Український ринок праці стикається з дефіцитом працівників, зміною вікової структури шукачів роботи та новими вимогами до умов зайнятості. Роботодавці зазнають труднощів із пошуком фахівців робітничих професій, інженерів та медиків, тоді як у маркетингу та деяких IT-галузях конкуренція за вакансії залишається високою. Про це розповіла директорка з маркетингу платформи robota.ua Юлія Далібук у інтерв’ю MC.today, повідомляють Dengi.ua.

За її словами, змінюються не лише запити бізнесу, а й очікування самих працівників. Через обстріли, перебої з інфраструктурою та загальну невизначеність для багатьох українців пріоритетом стають безпечні умови праці, стабільний дохід і можливість нормально відпочивати.

Читайте також: Робота без досвіду та з швидкою оплатою: яку небезпеку приховують такі пропозиції

Кого роботодавці шукають найдовше

Найгостріший кадровий дефіцит спостерігається серед так званих «синіх комірців» — працівників робітничих спеціальностей. Йдеться про водіїв, слюсарів, електромонтерів, токарів, зварювальників, машиністів екскаваторів, кухарів, пекарів та швачок.

Як пояснила Юлія Далібук, проблема полягає не лише в кількості вакансій, а й у нестачі кандидатів із необхідною кваліфікацією. Наприклад, роботодавцю може знадобитися одразу 20 співробітників, тоді як відгукуються лише п’ятеро осіб.

Серед затребуваних галузей також залишаються медицина та будівництво. Сімейні лікарі, терапевти, педіатри та медсестри в останні місяці входять до числа найбільш затребуваних фахівців. У будівельній галузі, за даними, наведеними в інтерв’ю, у 2026 році налічується близько 150 тис. відкритих вакансій.

Особливо складно заповнювати вузькоспеціалізовані посади, для яких потрібні рідкісні знання та навички. Серед прикладів — помічники машиністів електропоїздів, техніки-метеорологи та інженери з профільною підготовкою для виробництва.

Кадровий дефіцит особливо помітний у регіонах. Щоб залучити співробітників, компанії розширюють способи пошуку персоналу: використовують не тільки сайти з вакансіями, а й реферальні програми, в рамках яких працівникам виплачують винагороду за рекомендації відповідних кандидатів.

Де конкуренція за роботу вища

На тлі загального дефіциту кадрів ситуація в різних сферах суттєво відрізняється. У деяких напрямках роботодавці отримують багато відгуків і можуть обирати з великої кількості претендентів.

За словами Далібук, серед сфер із високою конкуренцією — маркетинг, включаючи дизайн, рекламу та PR, кол-центри, адміністративні посади та продажі. У сфері IT особливо багато фахівців, які конкурують за вакансії, у напрямках Front-end, QA та Java.

Водночас швидше заповнюються вакансії продавців, водіїв, кухарів, бухгалтерів, охоронців та адміністраторів. За цими спеціальностями регулярно відкривається багато посад, а кількість бажаючих працевлаштуватися дозволяє швидше знаходити співробітників.

Отже, дефіцит кадрів не означає, що роботу однаково складно знайти в усіх галузях. Багато що залежить від професії, кваліфікації та регіону.

На ринку праці стає більше людей старшого віку

Ще одна помітна тенденція — збільшення кількості претендентів віком 45–50 років і старше. За спостереженнями robota.ua, кількість резюме від цієї категорії кандидатів помітно зростає.

При цьому гендерна структура шукачів роботи повернулася до показників 2022 року: жінки становили 56% кандидатів тоді й займають таку саму частку зараз.

Водночас активніше шукати роботу почала молодь. За словами представниці robota.ua, вакансії на неповний і навіть повний робочий день розглядають підлітки, починаючи з 14 років.

У старших і молодих кандидатів відрізняються підходи до працевлаштування. Молоді люди частіше оновлюють резюме та продовжують шукати нові можливості через півроку або рік. Претенденти старшого віку, навпаки, можуть віддати перевагу стабільності та залишатися на одному місці п’ять років і довше, якщо робота забезпечує дохід і надійність.

Це створює нові завдання для роботодавців і платформ з пошуку персоналу: компаніям доводиться враховувати різні очікування кандидатів і адаптувати способи залучення співробітників.

Працевлаштування ветеранів: побоювання роботодавців і реальні труднощі

Окремим викликом для українського ринку праці є повернення ветеранів та ветеранки до цивільної зайнятості.

Згідно з дослідженням robota.ua, Міністерства у справах ветеранів та Українського ветеранського фонду, 38% опитаних роботодавців не стикалися з труднощами під час працевлаштування ветеранів. При цьому 42% респондентів вказували на побоювання щодо фізичного здоров’я кандидатів, а 32% — на необхідність психологічної адаптації.

Юлія Далібук вважає, що частина цих побоювань пов’язана з браком практичного досвіду масового працевлаштування ветеранів. Деякі роботодавці переймаються тим, що людині після повернення до цивільного життя буде складно адаптуватися до звичних умов праці.

При цьому, на її думку, важливо не допускати, щоб стереотипи ставали перешкодою для працевлаштування.

«Якщо ми не перейдемо від теорії до практики, буде дуже складно зробити висновок щодо масовості цього страху та бар’єру», — зазначила представниця robota.ua.

Вона також звернула увагу на необхідність практичної підтримки. Деякі компанії вже впроваджують програми психологічної допомоги та інші інструменти, які полегшують повернення ветеранів до цивільної роботи.

Від страховки та спортзалу до безпеки та повноцінного сну

За останні роки вимоги українців до роботодавців неодноразово змінювалися. Коли восени 2022 року почалися масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру й почастішали відключення електроенергії, шукачі роботи стали частіше шукати вакансії з генераторами, автономним електропостачанням та обладнаними укриттями.

Важливою умовою стала й готовність роботодавця переривати робочі зустрічі під час повітряної тривоги, щоб співробітники могли перейти в безпечне місце.

Пізніше, коли люди частково адаптувалися до умов війни, більше уваги приділялося психологічній підтримці, медичному страхуванню та додатковим бонусам, наприклад доступу до спортзалу.

Однак із відновленням інтенсивних обстрілів пріоритети знову змістилися. За словами Далібук, претенденти дедалі частіше цікавляться можливістю працювати дистанційно під час атак, повітряних тривог та перебоїв у роботі транспорту чи іншої інфраструктури.

Ще одне прохання — допомога з переїздом у безпечніший регіон. Працівники хочуть знати, чи готова компанія оплатити переїзд і підтримати їх на перших порах.

Важливі й базові умови: опалення, гаряча вода, резервне електропостачання, акумулятори та генератори.

«Дайте мені можливість виконати мій план і просто виспатися вночі. Я не хочу зараз навчатися, проводити якісь воркшопи. Я не хочу зараз вивчати штучний інтелект та його інструменти», — так Далібук передала настрої частини працівників.

За її словами, деякі компанії продовжують вимагати обов’язкової присутності в офісі й водночас впроваджують нові програми навчання, зокрема щодо використання штучного інтелекту. Але для людей, які стикаються з обстрілами та побутовими труднощами, актуальнішими можуть виявитися можливість безпечно працювати та нормально відпочивати.

Як штучний інтелект допомагає шукати співробітників

Незважаючи на зростання побоювань щодо автоматизації, у robota.ua розглядають штучний інтелект насамперед як інструмент підтримки працівників і рекрутерів, а не як повну заміну людини.

Для шукачів роботи на платформі працює помічник при складанні резюме: після вказівки посади система може запропонувати опис обов’язків та навички, які варто додати до CV. За даними компанії, цим інструментом користуються понад 20% кандидатів.

Для роботодавців розроблено екосистему з понад 20 модулів штучного інтелекту. Вона допомагає автоматизувати окремі етапи роботи з вакансіями та резюме.

Зокрема, система «Єва» перевіряє оголошення про роботу на наявність помилок, невідповідностей та ознак дискримінації. «Адам» аналізує резюме та формує персоналізовані рекомендації.

За словами Далібук, на частку екосистеми штучного інтелекту припадає близько 30% усіх релевантних відгуків на платформі.

При цьому компанія не вважає, що технології повинні повністю витісняти людей. Їхнє завдання — скорочувати обсяг рутинної роботи та допомагати обом сторонам ринку праці швидше знаходити підходящі варіанти.

Отже, український ринок праці одночасно відчуває дефіцит кваліфікованих працівників, зростання конкуренції в окремих професіях та зміну запитів шукачів роботи. В умовах війни здатність бізнесу забезпечити стабільність, безпеку та гнучкі умови праці стає не менш важливою, ніж зарплата та кар’єрні перспективи.

Як повідомляли Dengi.ua раніше, українські роботодавці скоротили кількість вакансій на 15–18% через атаки РФ.

Крім того, як писали Dengi.ua, в Україні продовжує зростати кількість пропозицій роботи у сфері оборонних технологій.