Досягнення 25-річного віку може створити для чоловіка ситуацію, коли між зміною військово-реєстраційного статусу та оформленням бронювання виникає небезпечний часовий проміжок. До досягнення цього віку працівника-призовника, як правило, не можна зарезервувати, а після переходу до категорії військовозобов’язаних його вже можуть мобілізувати. У результаті підприємство може втратити необхідного фахівця буквально за кілька годин. Судова практика при цьому нерідко ґрунтується на принципі «незворотності процесу мобілізації». Про це пишуть Dengi.ua з посиланням на роз’яснення «Судово-юридичної газети».
Проблема пов’язана не стільки безпосередньо з 25-річчям, скільки з послідовністю кількох процедур: зміною військово-реєстраційного статусу, внесенням відповідної інформації до реєстру, появою можливості подати людину на бронювання та остаточним оформленням відстрочки. Саме проміжок між цими етапами створює найбільші ризики.
Для чоловіків віком від 18 до 25 років законодавство передбачає різні правові режими. Можливість бронювання, мобілізації та виїзду за межі України визначається не лише віком, а й тим, до якої категорії військово-облікового статусу належить особа.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», бронюванню підлягають військовозобов’язані. Більшість чоловіків віком до 25 років при цьому перебувають на обліку як призовники, тому роботодавець не може оформити для них бронювання — відповідна заявка автоматично відхиляється.
Водночас існують винятки. Деякі чоловіки до 25 років — наприклад, ті, хто закінчив військову кафедру, пройшов строкову службу або раніше був визнаний «обмежено придатним», — вже мають статус військовозобов’язаних. Для них бронювання можливе, однак водночас вони можуть підпадати під мобілізацію на загальних підставах. Таким чином, один чоловік віком до 25 років може не підлягати мобілізації, але не мати можливості отримати бронювання, тоді як інший отримує право на бронювання саме тому, що потенційно може бути мобілізований.
Окремі обмеження виникають і після досягнення 23 років. До 22 років включно вікові обмеження на виїзд за кордон не діють, однак з 23-річчя ця можливість припиняється. При цьому чоловік у віці 23–24 років, який залишається призовником і не підлягає мобілізації на загальних підставах, може не мати можливості виїхати за кордон для навчання або стажування. Виняток передбачено для чоловіків віком 23–25 років, які проходили визначену законом військову службу за контрактом.
Читайте також: Ні броні, ні виїзду: які правові колізії виникають у чоловіків віком 23–24 роки
Що відбувається після досягнення 25 років
Сам перехід із категорії призовника до категорії військовозобов’язаного також може призвести до проблем із бронюванням. Показовою є справа № 560/1437/26, розглянута Хмельницьким окружним адміністративним судом 3 липня 2026 року.
Позивач працював слюсарем аварійно-відновлювальних робіт на підприємстві, яке офіційно має статус критично важливого для економіки України в особливий період. На момент подій чоловік перебував на персональному військовому обліку як призовник.
7 жовтня 2025 року йому виповнилося 25 років. Після цього він мав автоматично перейти на облік військовозобов’язаних на підставі електронних даних, без необхідності особистого відвідування ТЦК та СП. Підприємство, розуміючи важливість цього співробітника, спробувало забронювати його заздалегідь — 24 жовтня, за три дні до дня народження. Однак через портал «Дія» надійшла автоматична відмова з причиною: «Призовник».
У той самий період ТЦК та СП призначили чоловікові явку для уточнення даних на 27 жовтня — безпосередньо в день його 25-річчя. Однак з 23 жовтня по 7 листопада він офіційно перебував на лікарняному. Про причини неявки він заздалегідь повідомив ТЦК, надіславши заяву та медичні документи поштою, які були отримані 24 жовтня.
Незважаючи на це, вже 28 жовтня — наступного дня після досягнення 25 років — до реєстру «Оберіг» внесли відомості про «порушення правил військового обліку» та оголошення чоловіка в розшук. Коли підприємство 29 жовтня знову спробувало оформити бронювання через «Дію», система відмовила вже з іншої причини: «Особа перебуває в розшуку».
8 грудня 2025 року дорогою на роботу чоловіка затримали співробітники ТЦК, доставили до військкомату, де протягом кількох годин ВВК визнала його придатним. Того ж дня його мобілізували до військової частини.
