Банки під час карантину настільки активно переводили спілкування з клієнтами в дистанційні форми обслуговування, що тепер навряд чи зупиняться. А попутно ще й скорочують персонал. Активно просівають потенційних позичальників на предмет пошуку надійних. Зазивають клієнтів-фізосіб, яким цікаві нові та старі послуги - вклади і картки, кредитні ліміти і миттєві перекази.
Ще в лютому банки в Україні активно боролися за нових клієнтів - компанії, які готові користуватися повним спектром послуг, а особливо - розрахунково-касовим обслуговуванням і кредитами. Прогнози були найрадісніші - аграріям видавали позики на проведення посівної та закупівлю техніки, торговельним підприємствам - на обігові кошти, практично будь-яка кав'ярня могла отримати беззаставний овердрафт, а виробництво - інвестиційну позику на п'ять років для розвитку справи. Однак пандемія і всеукраїнський карантин плани порушили - багато бізнесів залишилися без обігових коштів, компанії, які планували нові проєкти за кредитні гроші, поспішно згорнули їх на першому етапі.
І ось уже на 2020 рік у банків немає особливих надій щодо розвитку кредитування. Тут би, головне, повернути те, що вже видано, не влітаючи в зростання проблемної заборгованості. "З огляду на карантинні обмеження та їхні наслідки для великої частини бізнесу, вектор попиту на кредити істотно змінився. Зокрема, вже другий місяць банки активно займаються наданням кредитних канікул, проведенням реструктуризацій, пролонгаціями діючих кредитів, щоб уникнути погіршення кредитного портфеля", - говорить Євген Заіграєв, виконавчий директор напряму корпоративного бізнесу та МСБ Кредобанку.
За його словами, запити навесні-2020 йдуть або від агроклієнтів, або від торговельних підприємств. Інакше кажучи, якщо карантин не вдарив по компанії, і вона живіша за всіх живих, то і за новими кредитами таке підприємство звертатиметься. Ось тільки таких дуже небагато. З ким далі працювати банкірам?
Гроші - аграріям
Якщо в перші місяці 2020 року ставки за бізнес-кредитами впевнено знижувалися, то з початку квітня таке зниження призупинилося. І навіть зниження НБУ облікової ставки до 8% виявилося нездатним зрушити вартість кредитів. Чому? Усе просто: попит на позикове фінансування настільки скоротився, що, умовно кажучи, ставка 18% замість 19,5% не здатна розворушити ринок. Ну і ризики неповернення в умовах зниження ВВП високі, як ніколи. А ризик коштує дорого.
"На сьогодні ми не спостерігаємо великого попиту на кредити з боку юридичних осіб. Обумовлено це двома факторами. По-перше, надмірна ліквідність у системі не мотивує бізнес брати кредити, грошей і так достатньо. По-друге, карантин змусив бізнес сильно урізати або відмовитися зовсім від CAPEX (капітальних витрат) 2020 року, що істотно скоротило попит на інвестиційні кредити", - зазначив директор департаменту корпоративного бізнесу банку "Південний" Олександр Матюшенко.
Разом: 16-22% річних за бізнес-кредитами в гривні та відсутність на них попиту. Крім того, банки починають перетрушувати свої системи оцінки клієнтів, і цей процес зрештою вплине на посткарантинне кредитування. Його буде менше, як і буде менше клієнтів, що потрапляють у розділ фінансово стійких.
Ставки банки змінюватимуть після карантину обережно - у міру зниження ризиків неповернення. На деякі програми (наприклад, партнерські з купівлі техніки і транспорту) ситуативно знижуватимуть на 1-3 в. п., а ось ставки за кредитами на оборотний капітал навряд чи сильно зміняться - зростання ризиків не дасть змоги зменшувати вартість фінансування.
Тим більше що з новими депозитами клієнти в черзі не товпляться (про це - далі).
Ризики - по поличках
Банки розкладають ризики по поличках - аналізують стійкість тих чи інших галузей до кризи. І на основі нової інформації банки кредитуватимуть (чи ні) певні компанії. "На цей період припадав пік негативних очікувань. Банки зайняті стрес-тестуванням галузей, кредитних портфелів і, звичайно, конкретних клієнтів", - зазначив Олександр Шелест, директор департаменту корпоративного бізнесу та МСБ Креді Агріколь Банку.
Поки що ситуація має такий вигляд: найпривабливішими будуть позичальники з високоліквідних за умов кризи секторів торгівлі, зокрема торгівлі медикаментами, компанії з агросектору, а також виробництва, яким у карантин вдалося наростити обсяги та продажі. Банкіри навряд чи цікавитимуться сферою послуг, ресторанами і транспортною галуззю, а також окремими секторами роздрібної торгівлі.
Аграрії в пріоритеті багатьох великих банків були й раніше, а після карантину - тим більше. "Є великий спектр партнерських програм, які, крім швидкості та лояльного підходу щодо застави, можуть запропонувати вигідні фінансові умови кредитування. Наприклад, партнерські програми за ставкою 0,01% на перших 6 місяців. Фактично клієнт може зараз залучити фінансування і повернути його в листопаді, сплативши лише комісію за організацію фінансування", - зазначив Іван Єрко, начальник відділу "ОТП Агро Фабрика". За його словами, банк не перестає приймати на обслуговування нових клієнтів - 2020 року кредити отримали 40 нових агропозичальників.
Ціна агрокредитів після карантину може стати нижчою на 1-3 в. п. на тлі боротьби банків за платоспроможних агропозичальників і з урахуванням зниження депозитних ставок (якщо таке зниження відбудеться). "Порівняно з попереднім сільгоспциклом вартість залучення кредитів на посівну цього року знизиться для аграріїв, у середньому, на 3-4%. І в найближчій перспективі можна розраховувати на зниження відсоткових ставок за кредитуванням ще на 2-3%", - оптимістично вважає Євген Заіграєв.
Фізособам - щедро і без застави
Карантин серйозно вплинув на кредитування населення. Перш за все, виявилися фактично замороженими довгострокові кредитні програми. Іпотека - через необхідність проводити багато операцій у відділенні, а багато відділень закрито на карантин, плюс банки обмежили видачу великих сум через невизначеність - як дізнатися, чи поверне кредит позичальник, чи не постраждає його дохід від карантину?
Автокредити теж у березні-травні майже не видавали. Це було пов'язано не тільки з тим, що автосалони закрилися на карантин - онлайн можна було замовити і тест-драйв, і угоду. Причина - ті самі сумніви в платоспроможності клієнтів і високі ризики.
Ставки за іпотекою та автокредитами в період карантину навесні не змінювалися. А після? Ближче до кінця року можуть бути знижені на 0,5-2 п. п., якщо не буде другої хвилі та нових обмежень.
Із беззаставними кредитами ситуація виглядає оптимістичніше - лише деякі банки закривали клієнтам ліміти за картками, більшість все ж продовжували пропонувати і підвищення лімітів постійним клієнтам, і видачу кредитів готівкою. А ось товарні кредити - майже на нулі через закриті ТРЦ. "Попит на споживчі кредити та кредитні картки зберігається. При цьому, через те, що частина магазинів з побутовою технікою і великі торгові центри були закриті, затребуваність кредитів на товари і техніку знизилася. Банки вносять деякі зміни у свою кредитну політику (це стосується максимально можливих сум кредитів, лімітів на зняття грошових коштів за кредитними картками). Також, звісно ж, банки роблять усе можливе для того, щоб допомогти тим позичальникам, які опинилися у скрутній ситуації: знижується сума мінімального платежу, скасовують пеню та штрафні санкції за прострочену заборгованість, розробляють схеми реструктуризації", - пояснив Костянтин Лежнін, заступник голови правління УкрСиббанку з питань роздрібного бізнесу. Тренди - збільшення фокусу на кредитні картки та кеш-кредити, проведення програм лояльності, пов'язаних із платежами за виданими позиками. "Ми скасували штрафи та пеню, а також дали можливість клієнтам здійснювати реструктуризацію кредитів через сайт", - зазначили в банку "Південний". Після карантину фокус на беззаставних кредитах залишиться - попит на швидкі та прості (хоч і дорогі) позики був і залишається на високому рівні. Ставки ж змінюватися не будуть".
Депозити - онлайн
Серед трендів карантину, які надійно закріпляться і після його завершення, - фокус на дистанційному обслуговуванні. Акцент на діджиталізації, нових продуктах і послугах в онлайн-банкінгу, використанні чат-ботів. "Багато клієнтів намагаються не відвідувати без зайвої необхідності відділення банку. Хочуть проводити операції в онлайн-банкінгу та віддалено. Зросла частка розрахунків в Інтернеті (15,5% проти 12,9% наприкінці року). Також клієнти стали частіше використовувати безконтактні платежі, оскільки в нинішніх умовах це безпечніше", - зазначив Костянтин Лежнін. За його словами, на початку березня спостерігалося збільшення обсягів операцій з обміну валют онлайн через інтернет-банкінг. Зараз їхні обсяги повернулися до колишніх рівнів.
Багато банків активно пропонують відкриття рахунків онлайн, і надалі ці послуги будуть дедалі популярнішими. "Тренд - фокус на віддалене (онлайн) відкриття рахунків - поточних, депозитних, карткових", - вважає заступник голови правління Правекс Банку Семен Бабаєв.
Те саме і з депозитами - їх частіше відкриватимуть в онлайн-банкінгу. Цьому сприятиме не тільки більший комфорт при дистанційному обслуговуванні, а й посилення режиму фінмоніторингу - згідно зі змінами, що набули чинності наприкінці квітня. Для клієнтів банків посилення фінмоніторингу означає, що простіше обслуговуватися в тому банку, який уже провів його ідентифікацію і верифікацію і навряд чи ставитиме запитання під час поповнення внеску безготівково - з уже відкритих карткових і поточних рахунків. "Для розміщення вкладу у відділенні готівкою від 300 тис. грн. потрібна довідка про походження коштів, а якщо депозит розміщується з картки, то підтвердження не потрібно", - пояснили в контакт-центрі ПриватБанку.
Ставки за депозитами за січень-квітень зменшено на 1,5-3 п. п. (для вкладів у гривні), за депозитами в інвалюті ставки впали на 0,1-0,8 п. п. Отже, на 20 травня Український індекс депозитів фізосіб у гривні на три місяці - 11,07% річних, на шість - 11,41% річних, на рік - 11,58% річних. А за валютними вкладами індекс - 0,3-1,42% річних. У банках вважають, що ставки після карантину знижуватимуться. Хоча в період карантину у квітні-травні була помітна тенденція до зростання ставок. Переважно на тлі відтоку вкладів із рахунків.
"Ставки за депозитами у валюті будуть на колишньому рівні, за гривнею можливі незначні коливання", - вважає Семен Бабаєв із Правекс Банку. Найімовірніше, після карантину фокус за вкладами зміщуватиметься в бік коротких вкладів у гривні, а також гнучких депозитів із можливістю вільного зняття. Власне, цей тренд помітний уже зараз. "Зараз користуються попитом вклади на короткі терміни. У нинішніх умовах непередбачуваності та постійних змін це цікаво клієнтам. У нас також є послуга ощадного рахунку, яка зараз користується особливим попитом. Це - можливість онлайн переказати з карткового рахунку на ощадний свої кошти. Вони доступні в будь-який момент, і їх можна перевести назад на картку", - підказує начальниця управління розробки продуктів департаменту роздрібного бізнесу банку "Південний" Ольга Коломієць.
Менше банків
Тренд 2020 року - це скорочення кількості банків, злиття і поглинання. Також імовірний відхід з ринку з доброї волі - згідно з рішенням акціонерів. Чи прийдуть іноземні інвестори? Усе можливо. З огляду на те, що в кризу вартість банківських активів знижується, хтось із європейських, турецьких, арабських, китайських або індійських інвесторів може зацікавитися дешевим входом на ринок.
А ось епопея з виходом російських банків з України все ніяк не завершиться. Акції Промінвестбанку 4 березня нарешті продали на біржі ПФТС за 269 млн грн. Хто купив банк, залишається загадкою, офіційних даних про це немає (та й неофіційних теж). У колишньому материнському банку (ВЕБ РФ) кажуть, що продаж - незаконний, а ще про намір компенсувати втрату банку закордонними активами України. Адже перед продажем акцій банку 2 березня Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма заборонив продаж акцій Промінвестбанку.
Утім, на ділі, схоже, жодного продажу й не було: 6 березня НБУ заявив, що не погоджував зміну власників цього банку. "Національний банк не отримував пакет документів для погодження набуття істотної участі в ПАТ "Промінвестбанк". Про ризики набуття істотної участі в банку без погодження регулятора НБУ повідомив Міністерству юстиції та організатору торгів з продажу акцій Промінвестбанку. Особа, яка набула істотної участі без такого погодження, може бути позбавлена права голосу та оштрафована, тоді як структура власності самого банку може бути визнана непрозорою. Непрозора структура власності може стати підставою для віднесення банку до категорії проблемних", - повідомили в Нацбанку. Що маємо: акції Промінвестбанку продано невідомій особі, і НБУ отримав усі підстави для введення в банк тимчасової адміністрації (віднесення його до категорії неплатоспроможних).
А що ж інший російський банк - "дочка" Сбербанку Росії? 23 квітня 2020 року НБУ дізнався про продаж Центробанком РФ 50% + 1 акцій "Сбербанка России" Міністерству фінансів РФ. Тобто в української "дочки" російського Сбербанку змінився кінцевий бенефіціар. У НБУ зазначили, що новий власник порушив українське законодавство, оскільки не повідомив НБУ за три місяці про намір придбати акції Сбербанку, не погодив із Нацбанком купівлю. Звучить, на перший погляд, дикувато, але точно відповідає букві закону.
Нацбанк надіслав запит Міністерству фінансів РФ і Сбербанку Росії з вимогою надати пояснення та відповідні документи, а також повідомив про правові наслідки порушення закону. А саме - про можливе застосування заходів впливу. Тільки поки що НБУ не поспішає "вжити заходів". Можливо, це пов'язано з тим, що в Ощадбанку залишається досить великий портфель коштів фізосіб - 3,77 млрд грн на початок березня 2020-го. Це означає, що розплачуватися з вкладниками буде Фонд гарантування вкладів фізосіб, якщо Ощадбанк буде визнано неплатоспроможним через зміну акціонера. Так чи інакше, у 2020 році є всі шанси для вирішення тривалої історії російських банків в Україні.
