Нещодавно Уряд офіційно визнав нестачу 400 млрд грн на ЗСУ. Щоб закрити цю діру, схвалено зміни до держбюджету-2025. Ми вирішили допомогти Уряду та Верховній Раді знайти додаткові гроші на армію та український ОПК. Як з’ясувалося, попри обіцянки влади урізати фінансові апетити державних топменеджерів під час війни, окремі відомства та державні компанії почуваються комфортно, незалежно від ефективності їхньої роботи та надважкої ситуації на фронті.
Намагалися, але не схотіли змогли
Влада двічі намагалася законодавчо врегулювати зарплати чиновників під час війни. Зокрема, в законопроєкт №8312 про заходи в умовах воєнного стану було внесено правку, яка до закінчення війни встановлювала ліміт на щомісячні зарплати чиновників і працівників держкомпаній в розмірі 10 мінімальних зарплат. Заощаджені кошти мали піти на доплати військовим. Однак правка викликала хвилю критики з боку народних депутатів та деяких економічних експертів. Вони зазначали, що така економія покриє лише 2% від всієї необхідної суми виплат військовим. У підсумку, під час другого читання правку відхилили і 10 квітня 2023 року ухвалили закон без неї.
Другою спробою був законопроєкт №12316 від грудня 2024 року, який пропонував обмежити зарплати посадовців і держменеджерів до 100 тис. грн — на рівні виплат військовим на передовій. 17 грудня 2024 року ініціативу було надано на ознайомлення, проте надалі її доля залишається незрозумілою. Таким чином, обидві спроби перегляду зарплат у держсекторі не завершилися ухваленими законами. Натомість зарплати держменеджменту — від чиновників до керівників держкомпаній — продовжували зростати, і про їхній можливий перегляд влада поки не заявляла.
Як зростали зарплати чиновників
За даними Міністерства фінансів України, у січні 2024 року ТОП-20 середніх зарплат в центральних органах влади коливалися в межах 40,6-69 тис. грн, а вже в липні зросли до 57,4-103,7 тис. грн.
Найбільший стрибок відбувся у грудні — діапазон сягнув 90,4–134,6 тис. грн. Отже, протягом січня-грудня минулого року вказані зарплати зросли на 112,5%. До прикладу, згідно з Держстатом, у 2024-му середня зарплата по економіці зросла лише на 13,6% — з 18 903 грн до 21 473 грн.
У 2025 році тенденція зростання ТОП-20 середніх зарплат у центральних держорганах збереглася. Так, у січні середні зарплати в цих установах становили 51,8–76 тис. грн, а вже у травні — 60,7–114,1 тис. грн. За п’ять місяців поточного року зростання становило 15,67%. Якщо ж порівнювати січень 2024-го і січень 2025-го, приріст становив 22,9%.
Цікавою є динаміка середніх зарплат у Центральній виборчій комісії. У січні 2024 року цей показник становив 55 тис. грн, у липні він зріс до 70,5 тис. грн (+28%), а у листопаді сягнув до 97,2 тис. грн (+68%, ТОП-3 серед усіх відомств).
У 2025-му середня зарплата в ЦВК зросла з 54,3 тис. грн у січні до 66,1 тис. грн у травні (+21,7%). Упродовж 2024 року зафіксований феноменальний ріст середньої зарплати у Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку — з 29,6 тис. грн у січні до 109 тис. грн у грудні (+268%).
Водночас штат працівників скоротився з 283 до 249 осіб. За перші 5 місяців 2025 року середня зарплата у відомстві також зростала: з 66,3 тис. грн у січні до 72,5 тис. у травні.
Для порівняння: за даними Держстату, у 2024-му середня зарплата працівників освіти зросла лише на 15,3% (з 12 649 до 14 593 грн), а в медицині — на 11% (з 15 163 до 16 850). Схоже, зарплатна політика чинної влади досить чітко вказує на її пріоритети.
Як зростали зарплати топчиновників
Середні зарплати керівництва держорганів показали ще виразніше зростання у 2024-2025 роках. У січні минулого року ТОП-20 середніх зарплат керівників центральних органів влади коливалися від 96,3 тис. грн до 387,6 тис. грн, в грудні — від 239,4 тис. грн до 370,5 тис. грн. Середній приріст цієї категорії зарплат за рік склав 119,9%.
Водночас за перші 5 місяців 2025 року вказаний ТОП-20 зріс всього на 4%, однак у порівнянні із січнем 2024-го, керівники зазначених відомств розпочали 2025-й зі зростання середніх грошових винагород на 28,6% (116,4-423,5 тис. грн проти 96,3-387,6 тис. грн).
Окремо можна відзначити Державне космічне агентство України. Середня зарплата його керівництва (2 особи) за 2024 рік зросла з 57,4 тис. до 274,7 тис. грн (+378,5%).
До «лідера» доєдналася ЦВК: у травні 2025-го середня зарплата керівництва (18 осіб) становила 211,7 тис. грн — майже на рівні того ж періоду 2024-го (209,9 тис. грн).
В той же час, за даними Пенсійного фонду, середня зарплата по економіці у травні 2025-го становила 20,4 тис. грн. Таким чином, зарплата керівництва вказаних надважливих в умовах війни відомств більш ніж у 10 разів перевищила середню по економіці.
