В ніч з 17 на 18 жовтня Сили оборони України завдали масштабного удару по об’єктах у Санкт-Петербурзі та Ленінградській області. За оцінкою американського Інституту вивчення війни (ISW), атака стала найбільшою по Санкт-Петербургу з початку повномасштабної війни та продемонструвала вразливість російської ППО, а також проблеми з управлінням і координацією, повідомляють Dengi.ua.
Які об’єкти атакували українські сили
За даними аналізу ISW, опубліковані в інтернеті відеозаписи вказують на ураження кількох об’єктів інфраструктури в Ленінградській області. Серед них:
- Нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі — приблизно за 856 км від українського кордону.
- Логістичний комплекс Ozon — приблизно за 844 км від України.
- Вантовий міст на трасі Західного швидкісного діаметра, що з’єднує північну та південну частини Санкт-Петербурга, — приблизно за 860 км від українського кордону.
- Дата-центр соціальної мережі «ВКонтакте» у Ленінградській області.
У ISW зазначили, що українська атака охопила широкий спектр цілей. За оцінками аналітиків, це вказує на слабкі місця російської протиповітряної оборони, що зберігаються, та складнощі з управлінням її роботою.
Окрему увагу експерти приділили цифровій інфраструктурі. Удари по таких об’єктах можуть призводити до масштабних перебоїв у роботі онлайн-сервісів.
Пожежа на нафтовому терміналі та збій у роботі «ВКонтакте»
У ніч на 18 жовтня в Ленінградській області сталася масова атака безпілотників. Після удару загорівся Петербурзький нафтовий термінал, річна потужність якого становить 12,5 млн тонн.
В українській компанії Fire Point заявили, що Сили оборони вразили цей об’єкт за допомогою безпілотників FP-1.
Також повідомлялося про пожежу в логістичному комплексі Ozon площею 51 500 кв. м. Після ураження дата-центру «ВКонтакте» у російській соціальній мережі стався масштабний збій.
Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко заявив, що над регіоном нібито збили 145 безпілотників.
Що означає цей удар для російської ППО
За оцінкою ISW, географія та різноманітність об’єктів, що зазнали атаки, підкреслюють труднощі Росії із захистом інфраструктури в глибині своєї території. Відстань від українського кордону до зазначених об’єктів становить понад 840 км.
Атака охопила одразу кілька напрямків — нафтову інфраструктуру, логістику, транспортне сполучення та цифрові сервіси. Це також свідчить про те, що наслідки ударів можуть виходити за межі безпосереднього фізичного пошкодження об’єктів і впливати на роботу транспортних та інтернет-систем.
При цьому висновки щодо слабких місць російської ППО є оцінкою аналітиків ISW. Інформація про ураження окремих об’єктів ґрунтується на опублікованих матеріалах та заявах сторін.
Крім того, як повідомляли Dengi.ua, у у РФ запропонували створити резервний центр обробки даних (ЦОД) «судного дня», який дозволить відновлювати роботу цифрових сервісів у разі атак на існуючу інфраструктуру.
Водночас, як писали Dengi.ua, після українських ударів по російських дата-центрах інтенсивність публікацій в окремих кластерах кремлівських ботомереж знизилася приблизно на 50%.
