Кабінет Міністрів України схвалив законопроект, який передбачає впровадження європейських правил протидії ухиленню від сплати податків та податковим зловживанням. Документ спрямований на імплементацію положень Директиви Ради ЄС про запобігання ухиленню від оподаткування (Anti-Tax Avoidance Directive, ATAD), зокрема статей 5, 6, 9, 9a та 9b. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на прес-службу Мінфіну.
Разом із законопроектом про імплементацію статті 4 цієї директиви (реєстраційний № 16036 від 4 вересня 2026 року) пакет змін має наблизити українську систему оподаткування до стандартів Європейського Союзу.
Які податкові механізми планують запровадити
Законопроект передбачає запровадження трьох основних механізмів:
- Перший — оподаткування приросту вартості активів під час їх переміщення за межі України. Цей механізм, відомий у міжнародній практиці як Exit Tax («податок на вихід»), застосовується у випадках, коли країна може втратити право оподатковувати вартість активів, що сформувалася на її території. Він відповідає статті 5 директиви ATAD.
- Другий механізм — загальне правило протидії податковим зловживанням (General Anti-Abuse Rule, GAAR). Воно дозволить нейтралізувати податкові переваги операцій, які формально відповідають законодавству, але здійснюються без обґрунтованих комерційних причин і спрямовані на отримання вигоди, що суперечить цілям податкового законодавства. Цей підхід передбачений статтею 6 ATAD.
- Третій механізм стосується усунення наслідків гібридних розбіжностей. Вони виникають через відмінності в трактуванні фінансових інструментів, операцій або суб’єктів у податкових системах різних країн. Такі розбіжності можуть призводити до подвійного обліку витрат або до зменшення податкової бази без відповідного визнання доходів. Правила також охоплюватимуть зворотні гібридні розбіжності та ситуації, пов’язані з відмінностями у визначенні податкового резидентства. Ці положення відповідають статтям 9, 9a та 9b ATAD.
Як зміниться оподаткування при переміщенні активів
Якщо в результаті виведення активів за кордон Україна втратить право оподатковувати їх, платникам податку на прибуток підприємств доведеться збільшувати фінансовий результат до оподаткування на різницю між ринковою вартістю активів та їхньою вартістю для податкових цілей.
Нові правила поширюватимуться, зокрема, на передачу активів постійному представництву за кордоном, зміну податкового резидентства, а також припинення діяльності постійного представництва нерезидента в Україні.
При цьому передбачені винятки. Податок на приріст вартості не застосовуватиметься до тимчасового переміщення активів строком до 12 місяців у рамках операцій фінансування з цінними паперами, надання застави, дотримання пруденційних вимог до капіталу або управління ліквідністю. Виняток також передбачено для переміщення активів між платником податків та його дочірнім підприємством, а також для випадків, коли Україна зберігає право на оподаткування.
Оподаткування стосуватиметься платників податку на прибуток, включаючи нерезидентів, які працюють в Україні через постійні представництва. При цьому повторно оподатковувати одну й ту саму суму приросту вартості не дозволятимуть.
Як виявлятимуть податкові зловживання
Згідно із законопроектом, операції, основною або однією з основних цілей яких є отримання податкової вигоди всупереч завданням Податкового кодексу України, не враховуватимуться в тій частині, в якій вони становлять зловживання. При визначенні податкових зобов’язань виходитимуть із фактичного змісту відносин між сторонами.
Доводити наявність податкового зловживання повинен буде контролюючий орган. Призначити перевірку на цій підставі можна буде лише після висновку спеціально створеної Комісії щодо застосування загального правила протидії податковим зловживанням.
До видання наказу про перевірку платнику податків надішлють окреме повідомлення. Після його отримання він зможе надати пояснення та подати уточнюючі розрахунки.
Заперечення щодо акта перевірки також розглядатиме зазначена комісія, але в іншому складі. На вимогу платника податків до розгляду залучатимуть представників Міністерства фінансів та не більше двох експертів, обраних самим платником.
Для чого потрібні зміни
Основне завдання законопроекту — захистити українську систему оподаткування прибутку підприємств від схем ухилення від сплати податків. Такі практики можуть призводити до скорочення податкової бази та перенесення прибутку до країн із нижчими ставками оподаткування.
Розробка документа пов’язана з виконанням рекомендацій Європейської комісії, викладених у Звіті про прогрес України в рамках Пакету розширення ЄС за 2024 рік, а також положень Національної стратегії доходів до 2030 року.
Крім того, законопроект спрямований на виконання зобов’язань України за Меморандумом з Міжнародним валютним фондом від 2 липня 2026 року та меморандумом з Європейським Союзом як кредитором про надання макрофінансової допомоги в рамках Позики на підтримку України. Останній документ було підписано 20 травня 2026 року в Брюсселі та 27 травня 2026 року в Києві.
Коли набудуть чинності нові правила
Після ухвалення Верховною Радою та опублікування закон набере чинності наступного дня після публікації. Застосовувати передбачені ним норми почнуть з 1 січня 2028 року.
У Міністерстві фінансів зазначають, що реалізація змін не потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету. Впливу на бюджетні надходження в поточному бюджетному періоді також не очікується.
Окрему податкову декларацію вводити не планують. Адміністрування нових правил здійснюватиметься в рамках існуючої системи звітності, а відомості про переміщення активів платники податків відображатимуть у декларації з податку на прибуток підприємств.
Раніше Dengi.ua повідомляли, що Державна податкова служба України отримала дані про фінансові активи українців із 83 країн.
Також Dengi.ua писали про те, як уникнути подвійного оподаткування під час декларування доходів з-за кордону.
