Часи, коли війни відбувались виключно на полі бою, давно минули, й сьогодення диктує інший формат: поки військові захищають нашу Державу на передовій, кожна цивільна людина, кожна жінка й навіть кожна дитина, що має доступ до мережі Інтернет, веде свою особисту війну на інформаційному фронті.
Сутність такої кібервійни на рівні цивільного населення здебільшого полягає в розповсюдженні дезінформації та маніпулюванні настроями суспільства. Дійсно, спотворене викладення фактів, замовчування, представлення інформації в іншому світлі – це звичні схеми маніпулювання представників влади будь-якої держави, відомі ще споконвіку. Проте ера соціальних мереж й цілодобового доступу до актуальної інформації змінюють правила гри й не дозволяють залишатися осторонь.
Тож, як діє дезінформація? Чому фейкові новини популярніші за правдиві? Та як захиститися від маніпуляцій в умовах війни? Читайте далі в нашому матеріалі.
Що таке дезінформація та як вона працює
Зрозуміло, що кібервійна ведеться на кожному з рівнів функціонування держави й охоплює кібератаки на цифрові ресурси органів влади й інфраструктурні об’єкти, викрадення й знищення конфіденційної інформації, хакерські дії, направлені на організації та окремих фізичних осіб. Проте наразі йдеться саме про поширення дезінформації та маніпулювання внаслідок цього політичними поглядами населення.
Дезінформація – спосіб психологічного впливу, що полягає в представленні неправдивої інформації, яка вводить в оману та створює викривлену реальність з пропагандистською, військовою, комерційною або іншою метою. Найпоширеніший метод дезінформації та пропаганди в мережі Інтернет – це розповсюдження фейкових новин.
А як створити фейкову новину? Короткого нарису в щотижневому виданні вже недостатньо для сучасної людини – необхідні фото- та відеодокази. Й насправді існує безліч варіантів, зокрема доповнення неправдивої інформації невідповідними фото та відеодоказами; використання відредагованих в графічних редакторах знімків та знятих на зеленому екрані відеороликів; відеосюжети, змонтовані з уривків голлівудських фільмів та відеоігор; підробка голосу та навіть підставлення інших облич.
Чому люди вірять фейковим новинам Особливістю дезінформації є емоційний підтекст: зазвичай фейкові новини мають морально-емоційне підґрунтя, що викликає певну сильну емоцію. Йдеться про страх, відчай, паніку, зневіру. Цього можна досягти за допомогою гучних заголовків, ілюзії необхідності швидкого реагування та абсолютного нонсенсу у викладених фактах. Це значно збільшує темпи поширення дезінформації та глибину впливу на свідомість людей.
Доведено, що саме з цієї причини фейкові новини поширюються краще за правдиві факти. До того ж виправити інформаційну катастрофу та розвіяти міфи після їх публікації та розповсюдження значно важче, аніж попередити можливу інформаційну атаку завчасно.
Однак цією логікою керуються й зловмисники. Наприклад, масова загибель українських полонених в Оленівці внаслідок ракетного удару з боку Збройних Сил України, якого насправді не було, що доведено декількома незалежними міжнародними організаціями, – це заздалегідь спланована акція. Громадяни Росії були завчасно попереджені про вірогідність завдання такого удару, що робить нелогічними в очах людей заяви України про інсценування нападу та здійснення теракту. Така дієва схема використовується Росією на постійній основі й з обережністю сприймається українцями. Адже якщо зранку в російських новинах йдеться про бойові дії з боку української армії, спрямовані на певний об’єкт, то, скоріше за все, супротивник дійсно збирається здійснити описаний сценарій.
Багаторічна пропаганда
Окремого розгляду потребує багаторічна пропаганда, що є одним з найдієвіших методів впливу на населення апаратом влади. Заклики про необхідність “врятувати українців”, безвихідність в питанні розв’язання так званої військової операції (читати: війни), уявну небезпеку з боку Української держави – це питання не одного місяця й навіть не одного року. З цієї причини певна кількість росіян не вірить родичам та близьким з України, які намагаються відкрити очі громадянам “дружньої” держави: багаторічна пропаганда, зерно якої було посіяне ще у 2014 році, дуже міцно засіла у свідомості людей й певною мірою дозволяє Росії переписувати історію.
Кібергромадянство або як захиститися від маніпуляцій в умовах війни
Існує три основних інструменти боротьби з дезінформацією та захисту від маніпулювання в епоху соціальних мереж: це цифрова грамотність, громадянська свідомість та кібербезпека. Усе перераховане дуже влучно охоплює термін “кібергромадянство”. Розглянемо кожен з зазначених інструментів окремо.
Цифрова грамотність
Йдеться про розуміння методів онлайн-пропаганди, а також цілей та способів створення фейкових новин. Вміння розрізняти реальні факти й особисті думки, приправлені політичними поглядами, – це вже половина справи. А звичка перевіряти правдивість інформації перед її поширенням в офіційних джерелах або на незалежних інформаційних ресурсах – взагалі незамінна навичка.
Громадянська свідомість
Вміння сприймати поширювану інформацію критично, керуватися власними поглядами та аналізувати – ось що відрізняє свідому особистість від керованої. Розуміння своєї приналежності, власної відповідальності та безпосередньої участі в кібервійні мають надважливе значення для визначення її результату та строків її завершення.
На цьому нелегкому шляху можуть зустрічатися цифрові перепони на кшталт обмеження певних інформаційних ресурсів у визначених регіонах. Це питання можна з легкістю вирішити, встановивши ВПН – сервіс, що дозволятиме обійти регіональні обмеження шляхом під'єднання до сервера іншої територіальної одиниці. Окрім того, такі маніпуляції дуже важко відстежити, адже ВПН ховає IP-адресу користувача й інформацію про трафік навіть від його інтернет-провайдера.
Керуйтеся здоровим глуздом, вивчайте факти, ставтеся відповідально до того, що поширюєте в соціальних мережах й про що говорите в суспільстві, і робіть власні висновки, не спираючись на висловлювання відомих людей чи віртуальних друзів.
Кібербезпека
Кібербезпека охоплює питання конфіденційності, а також ідентифікування цифрових загроз й захисту від потенційних кібератак. Це стосується встановлення надійних паролів, використання антивірусу та брандмауеру, користування ВПН, обережного поводження з файлами cookies й цифрової безпеки в цілому. Кібербезпека – вагомий фактор якості життя в сучасному світі.
Висновки
Інформаційна гігієна, суспільна свідомість та сучасні інструменти цифрового захисту – три стовпи захисту від маніпулювання та пропаганди. В умовах кібервійни кожен веде свою боротьбу за чесність та справедливість, тож не зволікайте цифровими помічниками на кшталт ВПН, керуйтеся логікою, аналізуйте – і вам вдасться уникнути дезінформації у своєму особистому та громадському житті.
