За чотири роки повномасштабної війни структура доходів українців істотно змінилася. Якщо абстрагуватися від інфляції - а за цей час ціни в середньому збільшилися в 1,6 раза, - то загалом доходи більшості громадян продемонстрували зростання. Однак розподіл цього приросту виявився вкрай нерівномірним, а його ключові джерела були пов'язані з військовою економікою: оборонними витратами держави, кадровим дефіцитом і трансформацією бізнес-моделі. Про це пишуть Dengi.ua з посиланням на публікацію "Економічної правди".

Зазначається, що, за даними статистики, реальні доходи збільшилися приблизно у 5 млн осіб. Формально це значна частина населення, здатна підтримувати внутрішній попит і малий бізнес. Водночас близько 12 млн громадян зіткнулися зі зниженням купівельної спроможності. Ще щодо 14 млн жителів підконтрольної території відсутні надійні дані. У результаті, коли кількість тих, хто втратив у доходах, перевищує кількість тих, хто виграв, формується нерівномірний споживчий попит. Саме ця асиметрія стала помітною соціальною особливістю воєнного періоду.

Читайте також: Робота в США: у яких штатах зараз найшвидше зростає зайнятість

Повідомляється, що міжнародні оцінки підтверджують посилення розриву в доходах. За розрахунками Світового банку, коефіцієнт Джині в Україні - показник, що вимірює рівень нерівності (де 0 означає повну рівність, а 1 - концентрацію всіх доходів в однієї особи), - зріс із 0,25 до початку війни до 0,5 у 2025 році. Таким чином, дистанція між найзабезпеченішими і найменш забезпеченими фактично подвоїлася.

Як пише видання, схожу тенденцію демонструє й аналітика Monobank. Згідно з даними його дашборда, частка витрат на продукти харчування скоротилася з 33,8% 2021 року до 28,6% 2025-го. Водночас витрати на кафе та розваги збільшилися на 2%. Така динаміка може відображати поведінку більш заможних клієнтів банку і додатково вказувати на зростання майнового розшарування.

Найбільший приріст доходів зафіксовано у військовослужбовців: у реальному вираженні їхні заробітки збільшилися на 174%. Це стало наслідком усвідомленого бюджетного пріоритету оборони. Одночасно зросла і чисельність військових, завдяки чому їхні виплати перетворилися на один із ключових драйверів споживання в тилових регіонах.

У цивільному секторі позитивна динаміка виявилася помірною і в основному торкнулася приватної економіки. В IT, телекомунікаціях, торгівлі, переробній промисловості, будівництві, фінансовій сфері та низці сервісних напрямів доходи зростали через конкуренцію бізнесу за працівників в умовах браку кадрів. На ситуацію вплинули і бюджетні рішення, і оборонна логістика, і переміщення робочої сили між регіонами. Загалом приватний сектор зумів адаптуватися до нових умов воєнного часу.

Інша картина спостерігається в бюджетній сфері. В освіті, охороні здоров'я, культурі та спорті номінальне підвищення зарплат не компенсувало зростання цін, через що реальні доходи скоротилися. Це має довгострокові наслідки: послаблення базових суспільних послуг формує ризики для якості людського капіталу.

Зниження реальних доходів торкнулося і пенсіонерів, особливо 10% одержувачів мінімальних пенсій. Війна знову загострила хронічну проблему - найменш гнучкі джерела доходів першими втрачають в умовах інфляційного тиску.

Окремо варто відзначити ситуацію з підприємцями. Кількість активних ФОПів збільшилася, а їхній середній номінальний дохід зріс із 29 тис. грн 2021 року до 46 тис. грн. Однак з урахуванням інфляції реальна динаміка в цьому сегменті практично відсутня.

Також наголошується, що воєнні роки змінили не тільки рівень доходів, а й саму структуру економіки. Без урахування 14 млн економічно неактивних і неформально зайнятих громадян чисельність працівників у цивільних галузях скоротилася. Компанії почали функціонувати меншими колективами. Одні підприємства втратили співробітників через мобілізацію та міграцію, інші - через втрату ринків збуту або складнощі з безпечною логістикою. У підсумку сформувалася нова економічна модель: менше працівників, вища вартість праці та посилена залежність від державних витрат і оборонного циклу.

Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли, що доплати за січень 2026 року в розмірі 20 тис. грн отримають 12,5 тис. енергетиків.

Dengi.ua також писали про те, які навички роботи з ШІ найбільш затребувані у компаній у 2026 році.