- Логіка заяв представників команди президента Трампа свідчить, що США хочуть скоріше заробляти, ніж керувати в Україні. Нібито так вони зможуть краще пояснити американським платникам податків, чому Сполучені Штати продовжують допомагати Києву. Якщо виходити з цієї логіки, які етапи мають подолати сторони в процесі "входження" США в українську атомну енергетику?
- По-перше, як зазначено, потрібно буде отримати згоду Євратому на передачу/продаж частини акцій Енергоатому. По-друге, Кабмін має ухвалити відповідну постанову. За законодавством передача акцій стратегічних підприємств має особливості. Для цього американській стороні, ймовірно, необхідно буде створити в Україні окрему юридичну особу.
Щодо досвіду управління атомними станціями, то він в американців чималий, щоправда, у США всі атомні станції перебувають у приватній власності. Можливо, до угоди з Україною Сполучені Штати залучать, наприклад, компанію Constellation, яка є світовим лідером з ефективності управління АЕС. Як варіант, може бути створено дочірнє підприємство одного з атомних операторів США, який, зрештою, отримає контроль над частиною акцій Енергоатома.
- На вашу думку, чи зможуть сторони вдатися до корпоратизації окремих атомних станцій? Наприклад, якщо Сполучені Штати захочуть почати з "входження" в капітал Запорізької АЕС?
- Такий варіант цілком можливий, але спочатку потрібно буде вивести конкретну станцію зі складу Енергоатому. Якщо США і Україна вирішать піти таким шляхом, то з комерційної точки зору правильніше було б почати з Хмельницької АЕС. Вона, якщо можна так сказати, "наймолодша" серед наших атомних станцій і найперспективніша. Виходячи із заявлених планів розвитку, погоджених з американською стороною, тут більше можливостей заробити гроші.
Читайте також: США готові керувати українськими АЕС - міністр енергетики
Крім варіантів "заходу" американців через Енергоатом і окремі АЕС є ще варіант - через механізм державно-приватного партнерства. Відповідна законодавча база в Україні є, тому з цього боку не буде жодних перепон. Інша річ, що ми не маємо необхідного позитивного досвіду в цій сфері, адже досить амбітний проєкт "Енергоміст", від реалізації якого Україна мала отримати додаткові можливості для експорту е/е до Польщі, на жаль, не відбувся.
- Якщо буде ухвалено рішення про "захід" американців в українську атомну енергетику, якою буде роль Верховної Ради в цьому процесі?
- На мою думку, роль парламенту буде мінімальною. Переважна більшість питань, пов'язаних із цим процесом, перебуває в компетенції уряду. Може виникнути питання щодо володіння ядерним паливом, але, якщо за домовленістю між країнами це право залишиться за Україною, то допомога Верховної Ради не знадобиться. Якщо ні, тоді Кабмін має звернутися до парламенту з пропозицією внести відповідні зміни до законодавства.
- Яким може бути гіпотетичний розподіл акцій у статутному капіталі Енергоатома між США та Україною? Який пакет, найімовірніше, захочуть отримати американці: контрольний чи блокувальний?
- Наразі складно відповісти на це питання, адже кінцевий розподіл часток буде визначено після складних переговорів між сторонами. Думаю, американці захочуть щонайменше блокуючий пакет, 25% акцій.
Тут треба торгуватися за кожен відсоток, і ще за можливості запросити до участі в управлінні атомною енергетикою європейських партнерів. Інтерес до українських АЕС може виявити, наприклад, державна французька компанія EDF, яка є одним із найбільших операторів атомних станцій у світі. Ймовірно, в нашу "атомку" також захочуть "зайти" китайці. Але це більше політичне, ніж економічне питання.
Варто зазначити, що Україна на сьогодні має велику програму розвитку нових блоків. Якщо українська атомна енергетика відкриється для інвестицій, інтерес до цієї програми можуть проявити гравці не тільки зі США та Франції. Планів у нас багато, а грошей немає, тому тільки приватні інвестори, зокрема й українські, можуть надати необхідні обсяги фінансування.
- Тобто йдеться про необхідність змінити державну політику в галузі атомної енергетики?
- Саме так. Якщо Україна справді прагне побудувати ефективну атомну енергетику, державну політику потрібно переглянути в бік залучення в галузь приватних інвестицій. Якщо цього не зробити, більшість наших планів залишиться на папері. Другий перспективний напрямок - розвиток в Україні мережі малих модульних реакторів.
Окрім цього існує проблема закриття теплових електростанцій. Ми підписали відповідні зобов'язання в рамках інтеграції до Євросоюзу. Сьогодні це головний біль для ДТЕК і державного Центренерго. Заміна теплових станцій малими модульними ядерними реакторами могла б стати хорошим виходом із ситуації, а сама компанія ДТЕК - приватним інвестором у вітчизняну атомну галузь (у випадку з Центренерго - приватним партнером).