Зарплати і премії в держкомпаніях
Керівництво держкомпаній отримували чималі кошти останні півтора року. Згідно зі звітами ПриватБанку, окремі члени правління у 2024 році щомісяця заробляли понад 2 млн грн, а в жовтні їхні зарплати наближалися до 3 млн грн.
«Приємною» несподіванкою для платників податків стали премії членів правління банку за квітень 2025 року. Суми сягали 5 млн і більше, а загалом на видачу преміальних було витрачено близько 23,4 млн. За даними Drone Tech, це еквівалентно вартості 1 560 FPV-дронів.
В Укргазбанку, згідно зі звітами, премій у 2024 році не було, але в 2025-му окремі перевищували 4 млн грн. Загалом на їхні виплати пішло 28,6 млн, що дорівнює вартості 1 907 FPV-дронів. Цього року також істотно зросли зарплати керівництва цього державного банку. Якщо у січні вони здебільшого становили 700 тис. грн –1 млн грн, то вже з березня — понад 1 млн грн.
Для порівняння: у 2024 році зарплати цих поважних топменеджерів перебували в межах 500–900 тис. грн.
В Укрексімбанку та Ощадбанку, виходячи зі звітів, утримуються від виплати премій, а зарплати в більшості членів керівництва коливаються здебільшого від 400 до 900 тис. грн. В Укрексімбанку на початку 2024 року лише два з чотирьох керівників отримували понад 1 млн грн. Однак після розширення правління до семи осіб лише зарплата голови правління зберіглася на цьому рівні.
У 2025 році більшість зарплат членів правління банку була в межах 600–800 тис. грн.
Щодо Ощадбанку, з наведених таблиць видно, як у 2024 році зарплати більшості керівництва зросли до 800-990 тис. грн.
У 2025-му майже у всіх членів правління банку зберігається такий рівень зарплат.
Окремо варто зазначити Енергоатом, Укрнафту, ДП Ліси України та Укрпошту. Керівництво цих державних компаній, можливо, вважає нормою приховувати актуальні зарплати керівників, які платяться за рахунок українських платників податків. На сайтах така інформація або відсутня, або неповна, або застаріла.
Чого не скажеш про Укренерго, яка регулярно звітує про зарплати керівництва. У перші 5 місяців 2024-го середні зарплати керівництва коливалися в межах 440-499 тис. грн. Збільшені винагороди спостерігалися в січні — 848 тис. грн, а також у квітні — 2,1 млн грн (+327% порівняно із березнем). У другій половині 2024-го та у 2025 році зарплати керівників держкомпанії становили 150–520 тис. грн без премій, доплат, компенсацій та різного роду інших виплат, передбачених законодавством.
Укргідроенерго також публікує звітність щодо винагород керівництва, однак робить це не деталізовано. У 2024 році щомісячні сумарні зарплати п’яти членів правління коливалися в межах 2,2–3,3 млн грн. У грудні минулого року загальна винагорода керівників стрибнула до 6,5 млн грн. У 2025-му — стабільні 3–3,2 млн грн на усіх за перші три місяці (в лютому додався новий керівник). Проте у квітні та травні було зростання, відповідно до 4,1 та 6,2 млн грн.
Взяти приклад із Зеленського?
Чи може топчиновник або керівник державної компанії під час великої екзистенціальної війни, коли під загрозою перебуває не тільки сам факт існування української держави, а й життя десятків мільйонів українців, отримувати захмарні зарплати та премії?
Хтось скаже, що так, тому що висококваліфікована робота і висока відповідальність повинні відповідно оплачуватися. З такою логікою, на думку Dengi.ua, можна погодитися... у мирний час. А чи є зараз висококваліфікованою і відповідальною робота українських воїнів, які щодня стримують російську орду? Якщо так, то чому така разюча різниця в зарплатах з тими, хто, не ризикуючи життям, працює в комфортних державних офісах?
Ми вважаємо, що для виживання в цій війні Україна повинна жити в режимі максимальної економії, в тому числі на розмірах зарплат топчиновників і керівництва держкомпаній. Мова йде не про ліву ідею, а про виживання країни і всього народу. Економити, щоб вижити, а не займатися марнотратством, щоб у підсумку програти все. Варто також пам'ятати, що Україна – відносно бідна країна, тому космічні зарплати в державному секторі – чи можемо ми собі таке дозволити, якщо хочемо стрибнути «з третього світу в перший».
А може всім топам у державному секторі варто взяти приклад з Президента України Володимира Зеленського? З початку повномасштабної війни він відмовився від отримання премій і надбавок до зарплати, і зараз, згідно з офіційною інформацією, отримує тільки оклад у 28 тис. грн на місяць. Чому керівник державного банку або центрального органу державної влади має зарплату в 13-178 разів (!) більше, ніж президент? Якщо припинити цю практику, напевно знайдеться частина грошей на дрони для ЗСУ, а також на вчителів і медиків.
Нагадаємо, раніше ми писали, що в Україні, як пише «Судово-юридична газета», уряд вирішив втілити в життя ідею про «відв'язку» посадових окладів у державних органах від прожиткового мінімуму.
Також ми вже писали, що Міністерство охорони здоров'я України спільно з правоохоронними органами продовжують перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо посадовців.
