З початком нового навчального року українські школи перейшли на низку оновлених правил. Зміни торкнулися як організації освітнього процесу, так і харчування, оплати праці педагогів, оцінювання та протидії булінгу. Зокрема, для учнів 5–9 класів було спрощено систему виставлення оцінок, у 7–9 класах збільшили обсяг занять з історії та громадянської освіти, а в навчальних закладах оновили порядок реагування на випадки насильства. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інфографіку «Слово і діло».
Нова система оцінювання для 5–9 класів
З 2026 року для учнів 5–9 класів діє простіша модель тематичного оцінювання. Вчитель може визначити тематичну оцінку одним із трьох способів: узагальнити поточні результати, врахувати результат тематичної роботи або об’єднати обидва показники.
По завершенні семестру учневі виставляється одна підсумкова оцінка з предмета або інтегрованого курсу. При цьому окреме оцінювання за кожною групою результатів більше не є обов’язковим.
Змінився й підхід до заповнення класних журналів. Педагогам більше не потрібно в обов’язковому порядку вказувати групи результатів ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4 поруч із поточними оцінками. Однак вчитель, як і раніше, може використовувати таке індексування для власної роботи.
Крім того, у школах застосовується формувальне оцінювання. Його формат педагог обирає самостійно — це може бути словесна, рівнева або бальна шкала. Отримані результати дозволяється фіксувати, наприклад, у нотатках або щоденнику спостережень.
У 7–9 класах одночасно збільшили кількість навчальних годин, відведених на історію та громадянську освіту. У базовому навчальному плані стало на дві години більше.
Читайте також: Медицина та освіта: що зміниться для клінік, студентів і шкіл у вересні
У школах почали тестувати профільне навчання
2026–2027 навчальний рік став початком пілотного впровадження старшої профільної школи. В експерименті беруть участь понад 10 500 десятикласників, які розпочали навчання у 150 академічних ліцеях.
Передбачається, що учні зможуть обирати освітній профіль, окремі предмети та курси з урахуванням власних здібностей і подальших планів. У ліцеях також з’являться кар’єрні освітні радники, які допомагатимуть школярам визначитися з подальшим професійним напрямом.
Окремо спростили процедуру визнання результатів навчання для дітей шкільного віку з тимчасово окупованих територій України. Тепер їм необхідно підтверджувати знання лише за п’ятьма напрямками: українська мова та література, історія України, географія, правознавство та громадянська освіта.
Безкоштовні обіди тепер для всіх школярів
З 1 вересня державну програму безкоштовного гарячого харчування розширили на всіх українських школярів. Раніше за рахунок бюджету харчування надавали учням 1–4 класів, а також дітям із прифронтових громад.
Розмір державного фінансування продуктів розраховується виходячи з вартості харчування на один навчальний день. Для учнів 1–4 класів передбачено 50 грн, а для школярів 5–11(12) класів — 60 грн.
Нові правила поширюються на громади незалежно від регіону та обраної моделі організації харчування. Виняток становлять окремі прифронтові області, які отримують допомогу в рамках підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.
Вчителям знову підвищили зарплати
Ще однією зміною з 1 вересня стало підвищення заробітної плати педагогів на 20%. Це другий етап запланованого збільшення оплати праці вчителів.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявляв, що після підвищення українські педагоги зможуть отримувати до 28 тис. грн на місяць. Конкретна сума залежить від стажу, кваліфікації та обсягу навантаження.
Орієнтовно зарплата молодого вчителя становить від 12,8 до 17,7 тис. грн на місяць, тоді як педагог із досвідом може отримувати від 16,9 до 28,5 тис. грн.
У школах оновили правила боротьби з булінгом та насильством
З початком нового навчального року Міністерство освіти і науки (МОН) змінило порядок запобігання та реагування на випадки булінгу та насильства в навчальних закладах. Необхідність оновлення документів пов’язана зі змінами у законодавстві в сфері захисту прав дітей.
У школах тепер передбачено створення єдиної комісії, яка розглядає звернення щодо можливих випадків насильства та булінгу. Крім того, було визначено перелік ознак, що можуть вказувати на насильство.
До них належать, зокрема, економічний тиск — наприклад, позбавлення майна або створення перешкод для отримання освітніх послуг. До переліку також входить психологічне насильство: образи, погрози, приниження, переслідування та залякування.
Окремо виділено небажану поведінку сексуального характеру — вербальну, невербальну або фізичну. Це можуть бути відповідні жести, жарти, прізвиська або поширення матеріалів інтимного змісту. Фізичне насильство включає будь-які небажані дії — від штовхань до ударів.
Керівник навчального закладу повинен розглянути отримане повідомлення про можливе насильство протягом доби після його реєстрації.
При цьому комісія не встановлює сам факт булінгу — остаточне рішення з цього питання ухвалює суд. Завдання комісії полягає в оцінці обставин ситуації, визначенні потреб дитини, організації необхідної допомоги та ухваленні рішень з урахуванням її найкращих інтересів.
Також запроваджено обов’язковий контроль за виконанням рішень комісії. У МОН зазначають, що кожен навчальний заклад має мати власну систему профілактики насильства.
Повідомити про можливий випадок насильства можна буде кількома способами: електронною поштою, через телефонні лінії або за допомогою спеціальних скриньок для письмових звернень.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, як змінювався розрив середньої зарплати вчителів із середньою оплатою праці в Україні.
Крім того, Dengi.ua писали про те, що Міносвіти назвало найпопулярніші університети України у 2026 році.