Новий, 2022 рік буде присвячений розчищенню завалів, що накопичилися під час коронакризи 2020 року і нерозумного друкування грошей, яке тривало і 2021 року. Насправді, від того, що відбуватиметься з ВВП загалом, із цінами, курсом гривні, залежать не тільки гіганти агробізнесу, металургії та загальнонаціональні роздрібні мережі. Від цього залежить добробут кожного з нас. Ось як ми це все прогнозуємо.
Спойлер: зростання ВВП України 2021 року буде нижчим, ніж очікувалося. У кращому разі, 3,5%. До 5% так і не дотягнули. На 2022 рік прогноз для української економіки - ті самі 3,5%, максимум 4% зростання. Розвиватися швидше? Було б можна, якби не відсутність структурних реформ, високе боргове навантаження і тоталітарне посилення податкової політики.
На жаль, 2021 року Україна не змогла повністю оговтатися від кризи, що накрила її 2020-го. Країни із сильнішими економіками легше пережили пандемію і після старту вакцинації практично повністю повернулися до нормального життя. Не всі, звісно, але багато хто. ВВП Китаю, за прогнозами Міжнародного валютного фонду, 2021 року зросте майже на 8%, США - на 6%, а країн Єврозони - на 5%. В Україні все скромніше: після падіння на 4% 2020 року, наша економіка не повернеться до обсягів 2019 року.
І виною цьому не тільки коронавірус. Є ціле гроно суто внутрішніх проблем, з якими чинна влада або не бореться взагалі, або створює видимість бурхливої діяльності, а подекуди вганяє економіку України в штопор. Починаючи з відсутності структурних реформ і закінчуючи старанним загвинчуванням фіскальних гайок.
Додає складнощів лихоманка на зовнішніх ринках. Головним чином, це - нестабільність цін на енергоресурси і на ключові позиції українського експорту (зерно, метал тощо), що впливає на бюджетні надходження і на валютний курс. Хоча з гривнею поки що все добре. Напрочуд добре.
Проте реальність 2021 року злегка розійшлася з тим прогнозом, який давали Dengi.ua . Причому за окремими пунктами ситуація в економіці була кращою, ніж ми очікували, а за деякими, навпаки, пішла в сірі тони. І у 2022 році проблем у нас менше не стане. А місцями навіть додасться.
Зліг промахнулися
Нагадаємо, що на 2021 рік ми прогнозували стримано позитивний сценарій. Він передбачав, що на лінії вогню у східній частині України не буде загострень, Нацбанк збереже помірно м'яку монетарну політику, реформи якщо й будуть, то повільними та млявими, посилиться податковий гніт, імпорт і експорт зростуть несуттєво порівняно з 2020 роком.
Що ж сталося в підсумку? На Донбасі, на щастя, все було відносно спокійно. Хоча переговори в рамках Мінських угод і Нормандського формату з місця не зрушуються. До того ж, Міноборони раз у раз повідомляє про те, що поблизу україно-російського кордону відбувається концентрація військ РФ. Найбільш серйозно загрози виникали навесні, а тепер ось - на початку зими.
Нацбанк, починаючи з березня, перейшов до посилення монетарної політики і до жовтня підняв облікову ставку з 6% до 8,5%, щоб утримати інфляцію. 9 грудня НБУ зберіг 8,5%. Ринок відреагував на передчуття цього рішення незначним зміцненням гривні напередодні.
Реформи, як такі, не йдуть. У медицині повний розбрід і хитання, медустанови не справляються з напливом коронавірусних хворих, система ЖКГ ледве витримала старт опалювального сезону, а пенсійну реформу відкладено щонайменше до 2023 року. Ну і так, виявилося, що Нафтогаз проґавив кризу в Європі і змушений втридорога (і це не фігура мови) закуповувати газ. Добре, хоч зима поки що відносно м'яка.
Зате Рада дуже жваво нарощує податковий тиск. Набагато швидше і сильніше, ніж ми могли припускати. Податкове нульове декларування, яке цинічно обізвали податковою амністією, триває повним ходом, і Мінфін уже готує законопроєкт про впровадження непрямих методів контролю доходів фізосіб. Парламент усе-таки ухвалив законопроєкт № 5600, який, по суті, став продовженням торішнього законопроєкту № 1210 і ще сильніше затиснув платників податків у лещата.
Але є і позитив. Все-таки почав функціонувати ринок землі. Спроби відкласти запуск земельної реформи не увінчалися успіхом, і на початок грудня обсяг угод із сільгоспземлями перевалив за 2,5 млрд грн. Сльози, звісно. Це підтвердження того, що всі, хто хотів купити землю в солідних обсягах, зробили це заздалегідь і за викидними цінами.
