За період менше ніж два роки після впровадження нової системи оплати праці середній дохід держслужбовців збільшився з 38,6 тис. грн до 59,7 тис. грн на місяць, що відповідає зростанню на 55%. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на дані "Економічної правди".
Зазначається, що видання проаналізувало відкриті дані Міністерства фінансів щодо штатних розписів 82 центральних органів виконавчої влади за період з початку 2024 року по жовтень 2025-го. Аналіз показав несподіваний результат: реформа не призвела до вирівнювання доходів між різними групами держслужбовців, а навпаки - посилила розрив.
Читайте також: Ринок праці: які вакансії будуть популярні для українців у Польщі 2026 року
Повідомляється, що більш помітне зростання зафіксовано в територіальних підрозділах, де працюють 51,5 тис. осіб. Тут середні зарплати зросли на 84% - з 21,5 тис. грн до 39,6 тис. грн. Для порівняння, у приватному секторі динаміка була більш стриманою: за даними work.ua, середня зарплата за той самий період збільшилася з 19 тис. грн до 27,5 тис. грн, або на 45%.
Крім того, реформа оплати праці, що стартувала 2024 року, охопила більшість центральних органів виконавчої влади та їхні територіальні структури, однак поширювалася не на всіх. Понад 25 категорій "спеціальних" органів залишилися поза системою грейдів. Це пояснюється конституційними гарантіями незалежності (суди, НБУ, Національна рада з питань телебачення, НКРЕКП), антикорупційною специфікою (НАБУ, САП, ДБР, БЕБ, НАЗК), військовим статусом (Національна поліція, СБУ, ДПСУ) або підзвітністю Верховній Раді (Рахункова палата, ФДМУ, Офіс Омбудсмена).
У цих структурах рівень оплати праці визначається окремими профільними законами і прив'язується до прожиткового мінімуму або середньої зарплати в економіці, що, як правило, забезпечує вищі доходи порівняно із загальною системою держслужби.
Як пише видання, незважаючи на декларовані цілі реформи, у нових законодавчих ініціативах знову проглядається прагнення виділити "політичних улюбленців" - установи, де зарплати виявляються вищими за середні. Таким чином знову формуються "рівні серед рівних", у яких доходи зростають найшвидше.
Одним із таких прикладів стали митні органи. У травні 2025 року Кабмін переглянув систему оплати праці митників. Середній посадовий оклад керівництва центрального апарату Держмитслужби (голова і два його заступники) становить 221 тис. грн, при цьому голова отримує 90,2 тис. грн. Оклад рядового спеціаліста встановлено на рівні 75 тис. грн, а начальника регіональної митниці - 54,1 тис. грн.
Також значне зростання зарплат зафіксовано і в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку - переважно у керівного складу. Тут доходи зросли на 133%, з 29,6 тис. грн до 69 тис. грн. У НАЗК зарплати збільшилися на 110%, а в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, - приблизно на третину, до 93 тис. грн на місяць.
Саме "спецоргани" виявилися основними вигодонабувачами змін. Уже на початку 2024 року їхня середня зарплата була на 34% вищою, ніж у звичайних держслужбовців: 45,4 тис. грн проти 33,9 тис. грн. Після проведення реформи розрив не скоротився, а зріс до 44%: у жовтні 2025 року "спецоргани" в середньому платили 74,2 тис. грн, тоді як "звичайні" - 51,6 тис. грн.
Водночас частина спецорганів поєднувала зростання зарплат з оптимізацією чисельності персоналу. Так, Фонд державного майна підвищив оплату праці на 91%, скоротивши штат на 8%. Національна комісія з цінних паперів збільшила зарплати на 133%, одночасно зменшивши кількість співробітників на 4%.
Також зазначається, що такий підхід не є випадковим. Статистичний аналіз виявив стійку, хоча й слабку негативну кореляцію між зростанням зарплат і зміною чисельності працівників. Коефіцієнт становить -0,156 для всіх органів і -0,277 для "спецорганів". Це означає, що установи, де доходи зростали швидше, частіше скорочували штат або нарощували його меншими темпами, реалізуючи класичний бюджетний "трейд-офф": або вищі зарплати для меншої кількості співробітників, або нижчі виплати для більшого колективу.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, зростання заробітних плат в оборонному виробництві в Україні пов'язане зі зростаючим дефіцитом кадрів.
Крім того, як писали Dengi.ua, в Україні підготували проєкт нового Трудового кодексу.