За перші два тижні серпня Україна відправила на зовнішні ринки 794 тис. тонн сільськогосподарської продукції. Це приблизно 30% від потенційного обсягу аграрного експорту країни. При цьому використання альтернативних логістичних маршрутів обходиться щонайменше на $50 дорожче за кожну тонну, що підвищує витрати виробників, впливає на закупівельні ціни та знижує конкурентоспроможність української продукції за кордоном. Про це міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький заявив під час засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, повідомляють Dengi.ua.

Глава відомства зазначив, що потреба України в експорті значно перевищує нинішні показники. Очікується, що у 2026 році країна збере близько 80 млн тонн зернових та олійних культур. З них приблизно 60 млн тонн зерна, олійних та продуктів їх переробки можуть бути спрямовані на експорт.

Читайте також: Агроринок: як змінилися площі та врожай овочів в Україні за 10 років

«За поточних темпів у серпні Україна може експортувати близько 1,7 млн тонн аграрної продукції, що становитиме лише близько третини потенційно можливих обсягів. Навіть за умови максимальної мобілізації альтернативних маршрутів без повноцінної роботи портів Великої Одеси Україна зможе досягти орієнтовно 2–2,5 млн тонн експорту на місяць. Це означає, що без оновлення морської логістики Україна зможе забезпечити лише близько половини необхідних експортних обсягів», — повідомив Тарас Висоцький.

За словами міністра, зараз аграрні вантажі переважно транспортуються двома напрямками: через залізничні та сухопутні переходи, а також через Дунайські порти. На кожен із цих напрямків припадає орієнтовно 40–45 % експорту. Ще близько 7% продукції перевозиться автомобільним транспортом.

Однак переорієнтація вантажів на альтернативні маршрути помітно збільшує собівартість логістики. У результаті аграрії можуть зіткнутися з необхідністю реалізовувати продукцію за нижчими цінами, одночасно шукаючи кошти для фінансування нового виробничого сезону.

У зв’язку з цим одним із пріоритетів Міністерства аграрної політики залишається забезпечення фермерів необхідними ресурсами для осінньої посівної кампанії. Озимі культури в середньому займають близько третини всіх посівних площ України — приблизно 7 млн гектарів. У деяких південних і східних областях їхня частка сягає двох третин.

«Уряд відновив можливість залучення оборотних коштів у рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» для аграріїв на всій території України. Також передбачено можливість пролонгації раніше отриманих кредитів. Наразі максимальний обсяг такого фінансування становить до 90 млн грн, а компенсація процентної ставки для позичальника — до 10% річних. Дія відповідного рішення продовжена до 31 березня 2027 року», — наголосив міністр.

Додатковим механізмом підтримки стали портфельні гарантії. Між 19 державними та комерційними банками розподілено 20,8 млрд грн. Крім того, коефіцієнт, який визначає можливості отримання фінансування під заставу сільгосппродукції, збільшили з 0,4 до 0,75. Завдяки цьому можливості використання зерна та іншої аграрної продукції як застави для залучення оборотних коштів майже подвоїлися.

Ще однією проблемою залишається зберігання врожаю. Якщо нинішні темпи вивезення збережуться, вже до листопада в Україні може утворитися такий обсяг продукції, який існуючі потужності не зможуть вмістити. Очікуваний дефіцит сховищ оцінюється в 8–11 млн тонн.

Для запобігання цій проблемі Мінагрополітики разом із міжнародними партнерами працює над впровадженням тимчасових рішень для зберігання врожаю, зокрема зернових рукавів. Насамперед така підтримка призначена для малих і середніх агровиробників, особливо тих, що працюють у прифронтових регіонах.

Як раніше повідомляли Dengi.ua, в Україні за перші два тижні серпня вартість експорту агропродукції скоротилася на 37,3% до $478,8 млн проти $763,8 млн місяцем раніше.

Водночас, як писали Dengi.ua, станом на 18 серпня українські агрогосподарства обмолотили 56% прогнозованих площ зернових та зернобобових культур, а зерна нового врожаю вже зібрано майже 31 млн тонн.