Високими темпами зростає експорт. За даними Державної митної служби, за 11 місяців 2021 року порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяги експорту товарів зросли на 38,1%. Імпорт теж не відстає - його приріст склав 35,4%. Але зовнішня торгівля так і не вийшла в профіцит. Хоча й дефіцит не так, щоб жахливий, близько 3,7%.
Ще Україна відновила співпрацю з МВФ. Щоправда, на півроку пізніше, ніж ми очікували. Але транш у 700 млн. дол. уже давно на казначейському рахунку. І це на додачу до безповоротної фінансової допомоги, яку Фонд виділив у серпні в розмірі 2,7 млрд. дол. Ці вливання, до речі, дали змогу утримати розмір золотовалютних резервів на рівні 30,5 млрд. дол. станом на 1 грудня. Трохи менше прогнозу НБУ, але теж непогано.
Утім, економічне зростання 2021 року все одно виявилося нижчим, ніж очікувалося урядом. Наш прогноз за найімовірнішим із трьох сценаріїв передбачав зростання ВВП на 3,5-5%. За фактом, буде близько 3,4-3,5%, що не перекриває провал ВВП 2020 року, і відповідає нижній межі нашого сценарію. Причина - посилення податкового тиску, відсутність реформ і рідкий струмочок інвестицій ззовні, здебільшого - реінвестування отриманого в Україні прибутку і вкладення від офшорних дивізіонів українських же компаній.
Завидна стійкість
Гривня протягом 2021 року планомірно зміцнювалася. У січні валютний курс перебував вище 28 грн./дол. До листопада ревальвація склала майже 8%, а національна валюта зміцнилася майже до 26 грн./дол. Хоча в грудні стався "відкат" і курс дістався до 27,3 грн./дол. у зв'язку зі зростанням обсягів держзакупівель, податкових та інших бюджетних платежів, а також відкладеного попиту на валюту з боку того ж Нафтогазу.
За підсумками року гривня все одно опиниться на нижній позначці нашого прогнозу. Ми очікували в рамках найімовірнішого сценарію, що курс буде у вилці 27-31 грн./дол. Середньорічний курс, за підрахунками Dengi.ua, буде лише трохи вищим за 27 грн./дол.
Що допомогло гривні зміцнитися протягом 2021 року? Насамперед, зростаючий у вартісному вираженні експорт (оскільки ціни на світовому ринку зростали) і, відповідно, додатковий приплив валютної виручки. Постачання за межі України чорних металів за 11 місяців 2021 року зросли на 81%, руди - на 76%, зерна - на 26%, жирів і олій - на 18%.
Наприкінці року зіграв на користь гривні фактор нового врожаю, який виявився значно кращим, ніж 2020 року. Обсяг збору зернових та олійних у 2021 році зросте більш ніж на 30%, а експорт - на 40%.
Безболісно пройдено пік зовнішніх виплат: у вересні Україна погасила понад 3 млрд. дол. боргів. Зокрема завдяки згаданій раніше серпневій допомозі з боку МВФ, яка згладила вплив боргових виплат на валютний ринок. Та й загалом, якщо подивитися на міжбанк, то Нацбанк протягом усього року те й робив, що викуповував надлишки валюти з ринку. Тільки у квітні сальдо його інтервенцій було від'ємним.
Навіть європейський газовий колапс і зліт цін на блакитне паливо (стор. 30) не похитнули гривню, оскільки на початок опалювального сезону Україна сформувала достатній запас газу в сховищах і за новими космічними цінами газ не купувала. Тільки от протягом листопада сховища схудли десь на 2 млрд. куб. м газу - до 16 млрд. куб. м, що майже на 40% менше, ніж роком раніше. А отже, на початку 2022 року питання закупівлі газу може вийти на передній план.
Що ще спрацювало на гривню? Набагато довше за очікування діяли обмеження на в'їзний туризм у Західній Європі. Українці вимушено заощадили валюту, призначену для поїздок на відпочинок.
