В Україні продовжує зростати кількість кримінальних проваджень за фактами легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. У 2025 році правоохоронці зареєстрували 1 344 таких правопорушення, що в 3,4 рази перевищує показник 2021 року і майже вп’ятеро більше, ніж у 2019 році. При цьому вартість виявленого відмитого майна сягнула 12,35 млрд грн, тоді як під арешт було накладено лише 590 млн грн. Про це повідомляють Dengi.ua, посилаючись на дані Опендатабот.
За останні роки помітно збільшилася й частка справ, які доходять до судового розгляду. Якщо у 2020–2021 роках до суду направлялося лише кожне четверте провадження, то зараз — майже кожне друге. У 2024 році до суду було передано 49% таких справ, а в 2025 році цей показник становив 45%.
Читайте також: Російські бренди в Україні: понад тисяча торгових марок зберігають захист
Як зазначають юристи, розслідування фактів відмивання коштів вимагає не лише встановлення самого предикатного злочину. Слідству необхідно довести походження активів від конкретного незаконного діяння, відстежити рух коштів і підтвердити, що фінансові операції були спрямовані на приховування їх походження. Саме цей етап найчастіше викликає найбільші складнощі.
Радник юридичної фірми Asters Орест Стасюк пояснює, що через складність доведення багато резонансних розслідувань або не закінчуються обвинувальним результатом, або кваліфікація за статтею про відмивання коштів зникає в ході слідства.
Загалом минулого року було опрацьовано близько 3,3 тис. кримінальних проваджень щодо легалізації майна. Більше половини з них було відкрито в попередні роки. За підсумками розслідувань до суду було направлено 595 обвинувальних актів, а підозри отримали 832 особи.
Загальна вартість майна, що фігурує у справах про відмивання коштів, склала 12,35 млрд грн, однак арешт було накладено лише на 590 млн грн.
«Така різниця між сумами, які фігурують у провадженнях, та реально арештованими активами є цілком закономірною. Для арешту майна слідству необхідно обґрунтувати зв’язок конкретного активу з імовірним злочином. На початкових етапах розслідування зробити це часто складно або неможливо, тому суми арештів можуть істотно відставати від сум, що фігурують у матеріалах справ. У подібних справах набагато важливіше звертати увагу на кількість обвинувальних вироків, що набрали законної сили, та на обсяг активів, щодо яких суд дійсно встановив злочинне походження коштів і конфіскував їх, а не лише на суми, заявлені слідством на початку розслідування», — зазначив Орест Стасюк.
Найбільшу кількість таких справ розслідувала Національна поліція України — на її частку припало 61% усіх проваджень. Ще 16% розслідувало Бюро економічної безпеки, 11% — Державне бюро розслідувань, 7% — Національне антикорупційне бюро України. По 3% припало на Службу безпеки України та Державну службу фінансового моніторингу.
Якщо ж оцінювати не кількість справ, а обсяги виявлених схем, лідерами є Бюро економічної безпеки та НАБУ. У провадженнях БЕБ встановлено факти легалізації майна на 5,42 млрд грн, а у справах НАБУ — на 4,56 млрд грн. Разом ці два відомства виявили понад 10 млрд грн легалізованих активів, що становить 81% від загальної встановленої суми.
Масштаби розслідувань підтверджують і середні показники по одній справі. У провадженнях БЕБ на один обвинувальний акт припадає в середньому 63,8 млн грн легалізованого майна, тоді як у справах НАБУ цей показник сягає 240,1 млн грн.
За перші п’ять місяців поточного року було зареєстровано 603 правопорушення, пов’язані з легалізацією майна. Це на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас підозри були висунуті у 38% таких проваджень, а до суду дійшла чверть справ.
Експерти також нагадують, що зростання кількості проваджень пов’язане не лише з активізацією роботи правоохоронних органів, а й зі змінами в законодавстві, що набрали чинності у 2020 році. Якщо раніше для розслідування відмивання коштів потрібно було попередньо довести основний злочин і отримати відповідне судове рішення, то зараз стаття про відмивання грошей дедалі частіше використовується як додаткова кваліфікація у справах про корупцію, економічні та інші тяжкі злочини. Тому зростання статистичних показників значною мірою відображає зміну підходів до розслідування, а не виключно збільшення кількості подібних злочинів.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що майже вісім із десяти українських компаній завершили 2025 рік із прибутком, при цьому збитковою виявилася лише кожна п’ята компанія.
Також Dengi.ua писали, що в Україні оприлюднили рейтинг посадових осіб, які частіше за інших контактували із зареєстрованими лобістами.