- З ваших слів випливає, що "входження" американців в українську атомну енергетику виглядає як крок, який вигідний не тільки США, а й Україні зЄвропейським Союзом..
- Виходить, що так. Головне - залучити масштабні інвестиції в галузь. Це допоможе модернізувати енергоінфраструктуру, зокрема електромережі, які необхідні для експорту електроенергії на об'єднаний європейський ринок. Прискорення розвитку атомної енергетики також стане імпульсом для суміжних галузей, таких як машинобудування.
- З огляду на прагнення чинної американської адміністрації до отримання швидкого економічного зиску, чи США, на вашу думку, вкладатимуться грошима в українські АЕС, чи захочуть просто безоплатно отримати акції?
Читайте також: США готові керувати українськими АЕС - міністр енергетики
- Атомна енергетика - це вища ліга, де Сполучені Штати прагнуть повернути світове лідерство. На прикладі України вони можуть показати іншим країнам, як США можуть "зайти" і модернізувати атомну галузь іншої країни. Тому не думаю, що американці підуть, так би мовити, "колоніальним" шляхом. Але й нам не слід "сидіти склавши руки", необхідно проявити ініціативу, запропонувавши американській стороні державно-приватне партнерство.
Важливо отримати від американських партнерів інвестиції в нашу атомну енергетику у вигляді модернізації окремих об'єктів енергетичної інфраструктури, або побудови нових. Наприклад, США можуть побудувати нові енергоблоки на ділянках, уже визначених Енергоатомом, за американськими технологіями.
- Як ви думаєте, чи захочуть Сполучені Штати, якщо буде ухвалено рішення про "входження" в українську атомну енергетику, контролювати галузеві рішення по всій виконавчій вертикалі, а також на рівні Верховної Ради?
- Найімовірніше, американці утримаються від прямого контролю. Це порушення принципів демократії, які Сполучені Штати десятиліттями впроваджували в Україні. До того ж, у нас є багато міжнародних зобов'язань, зокрема перед США, щодо забезпечення незалежності окремих структур і ринкових регуляторів.
Єдине, на чому американці, найімовірніше, наполягатимуть, так це на скасуванні ПСО (покладання спеціальних обов'язків). Без цього їм буде важко заробляти на українській "атомці". Крім того, так чи інакше, доведеться врегулювати проблемні питання, такі як фонд виведення енергоблоків з експлуатації та фонд поводження з відпрацьованим ядерним паливом. Але це, разом зі скасуванням ПСО, буде радше плюсом для нашої енергетики, ніж мінусом.
- Виходить, ймовірна угода між Україною та США щодо атомної енергетики може призвести до зростання тарифів на електроенергію?
- Так, через скасування ПСО тарифи зростуть, але з погляду ринку це добре, адже буде усунуто неринковий фактор, який нині впливає на кінцеву ціну е/е, зменшує прибутковість енергетичних компаній та їхню спроможність до інвестицій у модернізацію обладнання та інфраструктури.
Щодо промисловості, то вона, безумовно, виграє, адже після скасування ПСО підприємства зможуть перейти на довгострокові двосторонні контракти з Енергоатомом і закуповувати е/е дешевше ніж зараз. Виходить, що українське промислове лобі певним чином зацікавлене в американській присутності в наших АЕС.
- Скільки на сьогоднішній день може коштувати українська атомна енергетика?
- Ще одне непросте питання. Потрібно враховувати останні результати переоцінки активів Енергоатома, а також витрати на зняття з експлуатації старих енергоблоків. За дуже грубою оцінкою, загальна вартість українських АЕС, включно із Запорізькою, становить близько $100 млрд.
- Скільки атомних блоків потрібно побудувати в Україні, щоб закрити поточний дефіцит е/е і забезпечити сталий розвиток економіки після закінчення війни?
- Зараз заборонено оприлюднювати офіційну інформацію про достатність/недостатність наших енергетичних потужностей. Такі розрахунки робить Укренерго. Проте, аналізуючи відкриті джерела, можна зробити висновок про те, який обсяг інвестицій в атомну енергетику потрібен Україні в найближче десятиліття.
До 2030-2035 років, згідно з домовленостями з ЄС, Україна має закрити всі теплові електростанції, а також вивести з експлуатації кілька старих енергоблоків. "Списані" потужності можна компенсувати за рахунок будівництва нових атомних реакторів, як малих, так і великих. В експертному середовищі загальний обсяг інвестицій оцінюють приблизно в $150 млрд. Таких "вільних" грошей в України немає і навряд чи буде, тому, на мою думку, прихід приватних інвестицій в українську атомну енергетику є безальтернативним.