У серпні на фінській верфі почалося будівництво нового криголама - робочі розрізали першу сталь для корпусу судна. У найближчі три роки для нього буде використано близько 10 тисяч тонн металу, після чого корабель доставлять до Квебека, де завершать його оснащення. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію Вloomberg.
Зазначається, що йдеться про CCGS Arpatuuq, який планується спустити на воду у 2030 році. Це буде перший важкий криголам, частково побудований у Канаді за останні п'ятдесят років. Його довжина становитиме 139 метрів, а вартість проєкту оцінюють у 3,3 млрд канадських доларів (2,4 млрд дол. США). На борту передбачено майданчик для гелікоптерів, ангар і житлові приміщення для ста осіб. Особливістю стануть "місячні басейни" в середній частині корпусу, які забезпечать прямий вихід до Північного Льодовитого океану для наукових експедицій і потенційно для військових завдань.
Читайте також: Перегони мільярдерів: Маск повернув собі титул найбагатшої людини у світі
Повідомляється, що другий великий криголам, CCGS Imnaryuaq, вже будується на потужностях Seaspan Shipyards у Ванкувері. Обидва судна отримали назви на честь територій проживання інуїтів. Зараз у розпорядженні Канади перебуває лише один важкий криголам, який серйозно зношений. Влада має намір збільшити флот більш ніж удвічі, профінансувавши будівництво двох десятків нових суден.
Як пише видання, тема арктичної присутності стала особливо гострою цього року на тлі ускладнення відносин між Канадою і США. Президент Дональд Трамп пригрозив запровадити високі тарифи і навіть запропонував включити Канаду до складу США як 51-й штат. У відповідь прем'єр-міністр Марк Карні заявив про додаткові оборонні витрати в розмірі 9 млрд канадських доларів, підкресливши важливість охорони північних територій.
Сам Трамп також має намір нарощувати криголамний флот. Зараз у США три криголами, проте він планує додати ще 48. Ухвалений податковий закон передбачає виділення 8,6 млрд дол. на будівництво перших сімнадцяти суден.
Також зазначається, що швидке танення арктичних льодів через зміну клімату відкрило нові морські маршрути та доступ до багатих ресурсів регіону, що посилило міжнародну конкуренцію. При цьому Росія вже має в своєму розпорядженні найбільший у світі криголамний флот - 47 суден, ще 15 перебувають у стадії будівництва. За даними компанії Aker Arctic Technology, нарощують можливості і Китай, і європейські країни.
"Я ніколи не бачив подібного попиту на криголами в суднобудуванні", - зазначив Джеймс Девіс, глава Chantier Davie Canada Inc., чиї потужності задіяні в проєкті Arpatuuq.
Водночас для США і Канади арктичний напрямок стає дедалі пріоритетнішим. Розміри регіону величезні: канадська Арктика більш ніж у два з половиною рази перевищує площу Аляски. У стратегічних документах обох країн підкреслюється стурбованість зростанням впливу Росії та активністю Китаю.
Крім того, попит на криголами зростає парадоксальним чином саме в міру зменшення льодового покриву. Коридори, які раніше були непрохідні більшу частину року, тепер стають доступними, але для безпечного руху потрібен спеціалізований флот. Вчені попереджають: уже в 2030-х Арктика може повністю звільнитися від льоду влітку.
Також повідомляється, що Канада і США при цьому стикаються з нестачею суднобудівних потужностей, на відміну від Росії та Китаю. Фінляндія ж, яка будує 60% криголамів у світі та проєктує до 80%, стає ключовим партнером за "Льодовим пактом" 2024 року, укладеним між Оттавою, Вашингтоном і Гельсінкі.
Обидва канадських важких криголама мають прямий зв'язок із Фінляндією: проєкт Seaspan розроблявся спільною командою інженерів, а Arpatuuq частково зводиться на верфях у Гельсінкі. У серпні Канада і Фінляндія домовилися поглибити співробітництво у сфері безпеки і підтвердили свою прихильність спільним ініціативам зі США.
Тим часом експерти зазначають, що світовий попит на криголами тільки зростатиме, забезпечуючи роботою суднобудівників на роки вперед.
Водночас, як повідомляли Dengi.ua, Китай тестує новий торговельний маршрут до Європи через Арктику, який може стати на 40% коротшим, ніж інші морські шляхи.
Також Dengi.ua писали про те, що на переговорах Трампа і Путіна на Алясці торкалися питання про можливе повернення Exxon Mobil до проєкту "Сахалін-1", а також про купівлю Росією американського обладнання для скрапленого природного газу, необхідного для реалізації проєктів, включно з "Арктик СПГ 2", що перебуває під західними обмеженнями.