Щоб забезпечити цілісність і схоронність документів, законодавство дозволяє передати їх нотаріусу на зберігання. Про це пише Міністерство юстиції України, повідомляють Dengi.ua.
Зазначається, що процедура відбувається на підставі заяви власника (фізичної або юридичної особи). При цьому обов'язково складається опис документів у двох примірниках, який підписують і нотаріус, і клієнт. Один примірник цього опису залишається в нотаріуса, а інший видається на руки людині, яка здала папери.
Читайте також: У Мін'юсті розповіли про проблеми під час реєстрації права власності на житло
Водночас за бажанням клієнта нотаріус може прийняти документи і без складання докладного опису. У такому разі папери мають бути належним чином упаковані безпосередньо в присутності нотаріуса. Таку посилку обов'язково скріплюють печаткою, а також підписами обох сторін - самого нотаріуса та особи, яка здає документи.
Незалежно від обраного способу передачі, нотаріус зобов'язаний видати власнику офіційне свідоцтво про прийняття документів на зберігання. Якщо складався опис, його примірник додається до цього свідоцтва.
Самі ж документи зберігаються в окремих пакетах у залізних шафах або сейфах, які опечатуються. Повернути майно можна на вимогу власника (або його довіреної особи) за умови пред'явлення виданого раніше свідоцтва та опису, або ж за рішенням суду.
Також зазначається, що документи українців, які перебувають за кордоном, можуть прийняти на зберігання посадові особи консульських установ.
Раніше ми писали, що до складу спадщини входять не тільки права, а й обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином спадкоємці можуть успадкувати не тільки будинки, квартири, земельні ділянки, а й невиплачені борги померлого.
Також ми вже писали, що згідно з Сімейним кодексом України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Однак не все майно, що з'явилося під час подружнього життя, є власністю обох.