Команда Міністерства фінансів України розпочала переговори з міжнародними партнерами на полях щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку, які відбуваються в Бангкоку, Таїланд. Головними темами стали залучення коштів на 2027 рік, відновлення країни та можливе використання заморожених російських суверенних активів. Про це повідомляє Мінфін України, передають Dengi.ua.
Повідомляється, що міністр фінансів Сергій Марченко виступив на десятому круглому столі на рівні міністрів щодо підтримки України, організованому українським урядом спільно зі Світовим банком та МВФ.
Також відбулися зустрічі з представниками Європейського інвестиційного банку, Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA), міністерств фінансів Канади та Нідерландів, а також Казначейства Великої Британії. У переговорах від України брали участь заступниця міністра фінансів Ольга Зикова та урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца.
Читайте також: НБУ пом'якшив правила кредитування: хто з українського бізнесу отримає більше грошей
Україні не вистачає $32,6 млрд на фінансування у 2027 році
Під час міністерського круглого столу Сергій Марченко окреслив основні фінансові пріоритети України: передбачуване фінансування бюджету на 2027 рік, збереження макрофінансової стабільності та відновлення критичної інфраструктури.
За оцінкою Мінфіну, загальна потреба України у зовнішньому фінансуванні на наступний рік становить $52,5 млрд. Навіть з урахуванням доступного фінансування від ЄС поки що не забезпечено $32,6 млрд.
Українська сторона також наголосила на важливості залучення коштів на умовах, які не збільшують боргове навантаження. Йдеться про так звані боргово-нейтральні рішення, що дозволяють уникнути подальшого зростання державного боргу та витрат на його обслуговування.
Як приклади такого підходу Мінфін назвав кредити в рамках ініціативи ERA та програми ЄС Ukraine Support Loan (USL).
Окремим напрямком переговорів залишається розробка юридично надійного механізму використання заморожених російських суверенних активів для покриття фінансових потреб України.
Японія: майже $4,8 млрд допомоги Україні
На зустрічі з віцепрезидентом Японського агентства міжнародного співробітництва Юко Міцуї обговорювалися результати співпраці та перспективи розширення програм відновлення.
За даними Мінфіну, з початку повномасштабного вторгнення загальний обсяг допомоги JICA Україні склав близько $4,8 млрд. У цю суму входять:
- $3,3 млрд — кредит у рамках механізму ERA;
- $715 млн — грантова підтримка;
- $600 млн — кредит на підтримку політики розвитку;
- $200 млн — технічна допомога.
Ольга Зикова подякувала японській стороні за реалізацію Програми екстреного відновлення. Фінансування спрямовується на енергетику, гуманітарне розмінування, охорону здоров’я, транспорт, водопостачання та критичну інфраструктуру.
У рамках перших двох етапів програми вже використано близько 85 % виділених коштів. JICA підтвердила зацікавленість у довгостроковій співпраці, зокрема у відновленні інфраструктури, підтримці економічного розвитку та залученні японського приватного бізнесу.
Канада: використання російських активів для фінансування України
Під час переговорів українська сторона відзначила роль Канади у створенні механізму кредитів ERA країн G7. Він передбачає погашення позик за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Внесок Канади в механізм склав 5 млрд канадських доларів. З них 4,8 млрд канадських доларів було спрямовано безпосередньо до державного бюджету України, ще 200 млн — через фонд Світового банку F.O.R.T.I.S. Ukraine FIF.
Крім того, Канада підтримує залучення фінансування через Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку за допомогою гарантій, а також вносить кошти до фондів відновлення та енергетики.
Сторони обговорили можливості подальшого використання заморожених російських активів для покриття фінансових потреб України.
Нідерланди: бюджетна допомога та відновлення
На зустрічі з представниками Міністерства фінансів Нідерландів українська делегація подякувала країні за фінансову та відновлювальну підтримку.
З 2022 року Нідерланди надали Україні 300 млн євро прямої бюджетної допомоги. Ще 300 млн євро було спрямовано на відновлення у 2025–2026 роках.
Крім того, країна виділила:
- $289 млн у фонд Світового банку URTF;
- понад €109 млн на програми SPUR та SPUR 2.0;
- 100 млн євро до Фонду підтримки енергетики України.
Нідерланди також підтримали ключові європейські інструменти бюджетного фінансування України — Ukraine Facility та Ukraine Support Loan.
Під час переговорів особливу увагу приділили юридичним та фінансовим механізмам, які дозволили б спрямовувати заморожені російські суверенні активи на потреби України.
Велика Британія: гарантії та нові джерела фінансування
Велика Британія залишається одним із системних партнерів України в питаннях бюджетної підтримки. За даними Мінфіну, обсяг прямої бюджетної допомоги країни перевищує $3,8 млрд, а у 2026 році Україна вже отримала $800 млн.
Значна частина коштів надійшла через Світовий банк завдяки британським гарантіям:
- $2 млрд — за проєктом PEACE;
- близько $1,6 млрд — за програмами підтримки політики розвитку;
- $300 млн — за проєктом SPIRIT.
До кінця 2026 року очікується залучення ще $1,2 млрд.
Під час переговорів українська сторона запропонувала розглянути нові гарантії для кредитів Світового банку, а також додаткові внески до програм SPUR 2.0 та URTF.
Крім того, сторони обговорили розширення співпраці з британським агентством експортного фінансування UK Export Finance у сферах відновлення, енергетики та оборони. На порядку денному також стояли посилення санкцій проти Росії та залучення британських інвестицій в Україну.
Переговори з міжнародними партнерами спрямовані на пошук джерел фінансування бюджету та відновлення країни у 2027 році. При цьому одним із ключових питань залишається покриття дефіциту зовнішнього фінансування без надмірного збільшення боргового навантаження.
Раніше Dengi.ua повідомляли, що Україна виконала зобов’язання перед МВФ щодо комплексного пом’якшення валютних обмежень.
Також Dengi.ua писали, що Світовий банк очікує уповільнення економіки України наступного року через продовження бойових дій та проблеми з фінансуванням.