Більше, ніж сподівалися, принесли приватні перекази - і від заробітчан своїм сім'ям, і оплата українцям, які працювали на зарубіжних замовників, які не покидали країну. Світовий банк оцінює потік приватних переказів в Україну 2021 року на рівні 16,3 млрд. дол., або на 7,1% вище, ніж 2020 року. Переважно за рахунок різкого зростання потоку переказів із Польщі. Дещо скромнішою є оцінка в абсолютному вираженні, опублікована головою ради НБУ Богданом Данилишиним: він стверджує, що приватні перекази в Україну за 10 місяців 2021 року становили майже 12 млрд. дол. США, що перевищує відповідний показник за весь 2020 рік і на 23% вище за показник за 10 місяців 2021 року. Якщо темп збережеться в листопаді-грудні, то за підсумками року можна очікувати щонайменше 14,4 млрд. дол. (оцінка на основі підрахунків НБУ).
На жаль, на цьому райдужні новини майже вичерпані. А головною проблемою після повільного відновлення 2021 року було аномально швидке зростання споживчих цін.
Ціни на злеті
У нашому торішньому консенсус-прогнозі оцінка зростання споживчих цін була в діапазоні 8-11%. За фактом же індекс споживчих цін за 2021 рік, згідно з даними МЕРТ, зросте на 9,4%. Власний Індекс Dengi.ua покаже приблизно таке саме зростання: 10,1%.
Щоправда, темпи подорожчання досягли свого піку ще у вересні. І вже йдуть на спад. Вереснева інфляція, яку підраховують "Деньги", становила 2,23%. Але вже в жовтні зростання індексу цін сповільнилося до 0,61%, а в листопаді - до 0,42%.
У листопаді продукти харчування подешевшали на 0,65%. При цьому молочні продукти та сири подорожчали на 3,4%, м'ясо, риба, м'ясні та рибні продукти - на 0,25%. Натомість овочі та фрукти подешевшали на 9%, алкоголь - на 3%. Серед інших споживчих товарів найбільше подорожчали одяг (+6,3%), косметика, мийні та санітарно-гігієнічні засоби (+4,7%). Взуття в листопаді подешевшало на 4,6%. У сфері послуг, розваг і дозвілля ціни зросли в середньому на 0,6%. Більше за інших підняли вартість кінотеатри, кафе і ресторани - на 2,4%.
Національний банк пояснює вихід інфляції за межі цільового рівня (НБУ очікував 2021 року максимум 6,5%) стрімким зростанням цін на продовольство та харчові продукти, різким здорожчанням енергоресурсів - на зовнішніх ринках, а також розігріванням споживчого попиту та відновленням української економіки загалом.
НБУ вважає, що могло бути набагато гірше. Бурхливіше зростання цін стримала міцніша гривня і монетарні важелі, на які різко натиснув Нацбанк. Але від підвищення облікової ставки не було користі в частині стримування інфляції, яка була цілком імпортованою. Так, ключовим джерелом зростання споживчих цін було подорожчання продуктів харчування та енергоносіїв на зовнішніх ринках. І це подорожчання просочувалося в Україну. Трохи стримувало його хіба що деяке зміцнення гривні.
Дуже добре чи дуже погано?
На 2022 рік Dengi.ua знову розглядають три ключові сценарії розвитку подій в Україні та її економіці. Один із них традиційно збалансований і найімовірніший, другий - максимально оптимістичний і третій, навпаки, гранично песимістичний.
Який найпозитивніший варіант із можливих? Це - активний прогрес у переговорах щодо Донбасу, лібералізація оподаткування з відмовою від фіскалізації малого бізнесу та зниженням ставок ключових податків, корекція облікової ставки НБУ нижче рівня 6%, активізація земельної реформи та масштабний запуск приватизації стратегічних об'єктів, які залишилися у власності держави, прискорення темпів зростання промислового виробництва та обсягів зовнішньої торгівлі. Звичайно, відмова від локдаунів.
А ще позитивний сценарій передбачає перегляд угоди з МВФ у бік лібералізації фіскального блоку, приплив прямих іноземних інвестицій, а також кредити і безповоротну допомогу від міжнародних донорів і збільшення обсягу золотовалютних резервів істотно вище рівня 30 млрд. дол.
При виконанні всіх цих умов цілком можна розраховувати на 6-8% зростання ВВП у 2022 році, на збереження валютного курсу в коридорі 25-27 грн. /дол. і на інфляцію не вище 6%.
Песимістичний перебіг розвитку подій - діаметрально протилежний. На лінії розмежування неспокійно, до того ж відбувається концентрація військ РФ на східному кордоні. Триває посилення фіскального тиску, податкові ставки зростають, уряд і депутати наважуються на повний демонтаж спрощеної системи, залишивши єдиний податок хіба що тільки для продавців на ринках і дрібних крамарів, а Бюро економічної безпеки остаточно вживається в роль репресивного органу, який практично повністю дублює методи роботи податкової міліції.
