Від росту цін до змін на ринку праці: як Київ пережив серпень під звуки сирен

Рекордна кількість повітряних тривог та обстрілів суттєво вплинула на бізнес та життя киян.
ілюстративне фото / facebook.com/kyivmetro
ілюстративне фото / facebook.com/kyivmetro

З 27 серпня Київ зіткнувся з різким посиленням повітряних тривог. Цього дня сирена звучала 13 разів — це стало максимальним показником за весь період повномасштабної війни. У наступні дні тривоги оголошували по 11–12 разів на добу. Через це за останні п’ять днів серпня український бізнес фактично втратив 41% робочого часу. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію «Економічної правди».

Одними з перших наслідки нового режиму відчули залізнична галузь і пасажири. Окремі поїзди затримувалися на понад п’ять годин. 30 серпня «Укрзалізниця» була змушена затримати сотні рейсів, через що тисячі людей залишалися на столичних вокзалах. Загалом за серпень у Києві зафіксували 120 повітряних тривог — це рекорд з березня 2022 року, коли їхня кількість сягнула 218.

Для порівняння: раніше на повітряні тривоги припадало близько 4 % робочого часу. Однак лише за останні п’ять днів серпня цей показник зріс до 41 %. Такі дані ґрунтуються на інформації з додатка «Київ Цифровий».

Читайте також:

Для бізнесу кожна тривога означає цілу низку обмежень. Зокрема, рух поїздів метро на наземних ділянках зупиняється, тоді як без обмежень продовжує працювати лише одна з трьох ліній. Банки та ЦНАПи припиняють обслуговування клієнтів. Для магазинів обов’язкового єдиного алгоритму немає: Київська міська військова адміністрація зазначає, що рішення залишається за власниками. На практиці великі торгово-розважальні центри під час тривог евакуюють відвідувачів.

У спокійніші періоди ТРЦ оцінювали збитки від повітряних тривог приблизно в 3% обороту. Найбільш вразливими залишаються кінотеатри та дитячі розважальні зони: після закінчення тривоги відвідувачі нерідко вже не повертаються. Зниження відвідуваності торгових центрів спостерігається не тільки в столиці, а й в інших регіонах України.

Обмеження зачіпають і інші сфери. Так, 30 серпня футбольний матч «Зоря» — «Харків» не вдалося завершити: гру двічі зупиняли через повітряні тривоги, після чого зустріч перенесли. З 1 вересня українські школи також працюють у очно-дистанційному форматі, а учні молодших класів навчаються в укриттях.

При цьому вимушені простої — далеко не єдине джерело втрат для підприємств. Російські удари дедалі частіше спрямовані безпосередньо на виробничі об’єкти та логістичну інфраструктуру. Це, зокрема, відображається на картах пожеж Firms від NASA. Якщо в серпні 2023 року в Києві та області зафіксували дев’ять осередків, то роком пізніше їх було вже 25, а в серпні 2025-го — 36. У серпні 2026 року показник різко зріс до 388 пожеж: 67 із них припали на Київ, ще 321 — на передмістя.

Протягом серпня було зафіксовано два особливо помітні піки — 5-го та 28-го числа. Лише за останні чотири дні місяця зареєстрували 113 вогнищ, або 29% усіх пожеж за серпень. При цьому понад 80% пожеж сталися за межами столиці — переважно в районах розташування складів і розподільчих центрів, зокрема в Броварах і Борисполі. За місяць російські удари знищили або пошкодили понад десять складських об’єктів українських компаній.

Наслідки атак зрештою позначаються й на споживачах. Поки компанії підраховують вартість знищених товарів та пошкодженої інфраструктури, ці витрати поступово закладаються в кінцеву ціну продукції. За даними видання тижневої давності, за десять днів ударів цінники практично не змінилися — зростання склало всього 0,01%, незважаючи на традиційну серпневу дефляцію. Разом із тим кількість акційних пропозицій у магазинах скоротилася вдвічі, а найдешевші товари почали зникати з полиць.

Окремою проблемою залишається відновлення складської інфраструктури, для чого потрібні як площі, так і працівники. Ще до серпневого сплеску атак консалтингова компанія UTG оцінювала обсяг втрачених складських приміщень у 400 тис. кв. м. Зокрема, дефіцит холодильних площ становив 80–100 тис. кв. м. При цьому наявні потужності дозволяють оперативно компенсувати лише 20–30% втрат, тому ринок уже перебуває в стані критичного дефіциту.

Одночасно зростають витрати на персонал. У серпні в Києві було відкрито 899 вакансій комірників — на 9,5% більше, ніж роком раніше. Середня пропонована зарплата за цей період зросла на 5,5% — з 32,5 тис. до 34,3 тис. грн. Це найпомітніше підвищення за останні три роки. За рік дохід комірників у столиці зріс на 29%, вантажників — на 32%, а водіїв — на 26%.

Як раніше повідомляли Dengi.ua, в Україні запроваджують жовтий і червоний рівні тривоги через часті російські атаки.

Крім того, як писали Dengi.ua, підготовка енергосистеми України до зими перебуває під загрозою через нові реактивні дрони Росії.



Слідкуйте за нашими новинами та відео
  • YouTube
  • Facebook
  • Telegram
  • Google News

ТОП-Новини