Суд не задовольнив позов про скасування наказу про призов. У рішенні було зазначено, що право на відстрочку у зв’язку з бронюванням виникає не тоді, коли роботодавець надсилає заяву, а лише після завершення процедури та внесення підтверджуючого запису до реєстру «Оберіг». Оскільки обидві спроби підприємства закінчилися відмовою, оформленої відстрочки у чоловіка на момент мобілізації не було.
При цьому суд посилався на практику Верховного Суду у справах № 280/6033/22 та № 160/10728/23. Згідно з цією позицією, право на відстрочку має бути реалізовано до отримання особою статусу військовослужбовця. Після видання наказу про зарахування до особового складу військової частини особа стає військовослужбовцем, тому скасувати призов заднім числом неможливо.
Ще один схожий випадок суд розглянув у справі № 560/2291/26. Згідно з рішенням Хмельницького ОАС від 16 липня 2026 року, 5 лютого 2026 року молодого чоловіка віком 24 роки затримали як призовника і, не оформивши затримання, утримували в ТЦК до наступного дня — коли йому виповнилося 25 років.
6 лютого його визнали придатним за результатами «експрес»-ВВК і мобілізували. Суд не скасував призов, зазначивши, що на момент видання відповідного наказу чоловік уже досяг 25-річного віку, не мав оформленої відстрочки та був військовозобов’язаним. Процедуру призову при цьому було визнано незворотною.
Окрема проблема — колишні «обмежено придатні» до 25 років
Особливу ситуацію становлять молоді люди, які до 25 років отримали статус військовозобов’язаних через стан здоров’я. Саме їхня мобілізація розглядається як одна з найбільш суперечливих з точки зору соціальної справедливості та рівності громадян.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виклав свою позицію з цього питання у постанові від 14 листопада 2025 року у справі № 460/5251/24.
Якщо громадянин у віці 18–24 років був здоровий, він залишався призовником і мав захист від примусової мобілізації. Якщо ж призовна комісія раніше визнавала його «обмежено придатним у воєнний час», таку особу відповідно до статті 37 Закону № 2232-XII знімали з обліку призовників і зараховували до запасу як військовозобов’язаного.
Після набрання чинності 4 травня 2024 року Закону № 3621-IX, який скасував статус «обмежено придатного», такі громадяни мали повторно пройти ВВК. Якщо молодий чоловік у віці 20 або 23 років за результатами нового огляду визнавався придатним, ТЦК отримував можливість його мобілізувати.
Верховний Суд визнав, що в період з 24 лютого 2022 року по 18 травня 2024 року існувала очевидна нерівність щодо стану здоров’я порівняно з іншими громадянами призовного віку. Однак стаття 23 закону про мобілізацію юридично не передбачала вікового імунітету до 25 років для осіб, які перебували в запасі. Тому після отримання статусу військовозобов’язаного така особа могла бути призвана на загальних підставах.
Для виправлення ситуації Верховна Рада розглядала законопроект № 11379-д. Він передбачав заборону мобілізації колишніх «обмежено придатних» до 25 років та можливість їхнього звільнення в запас. Однак документ не набрав чинності, оскільки не був повернутий до Верховної Ради з підписом Президента України. Тому суди продовжують відхиляти позови цієї категорії громадян.
Показовим є випадок зі справи № 380/9897/24, щодо якої Львівський ОАС ухвалив рішення 28 травня 2026 року. Позивача мобілізували у віці 20 років. У 2022 році його визнали обмежено придатним через проблеми зі здоров’ям і видали тимчасове посвідчення. Після повторного проходження ВВК у травні 2024 року його визнали придатним, після чого ТЦК одразу оформив призов. Суд визнав дії військових законними, оскільки статус військовозобов’язаного в запасі виключав віковий захист до 25 років, що поширюється на призовників.
Суперечливі дані в реєстрі також стають підставою для суперечок
Разом з тим судова практика показує, що не в усіх подібних справах суди стають на бік ТЦК. У справі № 560/17020/25, розглянутій Хмельницьким окружним адміністративним судом 20 липня 2026 року, 24-річний чоловік у серпні 2025 року виявив у додатку «Резерв+» позначку «Розшукується ТЦК та СП: порушення військового обліку» з підставою «Не уточнили персональні дані вчасно». Водночас у його електронному кабінеті був запис «Дані уточнено вчасно».
У ТЦК пояснювали ситуацію тим, що чоловік раніше мав статус «обмежено придатного» і після прийняття Закону № 3621-IX мав пройти повторну ВВК до червня 2025 року, але цього не зробив.