З реформами все сумно. Вони повністю заморожені, так само як і приватизація. Кабінет Міністрів і Рада зайняті тільки "гасінням пожеж". Влада намагається збалансувати бюджетний дефіцит і стимулювати економічне зростання виключно за рахунок збільшення держвидатків.
Зрозуміло, на економіці це відбивається вкрай негативно. Експорт та імпорт у кращому разі залишаються на рівні 2021 року, а в гіршому - скорочуються, промвиробництво падає, аж до того, що в деяких галузях відбувається банкрутство великих компаній, які не витримують надлишкового фіскального та регуляторного навантаження.
МВФ призупиняє співпрацю з Україною, тому надії на отримання чергового траншу навесні-влітку 2022 року повністю втрачені. У зв'язку з цим уряд змушений почати переговори з інвесторами про реструктуризацію боргів, оскільки загроза дефолту стає цілком явною.
У сухому залишку отримуємо 2022 року падіння резервів до 23-25 млрд. дол., інфляцію до 15%, валютний курс вище за 30 грн. /дол. і нульове економічне зростання, а, можливо, і падіння ВВП на 1-2%.
Будемо десь посередині
Найбільшу ймовірність ми знову віддаємо збалансованому сценарію. Досвід показує, що саме такий варіант має найбільші шанси на реалізацію. Яким же буде 2022 рік для України?
На Сході все буде відносно спокійно. Активних військових дій немає, конфлікт заморожено, але немає і прогресу в Нормандському форматі та у виконанні Мінських домовленостей. З одного боку, фактор впливу військових дій на економіку практично нівельовано. З іншого боку, питання з тимчасово окупованими територіями так і не вирішено. І це, звісно, погано.
Не стане легше платникам податків. Ні фізособам, ні бізнесу. Ухвалений після довгих танців із бубном законопроєкт № 5600 однозначно набуде чинності. Тому що саме під нього "малювали" держбюджет на 2022 рік. З 2022 року з'являється обов'язок застосовувати РРО у підприємців на єдиному податку. А восени 2022-го закінчиться податкова амністія, і почнуть діяти непрямі методи контролю доходів фізосіб. Одним словом, тиснутимуть з усіх боків.
Нацбанк збереже монетарну політику доволі жорсткою, бо бачить у цьому можливість стримувати інфляцію. НБУ неодноразово заявляв, що його мета - приборкати ціни і загнати у 2022 році інфляцію в коридор 5-6%. Тому навряд чи варто розраховувати на облікову ставку набагато нижчу за 8-9%. Висока облікова ставка - це непогано для вкладників, оскільки ставки за депозитами ще трохи підростуть. Водночас кредити не будуть дешевшати, чому явно не зрадіють позичальники.
Відновиться приватизація. Але це неточно. Надходження від продажу державних активів у 2022 році заплановано в обсязі 8 млрд. грн. Фонд держмайна планує виставити на продаж Центренерго, ОПЗ, Об'єднану гірничо-хімічну компанію. Тільки приватизація ОГХК має принести держскарбниці до 6 млрд грн. А це означає, що Кабмін, схоже, не покладає на неї великих надій.
Рішучих і кардинальних реформ ми теж не побачимо. Так, будуть зміни законодавства, які полегшать залучення інвестицій в окремі галузі (наприклад, той самий законопроєкт про "Дія.Сity"), не виключена точкова дерегуляція (як приклад - закон № 1320-IX про пом'якшення трудових перевірок).
Але відлига у взаєминах між державою і бізнесом поки що тільки в мріях. Так само як і боротьба з корупцією, яка відверто буксує вже не перший рік. У вересні Європейська аудиторська палата опублікувала звіт, у якому зазначено, що корупція в Україні, зокрема шляхом зрощування великого бізнесу з владою, залишається однією з найбільших і нерозв'язних проблем. Через це економіка України втрачає "десятки мільярдів євро".
Хоча заради збереження стосунків із зарубіжними кредиторами влада, звісно, імітуватиме протистояння з корупціонерами. Наприклад, на початку грудня Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування. Але представники Єврокомісії заявили, що цього все одно мало.
Без прогресу і явних провалів
Багато в чому 2022 рік буде схожий на 2021-й, що минає. За оцінками Dengi.ua, зростання ВВП 2022 року становитиме 3,5-4%, обсяг золотовалютних резервів НБУ збережеться близько 30 млрд дол., зростання споживчих цін буде в діапазоні 6-9%, а валютний курс не вийде за межі 27-29 грн./дол.
