Російські війська переходять до цілодобових комбінованих атак на Україну, використовуючи балістичні та інші типи ракет. При цьому Україна відчуває нестачу боєприпасів для систем протиповітряної оборони Patriot, а частина російських ракет, зокрема північнокорейські KN-23, може значно відхилятися від заданої цілі. Про це в ефірі 24 Каналу розповів військовий експерт, генерал-лейтенант Ігор Романенко, повідомляють Dengi.ua.
Чому Росія посилює балістичні удари
За словами Ігоря Романенка, російські війська змінюють тактику і використовують різні види озброєння для постійного вогневого тиску. Як приклад експерт навів удар балістичними ракетами по Південному мосту в Києві.
Він зазначив, що наслідки застосування балістичних ракет відрізняються від атак ударними безпілотниками, оскільки ракети несуть більш потужну боєголовку. Тому Україні необхідно посилювати захист критичної інфраструктури та переглядати підходи до протидії таким загрозам.
«Тому треба оцінювати ситуацію та посилювати захист», — підкреслив генерал.
Романенко також висловився за асиметричні заходи у відповідь з боку України. Як приклад він навів удари по об’єктах на території Росії, зокрема в районі Санкт-Петербурга, де, за його словами, під удар потрапили міст, дата-центр і склади паливно-мастильних матеріалів.
Скільки ракет Patriot потрібно Україні
Однією з головних проблем протидії балістичним атакам залишається нестача ракет-перехоплювачів для американських комплексів Patriot.
24 жовтня 2026 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що за попередні 90 днів країна отримала від США лише 24 ракети-перехоплювачі для Patriot. При цьому, за наведеними ним даними, для відбиття масованих балістичних атак Україні потрібно орієнтовно 350 таких ракет щомісяця.
Романенко пояснив, що навіть за умови економного використання боєприпасів протидія кільком балістичним цілям може вимагати значної кількості перехоплювачів.
«Це за стрільбу, бачите, за добу шість ракет. Двадцять чотири, які вони нам обіцяли, і то не дали. І тому чотири дні таким чином, якщо така стрільба, і, отже, цього запасу немає», — сказав експерт.
За його оцінкою, такий дисбаланс між потребою та поставками обмежує можливості української протиракетної оборони.
Чому північнокорейські ракети KN-23 відхиляються від цілі
Окремо генерал прокоментував повідомлення про значні відхилення російських балістичних ракет від спочатку заданих цілей — від 800 до 3000 метрів.
За словами Романенка, однією з причин можуть бути конструктивні особливості боєприпасів. Зокрема, північнокорейські ракети KN-23 він порівняв із радянськими ракетними розробками, у яких спочатку передбачалося застосування ядерної боєголовки. За такого сценарію вимоги до точності могли відрізнятися від вимог до звичайних високоточних ударів.
Експерт також зазначив, що російські фахівці намагаються вдосконалювати характеристики цих ракет і поступово підвищувати їхню точність.
Крім того, російська армія застосовує для ударів по наземних цілях ракети «Циркон», а також зенітні ракети комплексів С-300 і С-400. За словами Романенка, ці системи спочатку створювалися для інших завдань, тому їхнє застосування проти наземних об’єктів не означає, що вони здатні забезпечувати високу точність у такому режимі.
При цьому навіть ракета, що відхиляється від наміченої цілі, залишається небезпечною для цивільної та критичної інфраструктури.
Чому Україні потрібно розвивати власну оборону
Романенко вважає, що Україна має не лише домагатися поставок західних систем і боєприпасів, а й розвивати власні можливості протидії балістичним загрозам.
Серед напрямків, які він виділив, — створення засобів ураження за схемою «земля — земля» та інтеграція оборонних систем із партнерами з десяти держав.
Експерт наголосив, що боротьба з балістичними ракетами залишається складним завданням, яке вимагає достатньої кількості перехоплювачів, технологічних рішень та координації з міжнародними партнерами.
На тлі посилення російських атак нестача ракет для Patriot робить питання зміцнення протиракетної оборони одним із ключових викликів для України.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, в Україні приватні компанії зможуть будувати захищені виробничі приміщення для збройових підприємств, а імпорт комплектуючих для озброєння, оплаченого партнерами, звільнять від мита та ПДВ.
Крім того, як писали Dengi.ua, Німеччина в найближчі тижні може укласти угоду про закупівлю першої партії українських крилатих ракет «Барс» для випробувань збройними силами країни.
