З 14 січня Національний банк України пом'якшує низку валютних обмежень та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу. Про це повідомили Dengi.ua з посиланням на пресслужбу регулятора.

Зокрема, розширюються можливості компаній у рамках стимулюючої валютної лібералізації.

НБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт - "позиковий", щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону. Ключова мета - створити регуляторне підґрунтя для сприяння реструктуризації "старих" зовнішніх позик вітчизняними компаніями, що важливо для залучення нових ресурсів в економіку України.

Розмір "позикового" ліміту дорівнюватиме сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року.

У межах "позикового" ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією:

  • погашення "старих" кредитів та позик (одержаних до 20 червня 2023 року) й виплата процентів за ними;
  • розрахунки за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року;
  • повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, яка була сплачена до 23 лютого 2022 року;
  • фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів (понад встановлений ліміт);
  • репатріація дивідендів (понад встановлений ліміт).

Вітчизняні продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений чи непоставлений товар.

Умови для проведення відповідних операцій такі:

  • повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізичної особи-споживача, з якого проводилася оплата товару;
  • сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі;
  • продавець/виробник здійснює повернення коштів за товар у порядку та строки, передбачені вимогами Закону України "Про захист прав споживачів".

Як пояснили в НБУ, зміни дадуть змогу забезпечити рівні умови для фізичних осіб-споживачів товарів, придбаних на території України, що підтримає привабливість українських виробників. 

Читайте також: НБУ зберіг облікову ставку на попередньому рівні: з чим пов'язане таке рішення

Водночас це не створить додаткового попиту на валюту - він нівелюється продажем валюти, що надійшла в Україну під час купівлі товару.

Крім того, уточнюються особливості регулювання валютних операцій.

З метою імплементації розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2025 року №1209-р НБУ запровадив кілька заходів у сфері валютного нагляду за граничними строками розрахунків за експорт товарів, а саме:

  • передбачив, що вимоги щодо граничних строків розрахунків не поширюватимуться на товари, що експортуються згідно з зовнішньоекономічним договором, право вимоги за яким перейшло до ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА), на суму сплаченого ЕКА страхового відшкодування експортеру товарів;
  • вилучив експорт страхових послуг із переліку операцій, до яких застосовується вимога щодо дотримання граничних строків розрахунків. Так НБУ уніфікував валютне регулювання операцій зі страхування з регулюванням для інших фінансових послуг, на здійснення яких граничні строки розрахунків не поширюються.

Раніше ми писали, що Національний банк України пом'якшив валютні обмеження з метою сприяння роботі малого бізнесу в Україні та підтримки українців за кордоном в умовах війни.

Нагадаємо, Державна податкова служба України (ДПС) спільно з Національним банком впроваджує оновлену систему підготовки запитів, що надсилаються банкам у разі виявлення порушень суб'єктами господарювання встановлених строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності.