Банки посилюють контроль за операціями клієнтів - фізичних та юридичних осіб. Банкірам велено застосовувати при цьому ризик-орієнтований підхід. Які операції відтепер вважатимуться підозрілими, коли банк зможе зупиняти платежі, і головне - що з усім цим робити?
Перевірять кожного, дізнаються про все - саме так з набранням чинності новим законом про фінмоніторинг працюватимуть банки. Закон № 361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" набув чинності 28 квітня 2020 року.
У травні Нацбанк опублікував постанову (від 19 травня 2020 року) № 65 "Про затвердження положення про здійснення банками фінансового моніторингу", де чітко окреслив, як банкам оцінювати ризики клієнтів, які операції вважати підозрілими, як проводити верифікацію та ідентифікацію клієнтів. Хороша новина в тому, що зросла порогова сума, коли клієнт повинен звітувати, звідки гроші. Раніше це була сума 150 тис. грн., а тепер - 400 тис. грн. Ще одна хороша новина - клієнтів зі щомісячними витратами за всіма рахунками в банку близько 40 тис. грн. і щорічними до 400 тис. грн. особливо чіпати банки не збираються.
І не буде пильної уваги до одержувачів зарплат на картки, пенсій, стипендій, тих, хто оплачує комунальні та інші витрати через онлайн-банкінг. На цьому, мабуть, усе. Бо далі йдеться про жорсткий контроль усіх і за всіма типами операцій - від зняття готівки до купівлі ОВДП або отримання валютного переказу з-за кордону.
"Основна увага приділятиметься виявленню та перевірці високоризикових клієнтів та операцій за клієнтами, які проводять незвичну за розмірами діяльність. Водночас, клієнти-фізособи, які, наприклад, отримують заробітну плату, стипендії, пенсійні (соціальні) виплати або оплачують комунальні платежі, вивчатимуться та аналізуватимуться за спрощеними процедурами. Банки відповідно до профілю кожного клієнта повинні мати розуміння про мету, характер фінансових операцій, а також про реальну спроможність клієнта проводити операції на ті чи інші суми згідно з його фінансовим становищем", - перелічує по порядку Людмила Слободяник, директорка департаменту комплаєнсу Райффайзен Банку Аваль.
Які ж вимоги банки висунуть своїм клієнтам у зв'язку з новими нормами фінмоніторингу, і яких каверз очікувати від свого банку у зв'язку з посиленими правилами?
Високий ризик - кому?
Ризик-орієнтований підхід до клієнтів та їхніх операцій банки застосовували й раніше - згідно з положенням НБУ від 26.06.2017 № 417. "Ризик-орієнтований підхід означає, що клієнту присвоюється конкретний рівень ризику залежно від результатів аналізу наявних у такого клієнта критеріїв ризику. Як і раніше, критерії ризику визначає сам банк у своїй внутрішній документації. Однак банк зобов'язаний взяти до уваги ті критерії ризику, які передбачені Положенням (постанова від 19 травня 2020 року № 65)", - пояснює Олександр Плотніков, партнер, керівник практики банківського та фінансового права Arzinger.
Перекладемо буденною мовою: на банки звалили всю відповідальність - без меж. Вони не зможуть заявити у відповідь на претензії фінмона щось на кшталт "ми діяли за інструкцією". Банкір завжди неправий. Тому-то банкіри зараз в істериці самі, а незабаром будуть вганяти в істерику своїх клієнтів. Не всі, звісно. Найбільш врівноважені та грамотні збережуть старих клієнтів і отримають нових.
За словами Плотнікова, новим є те, що Положення розширило перелік критеріїв ризику та навело детальний їх список. Старе положення про фінмоніторинг передбачало три види критеріїв ризику: ризик за типом клієнта, ризик послуги, яку клієнт отримує від банку, і географічний ризик. А нове положення розширило список видів критеріїв ризику до чотирьох - було додано критерій ризику за каналом постачання послуг. Документ від 19 травня також змінив підхід до оцінки PEPs (публічних осіб). Раніше вони автоматично відносилися банками до категорії високоризикових, а тепер же тільки за рішенням конкретного банку. А ось іноземні публічні особи завжди вважаються клієнтами з високим рівнем ризику.
Від рівня ризику, присвоєного клієнту-фізособі, залежатиме складність проведення клієнтом-фізособою тієї чи іншої операції через банк. Що вищий рівень ризику, присвоєний клієнту, то більше уваги банк приділятиме моніторингу такого клієнта.
"Рівень ризику залежить від наступних основних параметрів: приналежності до політично значущих осіб, соціального статусу, рівня доходів і фінансового стану - видів та обсягів операцій, які планує проводити клієнт", - пояснює Марина Павленко, заступник начальника управління фінансового моніторингу банку "Глобус".
Тобто банк розробляє власну скоринг-систему оцінки ризиків і вивчає поведінку клієнта - його операції, а також усю інформацію про нього, включно з даними про його місце проживання, джерела доходів, типи операцій. Також банк може встановити внутрішні ліміти для клієнтів-фізосіб, у разі перевищення яких клієнт автоматично переходить з категорії низькоризикових у категорію клієнтів з високим рівнем ризику.
