Національний банк України на самому початку коронакризи прийняв рішення дати українському бізнесу вудочку, замість того, аби роздавати рибу. Грошей у нашому бюджеті на те, щоб кожному підприємцю видати компенсацію за вимушений простій через карантин, недостатньо. Тому рішення влити нову "кров" в економіку й оживити її, дати можливість не закривати підприємства через рефінансування банків – досить ефективний інструмент.
Про те, яка роль банків у стримуванні падіння української економіки внаслідок карантину, запровадженого для зниження темпів поширення COVID-19, а потім – і її розвитку, ми говоримо з заступником Голови правління МТБ БАНКу Ростиславом Вікторовичем Івановим.
– МТБ БАНК у цьому році отримав рефінансування НБУ, у тому числі – так звані "довгі гроші", терміном на 5 років. У чому, на Вашу думку, сенс цих траншів, що вливає головний банк держави у банківську систему України?
– Варто відразу акцентувати увагу на тому, що рефінанс від НБУ – це не банальна роздача грошей, як, на жаль, чимало ЗМІ намагаються це представити. Це – серйозна фінансова операція державного рівня, яка має на меті одразу кілька цілей. Тендери довгострокового фінансування (довгостроковий рефінанс видається не просто так, а через тендер, тобто, аби бути допущеним до участі у ньому, банк-реципієнт має відповідати певним критеріям стійкості) повинні сприяти реалізації відразу декількох завдань. По-перше, це – фінансова стабільність банківської системи країни та, по-друге, стимулювання економічного зростання.
– Коронакриза обвалила українську економіку: прогнозують, що ВВП впаде мінімум на 5% у 2020 році, діра в держбюджеті збільшилася в 3 рази – до 298 млрд грн. І це – не всі фінансові проблеми України: ще 346 млрд грн у цьому році потрібні на погашення держборгу. Як банки України можуть допомогти державі впоратися з кризою?
– Раніше, у кризові моменти, проблему вирішували так: НБУ друкував гроші та позичав їх Кабміну через облігації внутрішньої держпозики (ОВДП). Але 5 років тому, у 2015 р., Законом України "Про Нацбанк" була введена заборона на пряме фінансування держбюджету регулятором. Простіше кажучи, закон забороняє включати друкарський верстат без введення спеціальних інструментів "зв'язування" грошей, тому що можна розкрутити гіперінфляцію, а це дуже погано. Тому на самому початку кризи керівництвом Нацбанку було прийнято рішення використовувати інструмент довгострокового рефінансування банків під забезпечення у вигляді застави ОВДП або інших активів, до яких віднедавна ввійшли й муніципальні облігації. Таким чином, нинішній рефінанс – це монетарний інструмент, який працює на ринкових умовах.
– А як це допоможе бюджету?
– По-перше, у нас збільшився портфель ОВДП – з 610,4 до 942,2 млн грн. Також станом на 1 листопада цього року ми вклали 150 млн грн у муніципальні облігації, що відображає прагнення банку фінансувати у тому числі й муніципальні бюджети. Про що це свідчить? Про те, що ми реально беремо участь у фінансуванні дефіциту держбюджету. По-друге, ми за рахунок коштів, отриманих у рамках рефінансування, кредитуємо великий, середній і малий бізнес. Це різні проєкти: від інфраструктурних (з високою доданою вартістю) – до фінансування аграріїв, імпортно-експортних фірм, трейдерів, малих виробництв. Таким чином, ми скорочуємо витрати держбюджету з підтримки бізнесу та сприяємо не лише збереженню, але й створенню нових робочих місць.
– Як Ви оцінюєте стійкість МТБ БАНКу?
– Судіть самі: в останньому дослідженні стійкості банків, опублікованому у виданні Мінфін, наш загальний бал за третій квартал – 2,91 (максимальний в рейтингу – 4.42, але це дуже великий банк). А в ренкінгу банків за показником лояльності вкладників з балом 3,4 ми входимо до перших 25 банків країни. Ураховуючи те, що ми не належимо до дуже великих банків, результати добрі. Ми – універсальний банк, при цьому, традиційно чимала частина наших корпоративних клієнтів – бізнес-агенти, великі трейдери, стивідорні, експедиторські компанії, аграрії, виробничники, оператори логістичної та імпортно-експортної діяльності. Тому можу сказати, що ми зробили все, аби підтримати їх у цей складний період – кредитний портфель за десять місяців цього року збільшився на 41,3%.
Регулятивний капітал банку з початку року збільшився з 609,1 до 725,3 млн грн, що відображає отримання банком у цьому році чистого прибутку на суму 88,2 млн грн. Норматив достатності капіталу Н2 становить – 14,36% при нормі НБУ в 10,0%. При цьому МТБ БАНК має добру ліквідність, яка більш ніж удвічі перевищує нормативні вимоги НБУ, а коефіцієнт покриття ліквідністю у всіх валютах (LCR) становить 205%.
– А як щодо кредитів для фізичних осіб? Чи можна використовувати рефінансування НБУ для цієї мети?
– Звісно. Наприклад, іпотека. НБУ дає нам рефінанс, з цих коштів надаємо людям іпотечний кредит. Гроші йдуть будівельній компанії, яка продовжує будувати, робітники, що виробляють будівельні матеріали й ті, які будують, отримують зарплату, йдуть до магазину, платоспроможний попит зберігається, економіка жива... Адже Нацбанк кредити фізичним чи юридичним особам не видає, а банки – саме цим і займаються. Тож, у результаті виходить, що банки дають державі набагато більше, ніж отримали від неї. У цьому й полягає наша роль у підтримці вітчизняної економіки.