Експорт та імпорт продовжать зростання. Але імпорт зростатиме активніше (у грошовому вираженні). Дається взнаки сировинний характер нашої економіки і залежність від імпортної продукції з високою доданою вартістю, яку Україна закуповує за кордоном (починаючи з одягу, закінчуючи електронікою і побутовою технікою). Але ж ціни зростають на всі без винятку товари у світі, зокрема на енергоносії, які відіграють велику роль у собівартості. Додатково до цього дорожчає логістика.
Мінекономіки прогнозує, що експорт товарів і послуг з України 2022 року зросте на 4,5%, імпорт - на 6,7%. Від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу 2022 року збільшиться до 5,6 млрд. дол. (2021 року воно буде близько мінус 2,7 млрд. дол.).
Відновлення внутрішнього виробництва продовжиться, але без вражаючих досягнень. За даними Держслужби статистики, за січень-жовтень індекс промислового виробництва зріс на 1,9%. Зокрема добувна промисловість зросла на 0,8%, переробка - на 2,4%, енергогенерація - на 3%. Загалом за 2021 рік МЕРТ очікує зростання промвиробництва на 2,1%, у 2022 році - на 2,8%.
Ризики для зриву співпраці з МВФ мінімальні. Але й послаблень з боку Фонду чекати не варто. Ні у фіскальній частині, ні в тій, що пов'язана з тарифами на ЖКГ. І немає жодних гарантій, що 2 млрд. дол., які залишилися в рамках чинної програми. Україна отримає в першому півріччі, як цього хочуть уряд та Офіс президента.
До речі, транш, який МВФ виділив Україні в листопаді, злегка заспокоїв нерезидентів, які з жовтня активно "зливали" українські ОВДП. Відтік коштів інвесторів з держоблігацій істотно сповільнився, і є всі шанси, що після майбутніх довгих свят нерезиденти повернуться до купівлі держоблігацій. Тим більше що гривня трохи просіла.
Доведеться попітніти
Опитані нами експерти та аналітики (див. таблицю) сходяться на думці, що середнє зростання ВВП у 2022 році становитиме 4%. Середньорічний валютний курс буде в коридорі від 26,5 до 29 грн./дол. Мінекономіки у своєму консенсус-прогнозі закладає 3,6% зростання ВВП на 2022 рік і курс нижче 29 грн./дол. Нацбанк розраховує на 3% економічного зростання.
Схожі прогнози дають міжнародні партнери України. Світовий банк, МВФ і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) очікують динаміку ВВП на рівні 3-3,6%. Інвестбанк J.P. Morgan - один із найоптимістичніших, він очікує зростання ВВП на рівні 5%, а середньорічний валютний курс - на позначці 26,5 грн./дол.
У будь-якому разі, для України 2022 рік буде непростим. Нам доведеться розчищати наслідки кризи і проводити генеральне прибирання. Перед владою стоїть маса викликів. Починаючи зі скорочення бюджетного дефіциту і стримування інфляції і закінчуючи вирішенням енергетичного питання, а також боротьбою з черговими хвилями COVID-19.
До цього може додатися гривня, що слабшає. Енергоресурси (насамперед, газ) явно не подешевшають, їх рано чи пізно доведеться закуповувати за світовими цінами. Експерти вважають, що 2022 року може відбутися падіння рівня врожаю, що буде викликано високими цінами на посівний матеріал, на добрива і зростанням вартості позикових ресурсів для аграріїв. Це, зі свого боку, погіршить зовнішньоторговельний баланс: приплив валютної виручки в країну зростатиме, а й потреба у валюті для закупівлі добрив, пального і техніки зростатиме ще швидше.
Крім цього, Україні доведеться за рік виплатити майже 9,5 млрд. дол. за зовнішніми і внутрішніми валютними боргами. Пікові виплати припадуть на березень, лютий і вересень. І якщо МВФ з якихось причин не виділить новий кредит, платіжному балансу, резервам НБУ і гривні доведеться складно.
Ось хто точно буде купатися в грошах (бюджетних), так це будівництво та інфраструктура. Президентське "велике будівництво" триває. Тільки на дороги у 2022 році буде витрачено 124 млрд. грн. Тому компанії, у яких є доступ до держзамовлень, озолотяться.
Чого не скажеш про малий і середній бізнес, який не отримав жодної компенсації за збитки від пандемії та нескінченного карантину. Але саме підприємці візьмуть на себе левову частку турбот із порятунку економіки. До того ж, в умовах зростаючих податків і регуляторного навантаження. Утім, усе як завжди, нічого нового.