Які це суми? Зазвичай понад 400 тис. грн. на місяць - порогова операція в новому законі про фінмоніторинг, за якої фізособи зобов'язані підтверджувати джерела доходів. Але можуть бути й інші суми. В одному з маленьких банків розповіли, що постійний клієнт цілком може здійснити операцію на 600-900 тис. грн. без надання даних про джерела доходів, а ось понад мільйон гривень - тільки з документами.
"Під час відкриття рахунку клієнт заповнює анкету фінмоніторингу. Тут він вказує свої джерела доходу і походження коштів. Банки аналізують рух коштів за рахунками. Як правило, після сум оборотів 300-500 тис. на місяць. Але ліміти встановлені індивідуально і не є жорстким критерієм, дотримуючись якого, клієнт може розраховувати, що йому точно не поставлять запитання", - зазначив Олег Гороховський, співзасновник проєкту monobank в Універсалбанку.
У постанові НБУ № 65 йдеться про те, що банки зобов'язані встановити високий рівень ризику клієнтам, які працюють із криптовалютами, клієнтам, яких банк підозрює у відмиванні коштів (фінансуванні тероризму, інших злочинів), клієнтам, яких підозрюють у відношенні до компаній-оболонок (фіктивних бізнес-структур), а також клієнтам, які здійснюють операції за договорами ЗЕД, сторонами яких виступають компанії в юрисдикціях, що не виконують рекомендацій FATF. "Це, зокрема, клієнти, місцем проживання яких є Іран або Північна Корея, держава, віднесена КМУ до офшорних зон, іноземні публічні діячі, члени їхніх родин та особи, пов'язані з ними", - перераховує Олександр Плотніков.
Ви уявляєте собі клієнта українського банку, який мешкає в Ірані? І ми - ні. Але ось із криптоактивами працює чимало українців. І досить імовірно, що страшилка на кшталт "операції з криптоактивами" потрібна для того, щоб народ припинив тікати з-під опіки центробанку до криптовільниці.
Стоп операція
Мало бути в категорії низькоризикових клієнтів. Важливо не здійснювати підозрілих операцій, інакше можна одразу переміститися в категорію високого ризику, а отже, отримати від банку вимоги повторного проходження верифікації та ідентифікації, пред'явлення до банку докладних відомостей про себе, свою сім'ю, осіб, яким переказуються кошти (або від яких було отримано гроші на рахунок), документів про підтвердження джерел доходів. У додатку 20 до постанови № 65 перелічено ключові індикатори підозрілості операцій. Їх - понад сімдесят для різних категорій клієнтів (фізосіб, юросіб, СПД). Починаючи від надання неправдивих відомостей клієнтом про себе і закінчуючи нетиповими операціями, а також операціями з великими сумами готівки (див. інфографіку).
"Банк має право призупинити операції, незалежно від суми, на яку вони проводяться, якщо вони є підозрілими. Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо банк підозрює або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або стосуються фінансування тероризму", - зазначила Ірина Земляна, адвокатка, партнерка Юридичного агентства "Абсолют". Тобто саме фінмоніторинг банку ухвалює рішення, чи вважати ту чи іншу операцію клієнта підозрілою.
До речі, ставити банківським співробітникам запитання, які ті вважатимуть дивними або нетиповими, - теж ознака підозрілості!
Звісно, НБУ в постанові № 65 дає доволі розлогий перелік критеріїв підозрілості, однак при ретельному їх вивченні виникає відчуття, що майже будь-яка діяльність клієнта зі своїм рахунком може викликати підозри у фінмоніторингу. Наприклад, є в переліку такий критерій підозрілості: "Клієнт демонструє незвичну зацікавленість вимогами законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом". Тобто поставити запитання банку до проведення операції, чи не вважатиме її банк підозрілою, означає вже потрапити під підозру в тому, що операція незаконна.
Також у додатку 20 є такий прекрасний критерій підозрілості: "Клієнт наполягає на терміновості проведення фіноперації, демонструючи знервовану поведінку без явних на те причин". Тобто соватися через бажання відвідати rest-room небажано.
І, звісно, найцікавішим є критерій підозрілості "Фінансові операції за рахунком не відповідають ризик-профілю клієнта (віку, професії, доходам". Що означає: ваша дитина виросла, і їй потрібні гроші, але переказувати велику суму студенту за кордон - підозріло, доведеться одразу підготуватися до пояснень банку - куди, кому, навіщо переказуються кошти і (що важливо) - звідки гроші, джерело?
Отже, що маємо: відкривати багато платіжних карток - підозріло, відмовлятися від проведення операції після отримання від банку вимог щось довести і підтвердити - підозріло, знімати готівку - підозріло, поповнювати картрахунки родичів - теж підозріло, отримувати валютні перекази - тим більше підозріло.
