Україна впевнено закріпилася на другому місці у світі за обсягами виробництва смородини, поступаючись лідерством лише Польщі: на українські плантації припадає близько 8% усіх світових площ під цією культурою, що перетворило її на один із найприбутковіших сегментів вітчизняного ягідного бізнесу.
Про це пишуть Dengi.ua з посиланням на SEEDS.
Офіційна статистика площ та врожаю
Згідно з даними Державної служби статистики України, загальна площа під насадженнями смородини в країні перевищує 4 тис. гектарів, а офіційний валовий збір оцінюється приблизно в 27 тис. тонн щорічно.
Водночас експерти Національної академії аграрних наук закликають ставитися до цих макроцифр з урахуванням структури виробництва:
- близько двох третин усіх заявлених площ зосереджено в приватних домогосподарствах населення;
- на присадибних ділянках не ведеться сувора статистична звітність, тому частина врожаю споживається всередині господарств або реалізується на стихійних ринках.
Реальні обсяги комерційного сектору
Більш об’єктивним і консервативним показником для промислового агросектора вчені називають гарантований валовий збір на рівні близько 15 тис. тонн на рік.
Однак навіть за такого розрахунку позиції України на міжнародній арені залишаються фундаментальними:
- країна контролює 8% від усіх світових площ насаджень смородини;
- Україна стабільно утримує друге місце у світі за обсягами валового виробництва, поступаючись лише беззаперечному лідеру — Польщі;
- сегмент демонструє високу інвестиційну привабливість для професійних фермерських господарств та переробників замороженої продукції.
Особливості та ризики світового ринку смородини
Глобальний ринок цієї ягідної культури відрізняється високою концентрацією та географічною компактністю:
- сумарна площа промислових плантацій смородини у світі становить усього близько 50 тис. гектарів;
- понад 95 % усіх насаджень зосереджено на європейському континенті;
- залежність світової торгівлі від лише кількох країн-виробників (переважно Польщі та України) робить галузь надзвичайно вразливою до будь-яких кліматичних аномалій, весняних заморозків або збоїв у ланцюгах переробки.