Україна як учасник Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод зобов'язана гарантувати громадянам усі закріплені в ній права та свободи. Однак під час війни чи іншої надзвичайної ситуації держава може тимчасово відступати від певних зобов'язань для оперативного реагування на виклики. Про це повідомила пресслужба Міністерства юстиції, пишуть Dengi.ua.
"Україна як держава-учасниця Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язана забезпечувати та гарантувати всі права і свободи, закріплені міжнародним документом. Водночас стаття 15 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) передбачає, що під час війни або іншої надзвичайної ситуації, яка загрожує безпеці громадян, держава може тимчасово відступати від певних зобов'язань для оперативного реагування на виклики", - йдеться в повідомленні.
Такий відступ не означає скасування прав людини. Йдеться лише про тимчасове, пропорційне та законне обмеження окремих прав задля збереження державності й життя громадян та виключно в межах, необхідних для подолання критичної ситуації, наголосили в Мін'юсті.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії та введення воєнного стану Україна поінформувала Раду Європи про відступ від окремих положень Конвенції. Це передбачена міжнародним правом процедура, якою користуються держави під час воєнного стану, війни чи інших загроз.
Які права залишаються недоторканними
Конституція України та ЄКПЛ не дозволяють обмежувати низку базових прав навіть в умовах воєнного стану та у воєнний час. Це так звані абсолютні права, визначені статтею 64 Конституції України та міжнародними договорами.
До них належать зокрема:
- право на життя, гідність та повагу;
- презумпція невинуватості (ніхто не може бути покараний без суду);
- право на справедливий суд;
- заборона рабства і примусової праці (крім визначених законом повинностей);
- право на звернення до органів влади;
- право на професійну правничу допомогу;
- право на освіту.
Права, які можуть бути обмежені
Воєнний стан - це особливий правовий режим, передбачений міжнародним правом та Конституцією України, під час якого діє низка обмежень та заборон. Серед прав, що можуть бути обмежені в умовах воєнного стану:
- право на вільне пересування (закриті кордони, комендантська година тощо);
- право на вільний вибір праці (залучення до суспільно-корисних робіт, впровадження трудової повинності тощо);
- право на участь в управлінні державними справами (під забороною вибори, референдуми тощо).
Крім того, законодавством передбачено, що під час дії воєнного стану можливе втручання в особисте життя: контроль засобів зв'язку, перевірка речей, документів, житла тощо.
Свобода слова
Зазначається, що свобода слова діє, але може бути частково обмежена. Зокрема, заборонено, якщо йдеться про:
- заклики до повалення державної влади (ст. 109 ККУ);
- поширення фейків та дискредитація ЗСУ (ст. 114-2 ККУ);
- образи чи погрози військовим і службовцям (ст. 295 ККУ);
- поширення інформації, що може зашкодити обороні (Постанова КМУ №194).
Водночас право критикувати владу в медіа та соціальних мережах, подавати петиції, скарги чи запити до органів державної влади залишається.
Захист прав людини під час війни
У Мін'юсті додали, що обмеження, які запроваджуються, мають бути законними та доцільними в конкретний період і в певній ситуації. У разі сумнівів, чи законно застосовано обмеження, або необхідності захисту прав громадяни можуть звернутися:
- до системи надання безоплатної правничої допомоги (єдиний контактний номер - 0 800 213 103, https://legalaid.gov.ua);
- до уповноваженого Верховної Ради з прав людини (номер телефону гарячої лінії - 0800-50-17-20;
- до суду.
Раніше ми писали, що 30 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони, якими воєнний стан і загальну мобілізацію в Україні продовжено на 90 днів - з 5 листопада 2025 року.
Нагадаємо, Верховна Рада України на пленарному засіданні 8 жовтня 2025 року ухвалила в цілому проєкт постанови №14031 щодо безперервності функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ.
