Переговорний процес: позиції України, США та Росії щодо завершення війни

Сторони обговорюють умови припинення бойових дій, територіальні питання, гарантії безпеки для України, а також післявоєнне відновлення країни.
ілюстративне фото / szru.gov.ua
ілюстративне фото / szru.gov.ua

Після дев'ятимісячної перерви Україна та Росія за посередництва США відновили тристоронні переговори, спрямовані на припинення війни. Сторони обговорюють умови завершення бойових дій, територіальні питання, гарантії безпеки для України, а також післявоєнне відновлення країни. При цьому позиції Києва, Москви та Вашингтона щодо ключових пунктів переговорів суттєво розходяться. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інфографіку «Слово і діло».

Припинення вогню на фронті та взаємних ударів

Україна та США виступають за припинення вогню за нинішньою лінією зіткнення, однак Росія не підтримує такий підхід.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що тимчасове припинення бойових дій на поточних позиціях може стати першим етапом на шляху до завершення війни. На його думку, це дозволить перейти від військового протистояння до дипломатичного врегулювання. Разом з тим Київ вважає за необхідне попередньо отримати надійні гарантії безпеки від США та європейських партнерів.

Однак, як повідомив Зеленський після тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, російський диктатор Володимир Путін поки що не готовий підтримати пропозицію про припинення вогню.

Крім того, українська сторона пропонувала Москві домовитися про окреме енергетичне перемир’я, яке передбачало б відмову від атак на об’єкти енергетичної інфраструктури. Проте Росія не виявила зацікавленості в обговоренні цієї ініціативи, зазначав президент України.

Читайте також:

Територіальні вимоги України та Росії

Київ продовжує наполягати на неприпустимості територіальних поступок на користь Росії заради припинення війни або укладення мирної угоди. Володимир Зеленський підкреслює, що позиція України з цього питання визначається Конституцією, а юридичного визнання тимчасово окупованих територій російськими не буде. Президент також неодноразово заявляв, що Україна не має наміру віддавати території, які російській армії не вдалося захопити військовим шляхом.

Москва, у свою чергу, продовжує домагатися встановлення контролю над усією територією Донецької та Луганської областей. Ця вимога залишається однією з основних цілей російського військового командування і регулярно фігурує в заявах Кремля в рамках міжнародних переговорів.

Зокрема, під час зустрічей в Абу-Дабі російська делегація наполягала на передачі під контроль РФ усього Донбасу. Як повідомляли ЗМІ, Москва вимагала вивести українські війська з міст Донецької області, що залишаються під контролем Києва, зокрема зі Слов’янська, Краматорська та Дружківки.

Американська сторона, за інформацією The Economist, пропонувала альтернативний варіант врегулювання територіального питання. Він передбачав зміну внутрішніх адміністративних кордонів українських областей, що дозволило б Росії формально заявити про отримання Донбасу, при цьому українські війська зберегли б контроль над містами, які утримують Сили оборони. Однак Київ не погодився з такою пропозицією.

Зеленський неодноразово наголошував, що Україна не довіряє обіцянкам Кремля встановити мир в обмін на територіальні поступки.

Окремо 10 листопада міністр закордонних справ України Андрій Сібіга спростував твердження Путіна про те, що українська армія контролює лише 10% території Донбасу. За словами глави МЗС, під контролем України залишається 20% регіону. Цю інформацію він передав державному секретарю США та іншим міжнародним партнерам.

Гарантії безпеки для України

Київ також наполягає на безпосередній участі європейських держав у розробці гарантій безпеки та плануванні післявоєнного відновлення. Наприкінці жовтня Володимир Зеленський пояснив це тим, що європейські партнери надають Україні фінансову та військову допомогу, зокрема фінансують закупівлі озброєння та підтримують державний бюджет.

Участь європейських представників була забезпечена й під час переговорів в ОАЕ 10–11 листопада. У обговореннях брали участь представники Єврокомісії, Європейської ради, Німеччини, Франції та Великої Британії на рівні радників з питань безпеки, а також керівник апарату генерального секретаря НАТО.

Американську делегацію представляли Стів Віткофф і Джаред Кушнер, українську очолював Рустем Умеров. Від Росії в переговорах брав участь помічник Путіна Володимир Мединський. До складу делегацій також увійшли високопоставлені представники дипломатичних відомств і структур безпеки.

США запропонували Москві обговорити надання Україні двосторонніх гарантій безпеки за моделлю, близькою до положень четвертої та п’ятої статей Північноатлантичного договору. При цьому остаточне рішення щодо зобов’язань Вашингтона в рамках майбутньої угоди ухвалюватиме президент США Дональд Трамп.

Такий формат гарантій, за попередніми оцінками, міг би влаштувати українську сторону. Американські представники зазначали, що Україна отримала б механізм захисту, який «фактично був би дуже схожий на НАТО».

Четверта стаття Північноатлантичного договору передбачає консультації між союзниками у разі виникнення загрози територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці одного з учасників альянсу. П’ята стаття закріплює принцип колективної оборони, згідно з яким напад на одного члена НАТО розглядається як напад на всіх.

При цьому йдеться про надання Україні гарантій безпеки за аналогічними принципами, а не про її вступ до НАТО. Разом із тим Київ, як і раніше, зацікавлений у повноцінному членстві в альянсі. Ще одним можливим механізмом захисту розглядається участь країн Коаліції бажаючих за підтримки Сполучених Штатів.

Паралельно американська делегація запропонувала обговорити нову архітектуру відносин у сфері європейської безпеки, зокрема за участю європейських держав.

Позиція Москви з цього питання протилежна: Кремль категорично виступає проти подальшого розширення НАТО та розміщення іноземних військових підрозділів на українській території. При цьому російська сторона не заперечує проти участі європейських представників у мирному переговорному процесі.

Післявоєнне відновлення та економічний розвиток України

Ще одним важливим напрямком переговорів залишається відновлення української економіки після завершення війни. Київ наполягає на компенсації збитків, завданих російською агресією, а також на реалізації європейської інтеграції та вступі України до ЄС. При цьому Москва, згідно з наявною інформацією, не виступає проти українського членства в Євросоюзі.

Володимир Зеленський також вважає, що заморожені російські активи необхідно спрямувати на відновлення України, а не повертати державі, яка розв’язала війну. За словами президента, українська сторона неодноразово обговорювала з американськими партнерами можливість використання цих коштів. Зокрема, йшлося про суму близько $5 млрд.

Сполучені Штати вже вжили практичних заходів для формування спільної програми економічного відновлення. Так, 30 квітня 2025 року Україна та США підписали угоду про створення Інвестиційного фонду відновлення. Його основне завдання — залучення капіталу для розвитку української економіки та зміцнення стратегічного партнерства між двома країнами.

Одним із ключових учасників інвестиційного процесу вважається американська корпорація BlackRock, яка готова брати участь у фінансуванні проєктів з відновлення України.

інфографіка
інфографіка / slovoidilo.ua

Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, що Україна озвучила свої вимоги щодо гарантій безпеки.

Водночас Dengi.ua писали про те, чим завершилися тристоронні переговори України, РФ та США в Абу-Дабі.



Слідкуйте за нашими новинами та відео
  • YouTube
  • Facebook
  • Telegram
  • Google News

ТОП-Новини