудовано кінотеатр, бібліотеку-читальню, танцювальний майданчик. На озерах були облаштовані хороші пляжі, влітку працювала прокатна човнова станція, а взимку - станція прокату лиж і ковзанів. З боку селища парк був обгороджений дерев'яною огорожею, а інша територія зливалася з прилеглим лісом.
- 1969 рік
Станція Червоні вітрила на Русанівці надавала напрокат веслові човни та одномісні гідропеди. На фотографії двоє щасливчиків крутять педалі, а кілька людей під козирком станції чекають своєї черги. Праворуч видно вільні човни, але публіка, судячи з усього, жадає покататися саме на водному велосипеді.
- 1970 рік
Відтоді, як правий і лівий берег Києва 1965 року з'єднав Міст Метро з проміжною станцією Гідропарк, ця зона відпочинку стала найпопулярнішою у киян.
До революції тут була Передмостова слобідка, де мешкали селяни, робітники заводу Арсенал і "обслуга" Ланцюгового мосту, хоча територіально район належав до Чернігівської губернії. У 1920-1930-ті рр. на острові розпочали досить велике комунальне будівництво, проклали нові вулиці. Уже тоді, у довоєнні роки, Слобідка приваблювала відпочивальників. У 1941 р. міст, що з'єднує правий берег і Слобідку, підірвала Червона армія, що відступала, а 1943 р. нацисти практично вщент спалили селище.
Після війни влада вирішила не відновлювати слобідку, а відвести місце під зону відпочинку і створити тут парк культури і відпочинку Гідропарк, який почав функціонувати в 1960-ті роки, хоча офіційно його відкрили тільки 1 квітня 1973 року.
- 1970-е
Будівництво Голосіївського парку розпочалося в 1957 р. Як основу при його створенні було використано приміський ліс. Площа парку 155 гектарів.
Через весь парк простяглася так звана Оріхуватська долина, в якій було влаштовано чотири ставки, що слугують архітектурно-композиційною віссю парку.
Наприкінці 1950-х біля першого ставка створили дитяче містечко з атракціонами та спортивними майданчиками, тут же організували човнову прокатну станцію.
Біля другого ставка побудували літній кінотеатр і ресторан "Дубки", біля третього і четвертого ставків влаштували пляж і організували прокат човнів. У центрі парку розташовувався спортивний сектор, танцмайданчик, більярдні та шахові павільйони.
- 1973 рік
І знову - Центральний київський пляж на Трухановому острові.
У трилогії для дітей "Тореадори з Васюківки" Всеволода Нестайка один із юних героїв, який приїхав до Києва з села, так описує свої враження від пляжу: "Я не можу собі точно уявити, що таке мільйон людей. Але якщо вже уявляти, то уявляти, мабуть, треба київський пляж. По-моєму, там було не менше мільйона. Хто не вірить, хай піде й порахує. То було схоже на якийсь велетенський базар. Тільки що всі голі й не торгують. Ніколи я не бачив стільки голих людей одразу. Ну, доводилося мені бачити одного, двох, трьох голих, ну, два-три десятки - у лазні. А тут - мільйон голих. Аж не віриться, що таке буває на світі".
- 1974 рік
У 1970-ті роки пляжі на озерах у Пущі-Водиці продовжували "користуватися попитом". Адже добиратися до Пущі трамваєм було дуже зручно, пляжі були добре впорядковані, вода в озерах - чиста і швидко прогрівалася (набагато раніше, ніж вода в Дніпрі). На початку 70-х років купальний сезон тут було відкрито взагалі в середині квітня.
- 1978 рік
Внизу - фонтани на Русанівському каналі. До кінця 1970-х канал уже "забрали в граніт".
А спочатку, коли масив будувався і канал не був до кінця упорядкований, укоси біля нього були з намитого піску. Батьки з дітьми в спеку годинами грали на березі, "звільняючи ключі", - рили невелику ямку в піску, і звідти починав бити невисокий ключик води.
