Понад 40 днів на підпис президента Володимира Зеленського чекає законопроект про підвищення податків для більшості українців ухвалений Верховною Радою ще 10 жовтня.
Про це пише "Економічна правда".
Видання зазначає, що нові податкові правила мали запрацювати з 1 жовтня і до кінця 2024 року принести до бюджету 30 млрд грн для фінансування війни. Саме тому чиновники наполягали на скороченні процедур розгляду проекту та його якнайшвидшому підписанні. Їх не зупиняло навіть те, що ухвалений 10 жовтня закон міг запровадити податкові зміни прямо серед місяця, що спантеличило громадян і роботодавців.
«Закон про підвищення податків є критичним для уряду, адже від нього залежить здатність держави фінансувати військові витрати навіть у 2024 році. Зокрема надходження від нових податків були одним із джерел збільшення видатків оборони на 500 млрд грн, за яке Верховна Рада проголосувала 18 вересня», - пише ЕП.
Водночас повідомляється, що напередодні ухвалення проекту у другому читанні Головне юридичне управління Верховної Ради вказало, що деякі норми документа не відповідають Конституції. Зокрема – запровадження податків "заднім числом" (передусім для банків та ФОП).
При цьому співрозмовники видання в економічному блоці уряду та парламенту називають кілька причин затримки підписання закону президентом. Серед них – невдоволення тим, як уряд комуніціював підвищення податків. На думку Зеленського, українці мали чітко зрозуміти, що влада йде на такий крок, бо відчуває нестачу ресурсів для фінансування бойових дій.
«Цю думку підтверджує і те, що саме Зеленський наполіг, щоб підвищувався військовий збір, а не ПДВ, на чому наполягали бізнесмени та громадськість. Адже військовий збір "брендований" під війну, тоді як ПДВ із нею асоціювати складніше», - наголошує видання.
Також повідомляється, що, незважаючи на цю вимогу, уряд та депутати, які працювали над фінальним варіантом податкових змін, заклали в проект низку інших пропозицій. Наприклад – вищі податки для АЗС і вищу ренту на видобуток ресурсів, що дратувало Зеленського. При цьому німецькі чиновники скаржилися до Офісу президента на підвищення ренти на каолін – спеціальну глину, яка використовується у керамічній промисловості, оскільки одна з німецьких компаній видобуває його в Україні.
Проте, як зазначають джерела, від непідписання податкового закону Зеленського не врятують навіть 50 млрд дол., які країни G7 погодилися виділити під заставу доходів заморожених російських активів. Адже на військові цілі Україна зможе використати менше половини зазначеної суми. Щоб отримати ці кошти, владі доведеться виконувати вимоги кредиторів, зокрема МВФ, який наполягає на збалансованості бюджету шляхом підняття податків.
Раніше ми писали про те, що народні депутати зареєстрували в парламенті законопроект про новий підхід у оподаткуванні ритуальних послуг, який може призвести до їхнього подорожчання.