Утім, у банках заспокоюють, кажуть, що не все так уже й страшно, адже основний принцип - "знай свого клієнта". "Дуже важливим для банків при аналізі є "побутове" використання рахунку клієнтом. Якщо клієнт активно користується карткою для життя - витрачає кошти в магазинах, Інтернеті, поповнює мобільний і оплачує комунальні рахунки, до таких рахунків у банків, як правило, дуже рідко виникають запитання, а якщо й виникають, то риторичні та прості", - каже Олег Гороховський.
Якщо клієнт чесний (відзвітував про всі доходи і підтвердив усі джерела походження коштів документами), то жодних особливих складнощів у проведенні ним операцій виникнути не повинно. Доки не з'явиться операція, яка не вписується у звичайну поведінку клієнта. Такою операцією може бути і придбання ОВДП, і купівля квартири, і навіть отримання великої виплати від страхової компанії або зняття готівки в розмірі 200-300 тис. грн.
"Серед фінансових операцій, що потребують підвищеної уваги, можна виокремити: з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, що проводяться зі страховими та фінансовими компаніями, з готівкою, пов'язані з відступленням/переказом боргу/правом вимоги боргу, наданням/отриманням фінансової допомоги", - пояснює директор департаменту комплаєнс, член правління банку "Південний" Володимир Гавлицький.
Але не тільки так звані нетипові операції привернуть увагу. За словами Олега Гороховського, деяке використання рахунків викликає підвищений інтерес. Наприклад, однотипне використання рахунку, схоже на бізнес-діяльність, поповнення невеликими сумами з різних місць і зняття готівки, фіндопомога, зарахування з крипторинку.
Цікаво, що банки не зобов'язані пояснювати причини блокування (зупинення) операції клієнту. Банк має право на два дні зупинити операцію, протягом яких перевірятиме клієнта та його контрагента. Потім банк може зажадати підтверджуючі документи або усну інформацію про операцію. Після чого відмовити в її проведенні (або ні). Якщо в операції відмовлено, клієнту доведеться шукати більш лояльні банки для своїх рахунків і для свого життя та роботи (благо, такі поки що є).
До речі, відмовити в проведенні операції банк має право, якщо клієнт не надасть підтвердження джерел походження коштів. "Якщо банк усе-таки вважає за необхідне підтвердити джерело походження коштів, то це можуть бути різні документи, наприклад: довідка про доходи з місця роботи, форма 1 ДФ з податкової, декларації про доходи, договори купівлі-продажу квартир, земельних ділянок, документи за місцем отримання доходів. Вичерпного переліку немає. Головне, щоб документи були офіційними", - повідомила Марина Павленко з банку "Глобус".
У банках також повідомили, що точно знадобиться документ про джерела, якщо клієнт планує готівкову операцію на суму 400 тис. грн. і вище. "У 95% випадків, якщо готівкова сума, на яку клієнт хоче здійснити операцію, перевищує 400 тис. грн., - йдеться у повідомленні. Винятки можуть становити випадки, якщо клієнт є зарплатним клієнтом банку - у такому разі банк сам розуміє джерело походження коштів", - говорить Ганна Горбенко, директорка департаменту фінансового моніторингу ПУМБу.
Юрособам - перевірки
Окремо постанова № 65 регулює правила фінансового моніторингу для юросіб. Компанії перевіряють повністю і ретельно - і під час відкриття рахунку, і після. "Юрособі необхідно додатково розкрити інформацію щодо кінцевого бенефіціарного власника, а саме: країна громадянства і ступінь впливу на діяльність юрособи", - розповів Володимир Гавлицький.
Банки зобов'язані перевірити компанію настільки ретельно, щоб у них не було підозр, що структура заснована з метою відмивання коштів. Що саме вивчає банк? Фінансову звітність, рух товарів, надання послуг, усі деталі госпдіяльності - аж до підтвердження такої діяльності контрагентами компанії. Крім того, обов'язково вивчається сплата податків, документи щодо найму співробітників, документи, що підтверджують наявність офісних (виробничих) приміщень, достатніх для ведення конкретної діяльності. Інакше кажучи, якщо у компанії - роздрібні продажі промтоварів, то вона повинна показати банку договори купівлі-продажу приміщень магазинів або ж договори оренди торговельних площ.
Чи повинен банківський клерк переконатися в тому, що папери - реальні, виїхавши на місце - в офіс або магазин компанії? "НБУ у своїх нормативних документах озвучує право банку провести зустріч із клієнтом на території клієнта, переконавшись при цьому в наявності офісу, виробництва, складів. Але такий варіант можливий тільки в тому випадку, якщо в банку виникли певні підозри в тому, що клієнт надав недостовірні документи/інформацію", - заспокоює Ганна Горбенко з ПУМБу.
І, звичайно, від юросіб знадобиться безліч документів і пояснення, якщо банк визнав операцію високоризиковою. Серед таких приводів - проведення операції, суть якої не відповідає суті діяльності клієнта, проведення операції на суму, що значно перевищує обсяги звичайної діяльності клієнта, конвертація безготівкових грошових коштів у готівку, операції без реальної поставки товарів і послуг, а також ті, де банк побачить ознаки "виведення коштів за межі України".
