США активно розширюють присутність на світовому ринку кукурудзи, посилюючи позиції як на нових, так і на традиційних напрямках збуту та поступово витісняючи конкурентів. Однією з країн, яка найбільш гостро відчуває цей тиск, є Україна. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на коментар керівника редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторії Блажко Latifundist.com.
Вона зазначила, що ключовою ареною суперництва залишається Європейський Союз, що входить до п'ятірки найбільших імпортерів кукурудзи для обох країн. Саме тут зміни особливо помітні: якщо в сезоні 2023/24-2024/25 США збільшили поставки на 6,5 млн тонн, то Україна за той самий період скоротила експорт на 7,5 млн тонн.
Експертка повідомила, що зростання американського експорту забезпечили, насамперед, Південна Корея та країни ЄС, головним чином Іспанія. Крім того, США закріпилися на низці нових для себе ринків - у Єгипті, Тунісі, Ізраїлі та В'єтнамі. За словами Блажка, ситуація для України складається майже дзеркально: там, де США нарощували обсяги, українські поставки, як правило, знижувалися. Особливо відчутним це виявилося в країнах ЄС - зокрема, в Італії, Нідерландах і Португалії. Навіть значне збільшення експорту до Туреччини не дало змоги повністю компенсувати втрати на європейському напрямку.
"Фактично, Туреччина стала головним напрямком переорієнтації українських потоків кукурудзи. Крім неї Україні вдалося зберегти або частково посилити позиції тільки на окремих ринках - в Іспанії, Південній Кореї, В'єтнамі та Ізраїлі", - підкреслила Вікторія Блажко.
Крім того, за її словами, у 2025-2026 роках США додатково зміцнили свої позиції завдяки торговельним угодам, які передбачають фіксовані обсяги поставок і усунення бар'єрів. Так, Японія погодилася щорічно закуповувати американську агропродукцію на 8 млрд дол., а Південна Корея більш ніж удвічі наростила імпорт кукурудзи.
Також у країнах Південно-Східної Азії американські постачальники отримали безмитний доступ на ринок Індонезії, а також домовленості про прямі закупівлі з В'єтнамом, Таїландом, Філіппінами, Бангладеш і Тайванем. У ЄС рамкова угода про "збалансовану торгівлю" передбачає скасування нетарифних обмежень, що покращує умови для експорту кукурудзи та біоетанолу. Схожий ефект дає і домовленість із Великою Британією.
При цьому, як зазначає Блажко, збільшення експорту кукурудзи зі США зумовлене не тільки ціновою конкурентоспроможністю, а й створеною договірною інфраструктурою торгівлі. Це забезпечує американським компаніям більш сприятливі умови на ринках ЄС, Південної Кореї, В'єтнаму, Індонезії, країн Близького Сходу і Південної Азії - там, де раніше активно працювали українські експортери.
За даними аналітика, на сьогодні єдиним великим ринком, де Україна збільшує експорт кукурудзи і практично не стикається з прямою конкуренцією з боку США, залишається Туреччина. Вирішальне значення тут мають не логістика або цінові фактори, а суворі регуляторні вимоги.
Водночас, теоретично американська кукурудза може постачатися до Туреччини за умови відсутності недозволених генетичних модифікацій. Однак на практиці США майже не представлені на цьому ринку. Причиною є висока ймовірність наявності в американській продукції ГЕ-трейтів, які не входять до турецького переліку, а також ризик змішування різних гібридів у ланцюжку поставок.
"Наразі близько 75% турецького імпорту кукурудзи забезпечує Україна. Саме тому цей напрямок залишається ключовим для українських експортерів, а подальша динаміка поставок багато в чому залежатиме від попиту з боку Туреччини", - резюмувала Блажко.
Нагадаємо, як повідомляли Dengi.ua, у 2025 році кукурудза посіла друге місце в ТОП-5 продуктів українських аграріїв за експортною виручкою.
Крім того, як писали Dengi.ua, за прогнозами експертів, у 2026 році посіви кукурудзи в Україні збільшаться на 3% - до 4,7 млн гектарів.
