Національна академія аграрних наук України (НААН) опинилася в центрі конфлікту з Фондом державного майна України (ФДМУ), який висунув ініціативу щодо передання понад 135 тисяч гектарів сільськогосподарських земель, які використовуються установами та підприємствами Академії, у розпорядження державного підприємства "Резерв". Планується, що згодом ці землі будуть здаватися в оренду.
Про це пише УНН.
Зазначається, що як формальне обґрунтування дій Фонд наводить "неефективне використання" зазначених ділянок. Однак насправді під загрозою опиняється найважливіша наукова інфраструктура, що забезпечує інноваційний розвиток аграрного сектору України. Багато наукових проєктів, що реалізуються на цих землях, розраховані на довгострокову перспективу - від 10 до 15 років, а їхні результати відіграють критичну роль у забезпеченні продовольчої безпеки та незалежності країни.
Також повідомляється, що у своїй офіційній заяві ФДМУ акцентує увагу на тому, що землі залишаються в державній власності, а їхня передача в оренду дасть змогу значно збільшити надходження до бюджету. Як аргумент фонд наводить дані за 2024 рік: 276 тисяч гектарів, що перебувають у користуванні НААН, принесли 3,4 мільярда гривень виручки, що, на думку ФДМУ, значно поступається показникам приватного сектору. Однак подібні висновки, на думку фахівців, ігнорують специфіку аграрної науки та роль цих територій у розвитку галузі.
Водночас у НААН наголошують, що спірні земельні ділянки є основою функціонування 42 наукових установ та 63 державних підприємств, що входять до структури Академії. Це, зокрема, дослідні господарства, наукові інститути та національні дослідницькі центри. На цих землях проводять селекційні досліди, вирощують елітне насіння, тестують сучасні агротехнології, а також підтримують і розвивають генофонд рослин і тварин. А робота НААН - це не комерційна діяльність, а елемент стратегічної інфраструктури країни.
Так, Академія відіграє ключову роль у складанні Державного реєстру сортів рослин, дозволених до використання на території України. Зокрема, завдяки багаторічній праці науковців на полях НААН було виведено:
- понад 120 сортів пшениці, адаптованих до українських умов;
- понад 120 гібридів кукурудзи різних напрямів і строків дозрівання;
- понад 100 сортів картоплі, що вирізняються високою врожайністю та стійкістю до хвороб;
- близько 500 різновидів овочевих і баштанних культур;
- приблизно 200 сортів плодових і ягідних рослин;
- понад 150 сортів і гібридів інших ключових сільгоспкультур, включно з цукровими буряками, ячменем, вівсом, рисом, гречкою, соєю, просо, люцерною і конюшиною.
"Фактично, сфера діяльності НААН охоплює весь цикл наукового забезпечення агропромислового комплексу України - від фундаментальних досліджень у селекції та генетиці до впровадження інноваційних технологій у виробництво. Досягнення науковців Академії не лише забезпечують аграріїв якісним вітчизняним посівним матеріалом, а й формують підґрунтя аграрної самодостатності України, суттєво зменшуючи залежність від імпортних сортів, гібридів і технологій", - зазначає видання.
Раніше ми писали про те, що Державна аудиторська служба провела плановий державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм Національною академією аграрних наук України та виявила суттєві недоліки та порушення в її діяльності на суму понад 1 млрд грн. При цьому суттєві порушення стосувалися переважно неналежного використання земель та ресурсів НААН у ненауковій діяльності.