Однак суд повністю задовольнив позов громадянина. Він вказав, що одночасна наявність записів «Дані уточнені вчасно» та «Розшукує ТЦК: не уточнили дані» є взаємовиключною. Така ситуація суперечить статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», яка вимагає від власників реєстрів забезпечувати точність і достовірність інформації.
Вивчивши перехідні норми Закону № 3621-IX, суд також дійшов висновку, що обов’язок повторно пройти медичне обстеження для колишніх осіб з обмеженою придатністю поширюється лише на громадян віком від 25 до 60 років. Оскільки позивачеві було 24 роки, він не підпадав під дію цієї норми. Отже, відсутність повторної ВВК не могла слугувати законною підставою для негативних наслідків у військовому обліку або оголошення його в розшук.
У результаті ТЦК та СП зобов’язали видалити з реєстру «Оберіг» відомості про розшук чоловіка та запис про нібито несвоєчасне уточнення персональних даних.
Навіть намір роботодавця забронювати працівника не дає права на відстрочку
Ще один судовий спір показує, що сама наявність права на бронювання не означає автоматичного відстрочення. У справі № 160/24108/25 Третього апеляційного адміністративного суду розглядався позов помічника судді.
Після досягнення 25 років чоловік самостійно прийшов до ТЦК, щоб змінити статус із призовника на військовозобов’язаного, а потім скористатися можливістю бронювання. Суд навіть надсилав офіційне звернення з проханням надати час для завершення цієї процедури.
Незважаючи на звернення, ТЦК проігнорував його, провів ВВК, визнав чоловіка придатним і того ж дня мобілізував. Суд визнав такі дії законними.
У рішенні підкреслювалося, що від мобілізації звільняються лише особи, які вже отримали офіційно оформлене бронювання в порядку, встановленому Кабінетом міністрів. Сам намір скористатися цим правом, звернення роботодавця або перебування документів на стадії узгодження не забезпечують людині захисту від призову.
Необхідний перехідний механізм після досягнення 25-річного віку
Судові справи показують, що основна проблема полягає не в самому досягненні 25 років, а у відсутності механізму, який дозволяв би безпечно здійснити перехід від одного військово-облікового статусу до іншого.
Зміна статусу призовника на військовозобов’язаного може відбутися швидше, ніж підприємство встигне завершити оформлення бронювання. До 25 років працівника не можна забронювати у звичайному порядку, а після зміни статусу він уже стає потенційним об’єктом мобілізації. При цьому бронювання вимагає окремої процедури, а помилки чи спірні відомості в реєстрах можуть додатково уповільнити процес.
Таким чином, до 25-річчя людина може мати захист від мобілізації, але не мати можливості отримати бронювання. Після 25 років ситуація змінюється на протилежну: право на бронювання з’являється, однак працівника можуть мобілізувати ще до того, як роботодавець встигне офіційно оформити відстрочку.
Одним із можливих рішень могло б стати запровадження автоматичного перехідного періоду після досягнення 25 років. Протягом цього часу працівника критично важливого підприємства не можна було б мобілізувати до завершення процедури зміни військово-облікового статусу та розгляду заявки на бронювання.
Крім того, необхідні чіткі правила для чоловіків віком 23–24 роки. Якщо вони не підлягають мобілізації, але працюють на критично важливих підприємствах, законодавство має передбачити зрозумілий механізм їхнього бронювання.
Окремо пропонується законодавчо заборонити мобілізацію до 25 років чоловіків, які не проходили військову службу або навчання на військовій кафедрі, незалежно від їхнього попереднього військово-облікового статусу. Саме на усунення такої нерівності та захист колишніх «обмежено придатних» до досягнення 25-річного віку був спрямований законопроект № 11379-д.
Поки що зберігається ситуація, за якої людина фактично захищена від мобілізації, але не може скористатися бронюванням, а також стикається з обмеженнями інших прав, зокрема щодо можливості виїзду за кордон. З цієї причини чинні норми потребують чіткішого законодавчого регулювання.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, невеликі агропідприємства можуть отримати більше можливостей для бронювання співробітників уже восени.
Водночас, як писали Dengi.ua, під час переходу на нове підприємство між скасуванням старого бронювання та оформленням нового може минути кілька днів, протягом яких гарантованої відстрочки немає.